Ухвала

від 18.12.2024 по справі 761/47215/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/47215/24

Провадження № 1-кс/761/31172/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора Сідлика .

захисника ОСОБА_3

підозрюваної ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 погодженого прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Київ, з середньою спеціальною освітою, непрацюючої, незаміжньої, маючої на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України у кримінальному провадженні № 12024100100004244 відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21 жовтня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В :

18 грудня 2024 року до Шевченківського районного суду м.Києва клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 погодженого прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України у кримінальному провадженні № 12024100100004244 відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21 жовтня 2024 року.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділенням ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100100004244, розпочатому 21.10.2024, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений час, але не пізніше жовтня 2024 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, за невстановлених обставин, у ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 виник спільний злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин.

З метою реалізації вказаного умислу у невстановлений досудовим розслідуванням час, дату та місці, за невстановлених обставин, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення в цілому, буде здійснюватися в порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», переслідуючи корисливий мотив, придбали у невстановленої особи наркотичні засоби та психотропні речовини, після чого почали зберігати їх у лише відомих останнім місцях. Так, 16.12.2024 в період часу з 17 год. 03 хв. по 18 год. 34 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку ОСОБА_4 незаконно придбала та зберігала з метою збуту, діючи за попередньою змовою групою осіб.

17 грудня 2024 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

17 грудня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Разом з тим, зі змісту клопотання вбачається, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи вище викладене, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_14 у судовому засіданні клопотання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Захисник ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 . Крім того, зазначив, що ризики, передбачені ст.177 КПК України не обґрунтовані, оскільки підозрювана ОСОБА_4 має двох дітей, раніше не судима, сприяє досудовому розслідуванню та визнає вину. Просив застосувати відносно останньої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або визначити мінімальний розмір застави.

Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, думку захисника підтримала та просила застосувати відносно неї запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши позиції прокурора, захисника, підозрюваної, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділенням ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100100004244, розпочатому 21.10.2024, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

17 грудня 2024 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

17 грудня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_4 , до кримінального правопорушення, що їй інкримінується.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Питання доведеності вини підозрюваної ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Водночас, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст.194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваної ОСОБА_4 , як цілком ймовірний, з огляду на те, що остання підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років з конфіскацією майна. Остання усвідомлює тяжкість покарання при можливому визнанні її винною, у вчиненні кримінального правопорушення у якому вона підозрюється, що може спонукати ОСОБА_4 до вчинення спроби ухилитися від органу досудового розслідування, суду.

Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваної ОСОБА_4 , слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваної, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що остання наділена потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності. Крім того, в рамках кримінального провадження є інші підозрювані, котрі так чи інакше знайомі між собою, що у свою чергу може призвести до їх спілкування та впливу на зміну показів, що негативно вплине на здійснення досудового розслідування.

Між тим, суд вважає доведеним ризик того, що підозрювана ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється, оскільки розповсюдження наркотичних засобів останньою здійснювалось з корисливих мотивів та підозрювана ОСОБА_4 будучи обізнаною щодо особливостей роботи правоохоронних органів та з метою продовження збагачення внаслідок незаконної діяльності може продовжити вчинення будь-яких дій, що будуть утворювати склад кримінального правопорушення.

Характеризуючі дані підозрюваної ОСОБА_4 , у тому числі наявність визначеного місця проживання, наявності на утриманні дитей, відсутність судимостей, не спростовує наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваної.

Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов`язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваної, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Так, слідчим суддею враховано і обставини вчинення кримінального правопорушення, спосіб вчинення. На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що застава має бути визначена у вигляді 55 (п`ятдесят пять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 166 540 (сто шістдесят шість тисяч п`ятсот) 00 копійок, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваної та може гарантувати належну процесуальну поведінку останньої та виконання нею покладених на неї обов`язків, також враховуючи вагомість ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливу на свідків, інших підозрюваних.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду у визначений час, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрювана ОСОБА_4 за станом здоров`я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.

З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 до 14 лютого 2025 року включно, із урахуванням часу фактичного затримання особи.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 372, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_4 , під вартою визначити на 60 днів, який обраховувати з 17 грудня 2024 року до 14 лютого 2025 року включно, із урахуванням часу фактичного затримання особи.

Визначити для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави, у вигляді 55 (п`ятдесят пять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 166 540 (сто шістдесят шість тисяч п`ятсот) 00 копійок достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану, у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду у визначений час, залежно від стадії кримінального провадження;

-не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні.

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків, визначених для підозрювану ОСОБА_4 в межах терміну досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_15