Постанова

від 24.06.2024 по справі 761/18734/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18734/24

Провадження № 3/761/4594/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., розглянувши матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, директора ТОВ «Рейз Компані», який зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 41 КУпАП,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва від Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 13.05.2024 № Ц/КВ/11492/284П/ПТ про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.41 КУпАП директора ТОВ «Рейз Компані» ОСОБА_1 .

З протоколу вбачається, що перевіркою вказаного підприємства встановлені порушення вимог ст. 21 та ст.24 Кодексу законів про працю, оскільки із працівником ОСОБА_2 замість укладання трудового договору, який виконував роботу з прибирання території товариства на постійній основі, уклав цивільно-правовий договір, чим порушив вимоги ст. 21 та ст.24 Кодексу законів про працю, тобто вчинив адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 41 КУпАП.

У судове засідання гр. ОСОБА_1 викликався шляхом направлення судових повісток на зазначену у протоколі адресу реєстрації останнього та ТОВ «Рейз Компані», однак повістки гр. ОСОБА_1 під час доставки не отримані, останній до суду не прибув.

Суддя враховує, що відповідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З викладеного витікає, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі гр. ОСОБА_1 у розгляді справи, тому наведені вище обставини дають підстави для висновку про свідоме ухилення гр. ОСОБА_1 від явки до суду.

Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення від 13.05.2024 № Ц/КВ/11492/284П/ПТ, акт перевірки від 13.05.2024 № Ц/КВ/11492/41, інші долучені документи, дійшов висновку про таке.

Частина 3 статті 41 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Враховуючи положення норм КЗпП України та ЦК України, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором метою є отримання певного матеріального результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує та виконує свою роботу.

У той же час, з протоколу про адміністративне правопорушення та долучених до нього документів, вбачається, що гр. ОСОБА_2 виконував роботу з прибирання території, перенесення складування. Однак матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_2 був зобов`язаний виконувати роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, що свідчить про відсутність трудових взаємовідносин між ТОВ «Рейз Компані» та ОСОБА_2 .

Таким чином, наведене вище свідчить про відсутність обов`язку директора вказаного товариства на укладення трудового договору з ОСОБА_2 , оскільки описані взаємовідносини мали цивільно-правовий характер.

З викладеного витікає, що у діях директора ТОВ «Рейз Компані» ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому правопорушення за ч. 3 ст.41 КУпАП

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 41, 247, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 41 КУпАП закрити через відсутність у його діях складу даного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м.Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги чи подання прокурора.

Суддя В.М. Циктіч