Вирок

від 25.12.2024 по справі 203/5529/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/5529/23

Провадження № 1-кп/0203/424/2024

В И Р О К

іменем України

25 грудня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

представника потерпілого - ОСОБА_5 ,

потерпілої - ОСОБА_6 ,

представника відповідача - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041030002733 від 09.07.2023 року, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Таромське Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, працюючого водієм в ТОВ «Автотранссервіс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 09 липня 2023 року приблизно о 10 годині 15 хвилин, перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ «Автотранссервіс», керуючи технічно справним автобусом «Мегсеdеs-Веnz 0350 Тоurismo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 належить на праві власності ТОВ З II «Євробус», рухався в світлий час доби, по сухому асфальтобетонному покриттю проїзної частини вул. Курчатова, що проходить по території Центрального району м. Дніпра в напрямку від вул. Щепкіна до Центрального автовокзалу м. Дніпра.

У вищевказаний час, тобто 09 липня 2023 року приблизно о 10 годині 15 хвилин, з порушенням вимог розділу 4 Правил дорожнього руху України на заокругленні проїзної частини ліворуч за напрямком руху автобусу «Mercedes-Benz 0350 Tourismo» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_8 вийшли пішоходи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які розпочали переходити вказану проїзну частину у невідведеному місці.

Надалі під час наближення до вказаних пішоходів водій ОСОБА_8 , порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно- небезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, не врахував дорожню обстановку, на заокругленні проїзної частини вул. Курчатова ліворуч, що проходить по території Центрального району м. Дніпра, перед виконанням повороту ліворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки для руху іншим учасникам, розпочав здійснювати маневр повороту ліворуч, в результаті чого в районі електроопори №37 по вул. Курчатова в Центральному районі м. Дніпро допустив наїзд передньою частиною автобусу «Mercedes-Benz 0350 Tourismo» реєстраційний номер НОМЕР_1 на пішоходів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Своїми діями водій автобуса «Mercedes-Benz 0350 Tourismo» реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_8 , порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 10.1 Правил дорожнього руху України, якими передбачено: п.1.3.: «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»; п.1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п.2.3.: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п.10.1.: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_8 знаходиться у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо- транспортної пригоди, внаслідок якої пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді: забійна рана потиличної ділянки (ушита хірургічними швами, синець на нижній повіці правого ока, субарахноїдальні крововиливи, зокрема масивні, крововиливи на обох поверхнях твердої мозкової оболонки. Вогнищеві крововиливи, ділянки руйнування, дистрофічно-некротичних змін та геморагічного просякнення з вираженою запальною реакцією у товщі твердої мозкової оболонки, перелом кісток склепіння та основи черепу, крововилив в товщу м`яких тканин правого стегна, уламковий перелом сідничної кістки, перелом лонної кістки, перелом 2-8 ребер праворуч. Виявлені ушкодження виникли незадовго до надходження постраждалої у лікувальний заклад, від дії тупих предметів, та являють собою єдиний комплекс травми, перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті та, стосовно до живих осіб, у своїй сукупності, мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості як небезпечні для життя у момент заподіяння та призвели до настання смерті.

Смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 17 годині 00 хвилин в приміщенні Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова» ДОР від сумісної тупої травми тіла з крововиливами під оболонки головного мозку, перелому кісток склепіння та основи черепу, перелому сідничної кістки, перелому лонної кістки, перелому ребер праворуч, яка у своєму клінічному перебігу ускладнилась розвитком шоку, що підтверджується даними судово- медичної експертизи трупа.

Також в результаті даної дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_10 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 2- го ступеню з вогнищем забиття речовини головного мозку в тім`яній частці зліва, субарахноїдального крововиливу, підапоневротичної гематоми та саден в лівій скроневій ділянці, синця у лівій параорбітальній області, закритої травми грудної клітини з переломом лівої ключиці в ділянці акроміального кінця, переломами ребер з 1-го по 6-те зліва по лопатковій лінії та переломом правої ключиці в стернальному відділі. За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми тіла - відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, визнав повністю, та пояснив, що він працює водієм в ТОВ «Автотранссервіс», загальний стаж водія приблизно 27 років, без порушень правил дорожнього руху за участю пішоходів. 09.07.2023 року о 10.15 годині він слідував маршрутом «Кривий Ріг-Дніпро» на автобусі «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_3 , рухався в світлий час доби, по сухому асфальту, на заокругленому проміжку дороги при здійсненні маневру повороту ліворуч на швидкості 15-20 км/год біля Центрального автовокзалу в м. Дніпро із-за кущів, які простягались до землі та були густо засадженими, де він не зміг завчасно виявити пішоходів, вийшли жінка та чоловік, справа наліво, яких він побачив за пару секунд до зіткнення на відстані 2-3 метри. Пішоходи йшли разом один за одним в невідведеному місці, чоловік був ближче до автобусу, зіткнення з автобусом прийшлося лівим кутом передньої частини по дотичній з чоловіком, а потім з жінкою. Швидку допомогу та співробітників поліції викликали пасажири та перехожий військовослужбовець, а він намагався допомогти потерпілим. Зазначив, що як тільки побачив пішоходів на дорозі, почав гальмувати, однак зіткнення з пішоходами неможливо було уникнути. У вчиненому щиро розкаявся.

Потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є донькою померлої ОСОБА_9 та онукою потерпілого ОСОБА_10 , очевидцем ДТП не була. 09.07.2023 до неї приїхала її донька з Києва та вони чекали приїзд бабусі - ОСОБА_9 , котра зі своїм батьком в цей день перебувала на базарі в м. Дніпрі біля Центрального автовокзалу. Через деякий час вони почали телефонувати ОСОБА_9 , однак вона не відповідала. Брат та донька з телеграм-каналу дізнались про ДТП. Після чого по телефону їм повідомили, що мама та дідусь перебувають в лікарні ім. Мечникова. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла, а дід знаходився на стаціонарному лікуванні. З обвинуваченим вона не зустрічалась, однак в лікарні їй передали його номер телефону, за яким він просив зв`язатися, але вони не виявили бажання. Також додала, що ОСОБА_10 приймати участь в судовому засіданні в силу свого похилого віку не має можливості за станом здоров`я. ОСОБА_11 , наразі військовослужбовець, та перебуває у відрядженні, приймати участь в судовому засіданні не має можливості. В судових дебатах просила призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання не пов`язане з ізоляцією від суспільства, а обмежитись умовним строком, цивільний позов підтримала в повному обсязі.

Крім визнання вини, винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджуєтьсятакими письмовими доказами, дослідженими судом у судовому засіданні:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.07.2023, у якому зазначено, що було оглянуто ділянку дороги (заокруглена частина проїзної частини) у м.Дніпрі, вул.Курчатова, район е/о 37, описано стан покриття дороги, виявлені пошкодження транспортного засобу, локалізація плям речовини бурого кольору, вказано про відсутність об`єктів, що обмежують оглядовість, слідів гальмування, розташування слідів гальмування. До протоколу огляду додається схема та фототаблиця;

-довідками № 2168, № 2169 від 09.07.2023 року про госпіталізацію до реанімації КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня І.І. Мечнікова» ДОР ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;

- протоколом огляду від 10.07.2023, відповідно до якого місцем проведення огляду є відділення реанімації № 2, де виявлено труп ОСОБА_9 ;

-медичною карткою стаціонарного хворого ОСОБА_9 , згідно з якою хвора надійшла до ПДВ ОКЛМ 09.07.2023 об11.00 з діагнозом: політравма, ВЧМТ. Забій головного мозку ІІІ ст. Перелом склепіння та основи черепу. Субудуральні гематоми з обох сторін. Пневмоцефалія. САК. Посттравматична перфорація барабанної перетинки справа. Перелом правої сідничної та лонної кісток. Травматичний шок. Цукровий діабет ІІ тип. 10.07.2023 о 17.00 констатовано біологічну смерть;

-висновком експерта №5061 від 10.08.2023, згідно до якого при дослідженні трупа ОСОБА_9 виявлено наступні тілесні ушкодження: Забійна рана потиличної ділянки, синець на нижній повіці правого ока, субарахноїдальні крововилив, зокрема масивні, крововиливи на обох поверхнях твердої мозкової оболонки. Вогнищеві крововиливи, ділянки руйнування дистрофічно-некротичних змін та геморагічного просякнення з вираженою запальною реакцією у товщі твердої мозкової оболонки, перелом кісток склепіння та основи черепу, крововилив в товщу м`яких тканин правового стегна, уламковий перелом сідничної кістки, перелом лонної кістки, перелом 2-8 ребер праворуч. Виявлені тілесні ушкодження виникли незадовго до надходження постраждалої у лікувальний заклад, від дії тупих предметів, та являють собою єдиний комплекс травми, перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті та, стосовно до живих осіб, у своїй сукупності, мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості як небезпечні для життя у момент заподіяння та призвели до настання смерті;

- висновком експерта №5061 від 10.08.2023, відповідно до якого в результаті дослідженні трупа ОСОБА_9 встановлено, що смерть настала від сумісної тупої трави тіла з крововиливами під оболонки головного мозку, переломом кісток склепіння та основи черепа, переломом сідничної кістки, переломом лонної кістки, переломом ребер праворуч, яка у своєму клінічному перебігу ускладнилась розвитком шоку. Враховуючи локалізацію та характер наявних на трупі тілесних ушкоджень, даних постанови про призначення СМЕ, не виключено, що в момент первинного контакту з транспортним засобом ОСОБА_9 знаходилась у вертикальному положенні (або наближеному до нього) та була звернена до предмету травмуючої дії правою задньо-бічною або наближеною до неї поверхнею тіла. Тілесних ушкоджень, які могли свідчити про волочіння об дорожнє покриття на тілі потерпілої не виявлено;

- лікарським свідоцтвом про смерть № 5061, де вказано, що ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 померла у стаціонарі КЗ «ДОКЛМ» ДОР;

- висновком експерта № СЕ-19/104-23/23693-ІТ від 08.08.2023, відповідно до якого місце наїзду автобуса «Мегсеdеs-Веnz 0350» реєстраційний номер НОМЕР_1 на пішоходів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розташовано перед, за напрямком огляду, місцем знаходження плямою РБК, зафіксовані на схемі до протоколу огляду місця ДТП;

-висновком експерта № СЕ-19/104-23/23697-ІТ від 22.08.2023, яким встановлено, що рульове керування та робоча гальмівна система автобуса Мегсеdеs-Веnz 0350» реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент проведення дослідження знаходяться в працездатному, в межах виконання встановлених для даних систем функцій, стані;

- протоколом зняття показів з технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 24.07.2023 року, згідно з яким у приміщенні КП «Інфо-Рада Дніпо» Дніпровської міської ради встановлено наявність відеозапису обставин ДТП, яка мала місце 09.07.2023 орієнтовно о 10.15 по вул.Курчатова у м.Дніпро, який записано на компакт-диск;

- протоколом демонстрації відеозапису від 24.07.2023 року, який має загальний час 00 хвилин 34 секунди з датою 09.07.2023 з написом Курчатова 8. В кадрі на заокругленні проїзної частини мається зображення пішоходів, які перетинають проїзну частину. На 6 секунді від початку відеозапсиу в кадрі з`являється автобус білого кольору. На 14 секунді відбувається наїзд автобусом на пішоходів, які перетинають проїзну частин зліва направо за напрямком руху автобуса;

- висновком експерта № КСЕ-19/121-23/17216 від 18.08.2023, в якому зазначено, що у файлі відеограми К-399 PTZ Kurchatova 8_20230709101037_to_20230709101109 ознак монтажу не виявлено. Перед зміною напрямку руху ліворуч середня швидкість руху автобуса «Мегсеdеs-Веnz 0350» реєстраційний номер НОМЕР_1 , дорівнювала близько 29 км/год. У даній дорожній обстановці водій автобуса ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 ПДР, мав технічну можливість запобігти виникненню ДТП виконанням вимог п.10.1 ПДР. У діях ОСОБА_8 вбачаються невідповідності вимогам п.10.1 ПДР, які перебували, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з подією даної ДТП;

- висновком експерта № 2737е/312 від 25.08.2023 року, згідно з яким у ОСОБА_10 встановлені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 2- го ступеню з вогнищем забиття речовини головного мозку в тім`яній частці зліва, субарахноїдального крововиливу, підапоневротичної гематоми та саден в лівій скроневій ділянці, синця у лівій параорбітальній області; закритої травми грудної клітини з переломом лівої ключиці в ділянці акроміального кінця, переломами ребер з 1-го по 6-те зліва по лопатковій лінії та переломом правої ключиці в стернальному відділі. Виявлені тілесні ушкодження спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), якими могли бути виступаючі частини рухомого транспортного засобу, що діяли в праву бічну поверхню тіла, з послідуючим падінням ОСОБА_10 на дорожнє покриття на ліві бічну поверхню тіла; можливо вказати, що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова» ДОР, тобто і в термін, вказаний в медичній документації та слідчим в постанові, а саме 09.07.2023 року. За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми тіла - відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

З урахуванням позицій учасників процесу, допит свідків за реєстром, допит потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , представника цивільного відповідача, представника третьої особи у судовому засіданні не ввійшли в обсяг доказів, що підлягають дослідженню.

Інші документи з матеріалів провадження (постанови слідчих, супровідні листи, листи та інші), свідчать про рух провадження, не дозволяють суду встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, зокрема, не підтверджують і не спростовують винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_8 в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення доведена в повному обсязі та його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_9 та спричинило потерпілому ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Також при призначенні покарання особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, суд повинен віднайти розумний баланс між обов`язком держави забезпечити правопорядок, інтересом потерпілого щодо міри покарання та правом обвинуваченого на справедливе покарання.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

За змістом п.п.20, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.09.2022 (справа 297/1253/17; провадження 51-1171км22) той факт, що небезпеку для руху створено внаслідок власної протиправної поведінки пішохода, не звільняє водія від виконання вимог ПДР, однак така обставина повинна бути врахована судами під час обрання заходів кримінально правового впливу у сукупності з іншими обставинами та даними про особу засудженого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує, що ним вчинено правопорушення проти безпеки руху, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, в результаті якого травмовано одного пішохода та настала смерть другого, що небезпеку для руху створено, в тому числі, й внаслідок протиправної поведінки пішоходів, які перетинали проїзну частину у невідведеному для цього місці. Також судом взято до уваги наявність на момент ДТП густих зелених насаджень на узбіччі дороги, зі сторони якого вийшли пішоходи на проїзну частину, а також враховано особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює водієм, позитивно характеризується за місцем роботи, двічі притягався до адміністративної відповідальності, один з яких - за порушення ПДР, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, одружений, за власною ініціативою перерахував потерпілій ОСОБА_6 15000 гривень, обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

При цьому судом не приймається до уваги карточка огляду лікаря щодо ОСОБА_13 та довідка про склад сім`ї, оскільки діти ОСОБА_14 , ОСОБА_15 є повнолітніми та відсутні докази перебування дітей та ОСОБА_13 , яка зі слів обвинуваченого є його тещею, на утриманні ОСОБА_8 .

Беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд дійшов переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами буде покарання в межах санкції інкримінованої йому статті КК України із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд зазначає, що закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов`язана з користуванням таким правом, є джерелом доходу.

Доводи сторони захисту про те, що позбавлення ОСОБА_8 спеціального права суттєво ускладнить пошуки нової роботи та вирішення побутових питань, є неспроможними, оскільки обвинувачений має технічну освіту, в своїй трудовій діяльності перебував на посадах, не пов`язаних з керуванням транспортними засобами, що підтверджується витягом з трудової книжки, водночас суспільна небезпека від можливих наслідків порушення ПДР значно перевищує особисті інтереси обвинуваченого.

Суд вважає що ОСОБА_8 , усвідомлюючи необхідність суворо дотримуватися ПДР під час керування джерелом підвищеної небезпеки, маючи технічну можливість запобігти наїзду на пішоходів, відверто ігноруючи те, що своїми діями він ставить під загрозу життя та здоров`я інших осіб, під`їжджаючи до заокруглення дороги, проявив неуважність та надмірну недбалість, здійснив наїзд на пішоходів, що в сукупності призвело до наслідків у вигляді отримання тілесних ушкоджень двома потерпілими, один з яких від отриманих травм помер, що свідчить про небезпечність обвинуваченого, як водія під час керування транспортним засобом, тому до останнього слід обрати додаткову міру покарання, передбачену санкцією ч.2ст.286 КК України-у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Потерпілими ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 заявлено цивільні позови до ТОВ «Автотранссервіс» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з позовними вимогами позивачі просять суд:

-стягнути з ТОВ «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_12 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 500000 гривень;

- стягнути з ТОВ «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 500000 гривень;

-стягнути з ТОВ «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_10 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 300000 гривень.

Позови ОСОБА_12 та ОСОБА_6 обґрунтовані тим, що ОСОБА_9 була матір`ю позивачів. Вони зазнали душевних страждань через смерть близької їм людини, досі зазнають стресу, перебувають в пригніченому стані, що впливає на здоров`я та можливість вести звичне життя. Розмір заподіяної шкоди кожному вони оцінюють в 520100 гривень. Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільна відповідальність ТОВ «Автотранссервіс», з яким обвинувачений перебував в трудових відносинах, була застрахована в ПрАТ СК «Євроінс Україна». Страхова компанія, виходячи з розміру страхового відшкодування, який становить 12 мінімальних заробітних плати у місячному розмірі відповідно до ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплатила їм по 20100 гривень кожному, тому вважають, що залишок моральної шкоди повинно відшкодувати ТОВ «Автотранссервіс».

Позов ОСОБА_10 обґрунтований тим, що в результаті ДТП йому спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинило моральну шкоду, яка виразилась у фізичному болю та стражданнях, позбавлення можливості в період стаціонарного лікування спілкуватись із своїми знайомим та родичами, порушенні сталого способу життя, що виразилось у неможливості вести активний спосіб життя, який він вів до ДТП. Вважає, що саме ТОВ «Автотранссервіс» являється належним відповідачем у справі та зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану його працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовів ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , оскільки відсутні докази спричинення моральної шкоди, страхова компанія сплатила позивачам страхове відшкодування не в повному обсязі.

Також представник відповідача заперечив проти задоволення позову ОСОБА_10 .. Обґрунтував заперечення тим, що відшкодування моральної шкоди повинно бути покладено на ПрАТ «СК Євроінс Україна». Крім того вважає, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди є завеликим, доказів, які б підтверджували перенесення ним сильного психологічного дискомфорту, погіршення самопочуття, тощо не надано. Просив врахувати те, що пішохід ОСОБА_10 переходив проїзну частину у невідведеному місці.

Представник третьої особи ПрАТ «СК Євроінс Україна» надав суду письмові пояснення, згідно з якими позивачі: ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 звернулись до страховика з заявами про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю потерпілої. З такою ж заявою звернувся чоловік потерпілої ОСОБА_16 . З урахуванням вимог п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (дала- Закон) страхова компанія здійснила виплату страхових відшкодувань сину загиблої, доньці загиблої, чоловікові загиблої та її батькові в рівних частинах по 20100 гривень. Крім того ОСОБА_16 було відшкодовано витрати на поховання в розмірі 26800 гривень. Отже ПрАТ «СК Євроінс Україна» здійснило свої зобов`язання у відповідності до Закону.

Відповідно до ч.1ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно- небезпечне діяння.

Матеріалами справи встановлено, що внаслідок вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286КК України, потерпілій ОСОБА_9 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла.

Факт родинних відносин потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_6 з матір`ю ОСОБА_9 підтверджено даними свідоцтва про народження ОСОБА_12 серії НОМЕР_4 (т.1 а.с49), свідоцтва про народження ОСОБА_17 (т.1 а.с.59), свідоцтв про одруження (т.1 а.с60,61), свідоцтва про укладення шлюбу (т.1 а.с.62).

Цивільна відповідальність володільця транспортного засобу марки «Мегсеdеs-Веnz 0350 Тоurismo» реєстраційний номер НОМЕР_1 ТОВ «Автотранссервіс була застрахована в ПрАТ «СК Євроінс Україна», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 215326126.

Відповідно до п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г"і"ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в"пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», встановлено у 2023 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 01січня 6700 грн; 12*6700 грн = 84000 грн.

З метою відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_8 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, діти померлої ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , чоловік померлої ОСОБА_16 та батько померлої ОСОБА_10 звернулись до страхової компанії з відповідними заявами, за результатами розгляду яких було виплачено по 20100 гривень кожному (84000:4).

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадів, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховують вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст.23 ЦК України).

Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Разом з тим, за нормами ч.2ст.1187 ЦК визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч.1ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Судова практика дотримується підходу, що положення ст.ст.1172,1187 ЦК України є спеціальними щодо положень ст.1167 ЦК України, а тому перевага в застосуванні має надаватися спеціальним нормам (постанова Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року (справа № 6-108цс13), постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року (справа № 426/16825/16-ц), постанови Верховного Суду від 08 серпня 2019 року (справа №625/280/16-ц), від 17 лютого 2020 року (справа № 648/4308/16-ц).

При визначенні розміру заподіяної моральної шкоди потерпілим ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , які являються дітьми загиблої ОСОБА_9 , суд враховує глибину їх фізичних та душевних страждань, , характер та тривалість їх немайнових втрат, часу та зусиль через втрату матері, які були необхідні для відновлення душевного спокою та попереднього життєвого стану, зважаючи на невідворотність завданої шкоди, оскільки настала смерть близької людини, яка була для них неочікуваною.

З огляду на обставини справи, виходячи із вимог розумності та справедливості суд оцінює завдану кожному з потерпілих моральну шкоду в розмірі 400000 грн. Однак розмір такої шкоди включає в себе і страхове відшкодування у вигляді моральної шкоди в розмірі 20100 грн, тому з відповідача на користь позивачів ОСОБА_12 та ОСОБА_6 підлягає стягненню грошові кошти в рахунок відшкодування моральної шкоду у розмірі 379900 грн. кожному.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_10 до ТОВ «Автотранссервіс» про відшкодування моральної шкоди суд прийшов до наступного висновку.

У ст.23.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий-фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Суд надає віри та приймає доводи потерпілого ОСОБА_18 про заподіяння йому моральної шкоди, разом з тим вважає за необхідне зазначити наступне:

У ст.26-1 вищевказаного закону визначено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Представник позивачів при вирішенні питання про залучення до участі у справі ПрАТ «СК Євроінс Україна» заперечував, оскільки страхова компанія свої зобов`язання виконала. Однак, матеріали кримінального провадження не містять даних щодо звернення потерпілого до страхової компанії з заявою про відшкодування моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я. Разом з цим при розрахунку моральної шкоди, яка підлягає стягненню із страхової компанії, необхідно враховувати розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю ОСОБА_10 та множити на 5%, однак позивачем не обґрунтовано розмір шкоди, заподіяної здоров`ю, а відтак неможливо обрахувати розмір моральної шкоди.

За таких обставин суд вважає, що стягнення з відповідача моральної шкоди в повному розмірі без урахування відповідальності страховика, визначеної договором страхування та посвідченої відповідним полісом, суперечить вимогам Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Враховуючи вищенаведене, суд позбавлений можливості давати оцінку обґрунтованості таких позовних вимог, визначати розмір сум, які підлягають відшкодуванню внаслідок ДТП, та здійснювати їх розподіл між страховиком (у межах страхових сум) та ТОВ «Автотранссервіс», тому у задоволенні позову ОСОБА_10 необхідно відмовити.

Водночас, потерпілому ОСОБА_10 суд вважає за необхідне роз`яснити право на можливість захисту його прав як шляхом звернення до ПрАТ «СК Євроінс Україна» в позасудовому порядку, так і шляхом звернення до суду з окремим позовом в межах цивільного судочинства.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.07.2023 року накладено арешт на Транспортний засіб «Mercedes-Benz 0350» р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «3 ІІ Євробус».

Оскільки з винесенням вироку суду закінчується судовий розгляд кримінального провадження, одночасно з ухваленням судового рішення, суд вирішує питання про скасування арешту майна та вважає за необхідне накладений арешт на вищезазначене майно скасувати.

Строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період часу, обраний ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06.09.2023 року, 04.11.2023 року закінчився та в подальшому не продовжувався. Підстави для обрання запобіжного заходу відсутні.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї судом обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_8 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України для проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/104-23/23697-ІТ від 08.08.2023, в сумі 3824 (три тисячі вісімсот двадцять чотири) гривні.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України для проведення судової транспортно - трасологічної експертизи №СЕ-19/104-23/23693-ІТ від 08.08.2023, в сумі 3824 (три тисячі вісімсот двадцять чотири) гривні.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта Харківського НДЕКЦ для проведення комплексної автотехнічної, фототехнічної та експертизи звуко,-відеозапису №КСЕ-19/121-23/17216-ІТ від 18.08.2023, в сумі 5736 (п`ять тисяч сімсот тридцять шість) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ТОВ «Автотранссервіс» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_6 379900 (триста сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_12 до ТОВ «Автотранссервіс» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_12 379900 (триста сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В іншій частині позову відмовити.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_10 до ТОВ «Автотранссервіс» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - відмовити.

Скасувати накладений ухвалою слідчого суді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.07.2023 року арешт на Транспортний засіб «Mercedes-Benz 0350» р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «3 ІІ Євробус».

Речові докази:

-транспортний засіб «Mercedes-Benz 0350» р.н. НОМЕР_1 , який зберігається на території підприємства ТОВ «АвтоТрансСервіс» за адресою: м. Дніпро, вул. Павлова, 21, переданий на відповідальне зберігання - передати за належністю;

-компакт диск DVD-R з відеозаписом К-399 PTZ Kurchatova 8_20230709101037_to_20230709101109, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя ОСОБА_1