Рішення

від 02.12.2024 по справі 205/13699/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

02.12.2024 Єдиний унікальний номер 205/13699/24

Єдиний унікальний номер 205/13699/24

Провадження № 2/205/4631/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Перша маріупольська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до відповідача Маріупольської міської ради Донецької обл., треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Перша маріупольська держнотконтора про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, яку було зареєстровано судом 09 жовтня 2024 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 жовтня 2024 року заяву було прийнято до розгляду суду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2024 року підготовче провадження було закрито, а справу призначено до судового розгляду.

Позивач у своєму позові посилалася на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24 березня 1997 року квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Позивач є дочкою ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті відкрилася спадщина на 1/5 частину квартири. ОСОБА_1 звернулася до Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою було заведено спадкову справу у спадковому реєстрі за № 37545299, проте, свідоцтво про право на спадщину не отримувала. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача, ОСОБА_4 , якому належала 1/5 частина квартири АДРЕСА_1 . Дочка і син померлого, ОСОБА_7 і ОСОБА_3 , від прийняття спадщини після смерті батька відмовилися на користь матері, ОСОБА_1 . На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом право власності на 1/5 частину спірної квартири після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить позивачеві на підставі свідоцтва про право на спадщину. Спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_6 , окрім позивача, не було, заповіт померлий не залишав, тому спадщину після його смерті отримала позивач, яка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проживала та була зареєстрована зі спадкодавцем. 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне військове вторгнення на територію України, 24 лютого 2022 року було оголошено воєнний стан, який триває по теперішній час. Вона звернулася до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо стану діяльності Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори, у відповіді на що позивачеві було повідомлено про те, що Четверту маріупольську державну нотаріальну контору перейменовано в Першу маріупольську державну нотаріальну контору і документи нотаріальної контори до архіву не передавалися та не були вивезені з адреси розташування на тимчасово окупованій території. Оскільки, законом не передбачено відновлення матеріалів нотаріальної справи, позивач позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину після смерті батька, ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просила суд визнати за нею право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Представник позивача у своїй заяві до суду справу просила розглядати за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Маріупольська міська рада у своїй заяві проти задоволення позовних вимог заперечувала. У своїй заяві до суду справу просила розглядати за відсутності свого представника та ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням доказів, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 147 ЗУ «Просудоустрій істатус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06березня 2022року №1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ, підсудних Приморському районному судові м. Маріуполя Донецької області, Орджонікідзевському районному судові м. Маріуполя Донецької області та Першотравневому районному судові Донецької області на Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24 березня 1997 року, виданого Управлінням міського майна виконкому міської ради народних депутатів м. Маріуполя, право власності на квартиру АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с. 7, 11 оберт).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 вересня 2024 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаревич В.Г. і зареєстрованого в реєстрі за № 1547, ОСОБА_1 є власником 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 після смерті чоловіка, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7 оберт).

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру Четвертою маріупольською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому було неодноразово продовжено, та станом на теперішній час воєнний стан не скасовано. Враховуючи, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року (у редакції від 17 жовтня 2022 року) Маріупольська територіальна громада віднесена до територій, які перебувають в тимчасовій окупації. Державні нотаріальні контори або приватні нотаріуси нотаріальну діяльність не здійснюють.

Згідно з відомостями Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 44816/46994-26-24/15.1 від 07 жовтня 2024 року (а.с. 21) документи нотаріального діловодства та архіву Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори до Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавалися та не були вивезені з адреси розташування контори у зв`язку з веденням активних бойових дій на території Донецької області.

Згідно з ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

На підставі ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 2та 3статті 1223ЦК Українивизначено,що правона спадкуваннямають особи,визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ч. 1 ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

На підставі ч. 3 ст.1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї .

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав є визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач у своїх поясненнях в позовній заяві зазначає, що співвласник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 , якому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23 березня 1997 року належить 1/5 частина квартири, доводиться їй батьком. При цьому, достатніх і належних доказів родинних відносин до матеріалів справи стороною позивача не надано.

Позивач стверджує, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте, копії свідоцтва про його смерть ОСОБА_1 до матеріалів справи не долучено.

Разом з цим, з витягу зі спадкового реєстру (а.с. 13) вбачається, що Четвертою маріупольською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 17 жовтня 2005 року Четвертою маріупольською державною нотаріальною конторою на бланку серії ВСЕ 171438 видано свідоцтво про право спадщину, зареєстроване в реєстрі за № 3-1673, яке станом на дату формування витягу, 08 серпня 2024 року, має статус чинного. Тобто, спадкоємцем ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17 жовтня 2005 року в Четвертій маріупольській державній нотаріальній конторі було отримано свідоцтво про право на спадщину, що спростовує твердження позивача, що її право власності на належну ОСОБА_6 1/5 частину спірної квартири ніким не оспорювалося (а.с. 4).

Позивачем зазначено, що вона зверталася до Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте свідоцтво про право на спадщину не отримувала, але із витягу вбачається, що спадкоємцеві померлого нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину, із копії витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі не вбачається, кому саме було його видано. При цьому, позивачем не зазначено про інших спадкоємців, позовні вимоги нею заявлено до Маріупольської міської ради, як до особи, до якої у разі відсутності спадкоємців може перейти право власності на майно померлого власника.

Позивачем не надано достатніх доказів, які давали би підстави стверджувати, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , інші спадкоємці відсутні або із заявами про прийняття спадщини не зверталися, наявність родинних відносин між нею і померлим спадкодавцем та документи, які би підтверджували смерть самого спадкодавця. Сам по собі факт перебування нерухомого майна в спільній частковій власності позивача і померлого не може бути беззаперечним фактом набуття права ОСОБА_1 на майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не доведені належними та достатніми доказами, з яких можливо було б встановити наявність права позивача на спадкування за законом нерухомого майна після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належного померлому, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід відмовити.

Частиною 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне сплачений позивачем судовий збір віднести за її рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1223, 1262, ч.ч. 1, 5 ст. 1268, ч. 1 ст. 1270, ст. 1297 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ст.ст. 263, 264, ч.ч. 1-7 ст. 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у задоволенні позовних вимог до Маріупольськоїміської радиДонецької області(ЄДРПОУ33852448,юридична адреса:87555,Донецька обл.,м.Маріуполь,пр.Миру,буд.70),треті особи: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ,зареєстрована заадресою: АДРЕСА_4 ,проживає заадресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ,проживає заадресою: АДРЕСА_5 )та Першамаріупольська державнанотаріальна контора(ЄДРПОУ02888366,юридична адреса:87505,Донецька обл.,м.Маріуполь,вул.Лепорського,буд.13)про визнанняправа власностіна частинуквартири впорядку спадкуванняза законом відмовити.

Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.

Рішення позивачем та третьою особою може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: