Рішення

від 27.11.2024 по справі 183/9106/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/9106/24

№ 2-о/183/310/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Дубовенко І.Г.,

з участю секретаря судового засідання - Болкарьової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сахновщинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства після смерті батька, суд -

в с т а н о в и в :

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, у якій просить встановити факт батьківства померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця м.Новомосковськ Дніпропетровської області, відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; внести до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного 22 січня 2009 року виконавчим комітетом Лебедівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області за № 02, зміни, вказавши батьком дитини громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Новомосковська.

І. Стислий виклад позиції заявника та представника заінтересованої особи.

В обґрунтування вимог заяви, заявник зазначила, що вона з 2008 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Від відносин з ОСОБА_2 у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки заявник не перебувала з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі, відомості про батька в свідоцтві про народження записала відповідно до ст.. 135 СК України. Після народження сина, ОСОБА_2 свідомо визнав своє батьківство, завжди піклувався про нього та заявника як про членів сім`ї, жили однією сім`єю. Ніяких суперечок, непорозумінь чи розмов про недовіру між заявником та ОСОБА_2 не виникало. У зв`язку з військової агресією російської федерації, ОСОБА_2 був мобілізований та відправлений для виконання бойових завдань, де ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув. Після загибелі ОСОБА_2 постала необхідність встановити юридичний факт батьківства між ним та його дитиною, внести зміни у свідоцтво про його народження. Тому заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини з метою отримати для дитини загиблого військовослужбовця правового статусу члена сім`ї загиблого військового з відповідними гарантіями, пільгами та виплатами, оформлення одноразової грошової допомоги, отримання права на спадкування, оформлення соціальних виплат.

Заінтересованими особами подані письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність, не заперечують проти задоволення вимог.

Заявником подане клопотання про розгляд справи у її відсутність, просила заяву задовольнити в повному обсязі.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 09 вересня 2024 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи.

14 жовтня 2024 року ухвалою суду витребувані відомості щодо наявності або відсутності спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 ..

Заінтересовані особи та/або їх представника у судове засідання, кожний в окремості не з`явилися, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Суд, на підставі положень ст.ст. 128, 211, 293, 294 ЦПК України розглянув справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі.

Під час судового розгляду справи суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , про що виконавчим комітетом Лебедівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області складений відповідний актовий запис 22 січня 2009 року за № 02.

За відомостями зі свідоцтва про народження малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого повторно 27 січня 2017 року, серії НОМЕР_1 , в графі «батько» вказано: ОСОБА_5 , громадянин України.

Відповідно до копії актового запису про смерть № 1074 від 01 липня 2024 року - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у населеному пункті Новомихайлівка Покровського району Донецької області у зоні бойових дій. Смерть настала внаслідок ушкодження внаслідок військових дій спричинені іншими видами вибухів та осколків.

З копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який мешкав до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася одна особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомостей щодо інших спадкоємців, що прийняли спадщину матеріали копії спадкової справи не містять.

З висновку експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» №1682-МГ, експертиза розпочата 08.07.2024 експертиза закінчена - 19.07.2024, вбачається, що загиблий громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженого громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вірогідність того, що померлий громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і це є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків за результатами даної експертизи складає не менше 99,99999%.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до п. 1, п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, зокрема, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 128 Сімейного кодексу України (далі - СК України), за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до положень ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до пунктів 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.

Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст. 53 Кодексу про шлюб та сім`ю України.

Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 55 Кодексу про шлюб та сім`ю, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

За правовою позицією ВС, викладеною у постанові від 07.07.2021 року, справа №336/1357/16-ц, відсутність даних про те, чи було зроблено запис про батька дитини малолітньої особи за вказівкою матері виключає можливість задоволення заяви про встановлення факту батьківства щодо померлого батька, з яким мати дитини не перебувала у шлюбі, на підставі статті 130 СК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зо ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пп. 2.13.1 п. 2.13 розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

V. Висновки суду за результатами розгляду заяви.

Суд, проаналізувавши встановлені у ході судового розгляду обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, вказані вище норми, а також, врахувавши те, що встановлення факту батьківства заявнику необхідно з метою визначення статусу дитини, як дитини загиблого військовослужбовця, дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 у повному обсязі. У ході судового розгляду справи знайшов своє підтвердження факт батьківства громадянина України ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству України і не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів.

При цьому встановлення факту батьківства є підставою для внесення змін до актового запису про народження малолітньої дитини, шляхом вказівка відомостей про батька дитини.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає, що на підставі ч. 7 ст. 294 ЦПК України сплачений заявником судовий збір їй не відшкодовується.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3-8, 10, 18, 76-89, 95, 258, 259, 263, 264, 265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сахновщинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства після смерті батька - задовольнити.

Встановити факт батьківства громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю якого є громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки села Нововолодимирівка Сахновщинського району Харківської області.

Внести зміни до актового запису про народження малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного 22 січня 2009 року виконавчим комітетом Лебедівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області за № 02, вказавши батьком дитини громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , замість ОСОБА_5 .

Судові витрати зі сплати судового збору у справі не відшкодовуються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 27 листопада 2024 року.

Суддя І.Г.Дубовенко