Постанова

від 19.12.2024 по справі 346/5608/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/5608/24

Провадження № 22-ц/4808/1566/24

Головуючий у 1 інстанції Беркещук Б. Б.

Суддя-доповідач Барков В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Баркова В. М.,

суддів Луганської В. М.,

Мальцевої Є. Є.,

секретар Петрів Д. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2024 року в складі судді Беркещук Б. Б., постановлену у м. Коломия Івано-Франківської області, у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Коршівська сільська рада Коломийського району, Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту батьківства та проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Заява була мотивована тим, що з 20 травня 2004 року по 12 серпня 2010 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , у якому у них народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З січня 2012 року і до 2023 року вона разом із колишнім чоловіком разом проживали, відновили подружні відносини, вели спільне господарство, однак шлюб не зареєстрували. Вказувала, що проживаючи з чоловіком без укладення шлюбу, у них народилася третя дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У свідоцтві про народження сина ОСОБА_6 , батько був записаний зі слів матері згідно ст. 135 СК України. 20 листопада 2023 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу, а ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув під час виконання бойового завдання в районі с. Новомихайлівка Покровського району, Донецької області.

Посилаючись на те, що встановлення факту батьківства померлого ОСОБА_2 стосовно сина ОСОБА_5 необхідно заявниці для отримання сином пільг на харчування в школі, пенсії по втраті годувальника, інших соціальних виплат та одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька під час оборони і стримування збройної агресії проти України, а встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідно їй для одержання соціальних виплат та пільг після загибелі чоловіка-військовослужбовця, заявниця ОСОБА_1 просила встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період часу з січня 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 18 жовтня 2024 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, а також на невірне встановлення обставин, які мають значення для справи, просить ухвалу суду скасувати.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали прийшов до хибного висновку про те, що у даній справі існує спір про право, оскільки дана категорія справ відноситься до тих, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження, що підтверджується висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №752/13549/22.

Скаржниця ОСОБА_1 вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до ч. 1 ст. 130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим. При цьому, суд не взяв до уваги, що за життя померлий ОСОБА_2 визнавав себе батьком сина ОСОБА_6 , а його матір ОСОБА_7 визнавала дитину своїм онуком. Більш того, ніяких суперечностей, оспорювань, невизнання факту батьківства немає, як і немає осіб, які б перешкоджали доведенню даного факту.

Необґрунтованими є висновки суду першої інстанції про те, що від встановлення факту батьківства залежить отримання заявницею права не пенсію по втраті годувальника та інші соціальні виплати, тому у даній справі існує спір про право, оскільки за змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України саме від встановлення певного юридичного факту і залежить виникнення особистих чи майнових прав фізичних осіб, а встановити цей факт шляхом внесення змін в актовий запис неможливо.

Також ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що мати загиблого чоловіка ОСОБА_7 відмовилась від права на виплату (одноразову грошову допомогу), визнає своїм онуком ОСОБА_5 , може підтвердити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до і після народження ОСОБА_5 .

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк іншими учасниками справи не подано. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_8 адвоката Перцович Н. В., яка просила скаргу задовольнити, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що при розгляді заяви вбачається спір про право, оскільки встановлення відповідних фактів є необхідним для оформлення та отримання пенсії сина у зв`язку з втратою годувальника та інші передбачені законом соціальні виплати у зв`язку з смертю ОСОБА_9 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Проте погодитись із вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів не може з огляду на таке.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).

Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18, від 15 квітня 2021 року у справі 361/2653/15, від 31 січня 2024 року у справі 752/13549/22.

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини 3 статті 12, частин 1 та 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено статтею 315 ЦПК України.

Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Спір про право характеризує такий стан правовідносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 752/20365/16-ц, від 05.12.2019 у справі № 750/9847/18, від 03.02.2021 у справі № 644/9753/19, від 16.06.2021 у справі № 643/6447/19/19, від 08.09.2021 у справі № 641/5187/20.

Колегія суддів зауважує, що у даній справі предметом судового розгляду є вимоги про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме, факту батьківства та факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Вказані факти необхідні заявниці для отримання сином ОСОБА_5 пільг на харчування в школі, пенсії по втраті годувальника, інші передбачені законом соціальні виплати та одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю батька та чоловіка під час оборони держави. Також заявниця ОСОБА_1 вважає, що вона також має право на пенсію в разі втрати годувальника і саме у зв`язку з тим, що заявниця не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує такий факт, вона звернулася до суду в порядку окремого провадження разом із заявою про встановлення факту і подала відповідні докази.

В матеріалах справи також відсутні будь-які докази з яких вбачається, що заінтересовані особи в справі заперечують проти встановлення зазначених фактів.

Отже, висновок суду першої інстанції про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, є передчасним і нічим не підтверджений.

Керуючись статтями 367, 368, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2024 року скасувати.

Справу направити до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2024 року.

Судді В. М. Барков

В. М. Луганська

Є. Є. Мальцева