Рішення

від 18.12.2024 по справі 297/3260/24

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/3260/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого МИХАЙЛИШИН В. М., за участю секретаря Балега Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою органу опіки та піклування Берегівської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на користь дитини,

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування Берегівської міської ради Закарпатської області звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області про позбавлення батьківських прав громадян ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 , стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім цього, позивач просить призначити виплату аліментів на користь неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття.

Позовна заява мотивована тим, що малолітня ОСОБА_3 , 16.05.2007 року, яка перебуває, на підставі заяви матері ОСОБА_1 у звязку із скрутним матеріально-побутовим становищем, в благодійній організації «Будинку Милосердя «Добрий Самаритянин», АДРЕСА_2 . Неповнолітня ОСОБА_3 перебуває на повному утриманні закладу з 2018 року. Батьки неповнолітньої за час її перебування у закладі жодного разу її не провідали, не цікавились станом її здоров`я, її фізичним та духовним розвитком, родинні зв`язки з дитиною не підтримують. Тому, з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини орган опіки та піклування звернувся в суд із даним позовом.

У зв`язку з наведеним, позивач просить суд позбавити відповідачів батьківських прав щодо неповнолітньої дитини та призначити аліменти на її користь.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 18.09.2024 року провадження у зазначеній справі було відкрито та призначено справу до підготовчого засідання.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 26.11.2024 року підготовче засідання закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з`явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечили.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про місце, дату і час розгляду справи були повідомлені належним чином. Відзив на позовну заяву не подали.

В межах вимог ст. 280 ЦПК України, суд у даній справі на підставі наявних у ній документів ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Позаяк, відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; відповідачі не з`явились в судове засідання без поважних причин і без повідомлення причин; відповідачі не подали відзив; позивач не подав заперечень проти такого вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.04.2023 року ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю дитини є ОСОБА_1 , батьком дитини є ОСОБА_2 .

07 серпня 2018 року матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_1 було подано заяву керівнику «БУДИНКУ МИЛОСЕРДЯ «ДОБРИЙ САМАРИТЯНИН», згідно якої вона просить влаштувати її доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до закладу, у зв`язку із важким матеріально-побутовим становищем.

Згідно копії довідки від 18.03.2024 року, виданої БЛАГОДІЙНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «БУДИНОК МИЛОСЕРДЯ «ДОБРИЙ САМАРИТЯНИН» встановлено, що ОСОБА_3 , 2007 р.н. перебуває на повному утриманні закладу. За час перебування неповнолітньої з 2018 року у закладі, батьки жодного разу не навідували дитину, про стан здоров`я не цікавляться, свої батьківські обов`язки не виконують.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 7 статті 7 Сімейного кодексу України 7 передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами 1-4 статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина 1 статті 155 СК України).

Відповідно до статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною 1 статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини 1 статті 164 СК України, дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У частині 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте потрібно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку треба враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

У § 54, 57, 58 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

У рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти Росії» (заява № 70879/11) ЄСПЛ зазначив, що якщо батько не підтримує стосунків з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією. У цій справі ЄСПЛ звернув увагу на те, що заявник міг і повинен був усвідомлювати, що таке тривале і повне розставання з його сином, зокрема, враховуючи юний вік останнього в той час, коли їх контакт припинився, може призвести лише до значного ослаблення, якщо не повного розриву, зв`язку між ними і відчуження дитини від нього (§ 52). Саме бездіяльність заявника призвела до розриву зв`язків між ним і його сином і підштовхнула результат справи проти нього. Очевидно, що позбавлення заявника батьківських прав не більше ніж анулювало юридичний зв`язок між заявником і його сином. Враховуючи відсутність будь-яких особистих відносин протягом семи років, що передували цьому рішенню, не можна сказати, що воно негативно вплинуло на ці відносини (§ 54). Існуючі сімейні зв`язки між подружжям і дітьми, про яких вони фактично піклуються, зумовлюють захист відповідно до Конвенції. Більш того, якщо минув значний проміжок часу з того моменту, як дитина жила разом зі своїми біологічними батьками, то інтерес цієї дитини в тому, щоб його de facto сімейна ситуація знову не змінилася, може домінувати над інтересами батьків, щоб їх сім`я возз`єдналася (§ 55).

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Берегівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів від 30 липня 2024 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та стягнути аліменти на утримання ОСОБА_3 .

Згідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Під час перегляду рішень у справах про позбавлення батьківських прав Верховним Судом було роз`яснено, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку.

Верховний Суд виходив з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 року по справі № 459/3411/17, провадження № 61-10531св21.

Отже, судом встановлено, що відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків щодо неповнолітньої дитини, а саме: не піклуються про її фізичний та духовний розвиток; не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду дитини; жодного разу до неї не навідались.

Вказане підтверджено належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні були встановлені безспірні докази, які свідчать про ухилення відповідачів від виконання своїх обов`язків щодо виховання неповнолітньої дитини та судом враховано інтереси неповнолітньої дитини для забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав щодо неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років встановлений в розмірі з 1 січня - 3196,00 гривень - 50% = 1598,00 гривень.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (тобто на час звернення до суду 1598,00 гривень). Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (тобто 3196,00 гривні).

Відповідно до абз. 4 п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Частиною 3 статті 166 СК України визначено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 193 СК України, за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Отже, враховуючи вищенаведені норми закону та прийняття судом рішення щодо позбавлення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав щодо їх неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачів аліментів на користь дитини в розмірі не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280, 284, 288, 289, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, п. 2 ч. 1 ст. 164, 165 Сімейного кодексу України, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», постанова Верховного Суду від 29.09.2021 року по справі № 459/3411/17, провадження № 61-10531св21, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву органу опіки та піклування Берегівської міської ради Закарпатської області (м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, 7, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04053683) до ОСОБА_1 (мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (мешканця АДРЕСА_1 ), третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області (м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, 7, Закарпатської області) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на користь дитини - задовольнити.

Позбавити батьківських прав громадян ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 , стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її утримання в розмірі не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 30 липня 2024 року і до досягнення нею повноліття.

Копію рішення надіслати до БЕРЕГІВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У БЕРЕГІВСЬКОМУ РАЙОНІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗАХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН