Рішення
від 26.12.2024 по справі 299/8316/24
ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області


Справа № 299/8316/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.12.2024 року м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської областів складі:

головуючого - судді Трагнюк В.Р.,

за участю секретаря судового засідання Конар В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виноградівська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В СТ АН ОВ ИВ :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що він самостійно виховує та утримує малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що він із ОСОБА_2 уклав шлюб 23.08.2023 року.

За час спільного проживання у сторін народилася одна дитина-донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На протязі останнього часу сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин.

Кожен з сторін має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім`ю.

Проживати разом із відповідачкою однією сім`єю у позивача не має бажання.

Заінтересована особа (мати дитини) ОСОБА_2 не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у позивача та у сім`ї, вона не здатна підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім`ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Дитина ОСОБА_3 знаходиться біля заявника і на його повному утриманні та постійно проживає із ним.

В силу ст.110 СК України, наразі заявник законодавчо обмежений у праві на звернення до суду із позовом про розірвання шлюбу із ОСОБА_2 .

Мати дитини ОСОБА_2 самоусунулась від її виховання та утримання, її життям не цікавиться, зв`язків з дитиною не підтримує. Заявник ОСОБА_1 зазначає, що є єдиним піклувальником малолітньої дитини, здійснюю за нею постійний догляд, якого вона потребує.

Через військову агресію російської федерації на території України, для здійснення заходів щодо лікування дитини, оздоровлення, безперешкодного переміщення з дитиною по країні та за її межі, можливу зміну місця мешкання та розвитку в безпечних умовах, а також щодо переміщення дитини без документального оформлення згоди матері, яка не проживає разом з дитиною, заявнику необхідно встановити факт, що заявник самостійно виховує та самостійно утримує свою дитину.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Заявлені вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове за сідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності, заявлені вимоги підтримала.

Представник заінтересованої особи - Виноградівської міської ради в судове засідання не з`явився, заперечення не подав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до ч. 2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Судом встановлено, що із ОСОБА_2 , заявник уклав шлюб 23.08.2023 року, про що у Виноградівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, складено відповідний актовий запис за № 210(а.с.17).

За час спільного проживання у сторін народилася одна дитина-донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується Свідоцтвом про народження. НОМЕР_1 від 20.03.2024 рок (а.с.7).

На протязі останнього часу сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин.

Кожен з сторін має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім`ю.

Дитина знаходиться біля заявника, перебуває на його повному утриманні та постійно проживає із позивачем.

В силу ст.110 СК України, наразі заявник законодавчо обмежений у праві на звернення до суду із позовом про розірвання шлюбу із ОСОБА_2 .

Мати дитини ОСОБА_2 самоусунулась від її виховання та утримання, її життям не цікавиться, зв`язків з дитиною не підтримує. Заявник ОСОБА_1 являється єдиним піклувальником малолітньої дитини, здійснює за нею постійний догляд, якого вона потребує, оскільки є малолітньою дитиною, самостійно здійснює її утримання та виховання. Фактично заявник є батьком, що самостійно виховує власну дитину, вказана обставника також підтверджується Ухвалою Виноградівського районного суду від 21.11.2024 року по справі №299/3555/24, згідно до якої затверджено мирову угоду щодо визначення місця проживання малолітньої дитини із її батьком - заявником ОСОБА_1 (а.с.9-11).

Зазначені обставини не заперечуються і матір`ю дитини, що у свою чергу також підтверджує факт здійснення батьком самостійного виховання малолітньої дитини та її перебування на повному фінансовому утриманні батька (а.с.18).

Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.

До правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України та Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з пунктом 2 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини не суперечить законодавству і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб та має для заявника юридичне значення.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

З вищенаведеного вбачається, що факт, який просить встановити заявник, є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявника та можливість безперешкодної реалізації його особистих прав. Встановлення факту перебування малолітньої дитини на особистому вихованні і утриманні заявника потрібно з метою захисту прав та інтересів його дитини та прав заявника як батька, у тому числі, вільного переміщення заявника, тощо. Чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов`язаний з вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018 року, прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що дана справа не пов`язана з вирішенням спору про право. Беззаперечно встановлено, що заявник ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує малолітню дитину-доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому заявлені вимоги є підставними в повній мірі та такі, що підтверджуються належними доказами і відповідають якнайкращим інтересам дитини, а тому суд вважає за необхідне заяву задовольнити.

Керуючись ст. ст. 315, 317 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву задоволити.

Встановити той факт, що донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходяться на самостійному утриманні, вихованні та проживанні біля свого батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 ), за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.12.2024 року.

Головуючий В. Р. Трагнюк

СудВиноградівський районний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення26.12.2024
Оприлюднено27.12.2024
Номер документу124056482
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:.

Судовий реєстр по справі —299/8316/24

Рішення від 26.12.2024

Цивільне

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Трагнюк В. Р.

Ухвала від 12.12.2024

Цивільне

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Трагнюк В. Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні