Ухвала

від 26.12.2024 по справі 317/4478/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 317/4478/24

Провадження № 2/317/1222/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

за участі:

секретаря судового засідання Сидоренка І.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача (у режимі відеоконференції) Анніної К.К.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, визнання права власності.

25.12.2024 до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Анніної К.К., про закриття провадження у справі.

Заява обґрунтована тим, що у своїй позовній заяві позивачка стверджує, що вона є власником земельної ділянки 2322186800:01:001:0089, відповідне право власності було визнано за нею в судовому порядку згідно рішення Апеляційного суду Запорізької області від 28.09.2010, проте державну реєстрацію свого права власності вона не здійснила. Також вона стверджує, що ОСОБА_3 повторно заволодів ділянкою 2322186800:01:001:0089 поділив її на дві інші 2322186800:01:001:0393 та 2322186800:01:001:0396, проте це не свідчить про втрату нею об`єкта нерухомості, як предмету матеріального світу успадкованої земельної ділянки, яка існувала, існує і буде існувати незалежно від волі ОСОБА_3 , це не свідчить про втрату нею права власності на земельну ділянку, яка збереглась і існує наразі під іншими кадастровими номерами. Навіть в розділеному вигляді ці дві ділянки складають єдину належну їй раніше земельну ділянку з кадастровим номером 2322186800:01:001:0089.

Таким чином, конструкція вимог та обґрунтування позивачки зводиться до ототожнення всіх вказаних у її заяві ділянок та базується на рішенні Апеляційного суду Запорізької області від 28.09.2010 у справі № 22-6343/10. Рішення суду, на думку позивачки, є безумовною правовою підставою для визнання за нею права власності нині.

З врахування саме такої позиції позивачки, ОСОБА_3 вважає за необхідне звернути увагу суду, що між сторонами даної судової справи вже мав місце правовий спір стосовно земельної ділянки 2322186800:01:001:0089. Станом на сьогоднішній день існує згадане вище судове рішення, яке набрало законної сили. Тобто, фактично спір між тими ж сторонами і стосовно того ж предмету вже мав місце і був вирішений. Згідно чинного процесуального законодавства в такому випадку мають наступати такі правові наслідки, як закриття провадження у справі, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Аналогічна заява представника відповідача, адвоката Анніної К.К., міститься також й у запереченнях на відповідь на відзив від 19.11.2024.

У підготовчому засіданні представник відповідача, адвокат Анніна К.К., підтримала заяви про закриття провадження, просила задовольнити.

Представник позивача, адвокат Железняк В.К., заперечував проти поданих заяв. Просив урахувати, що ОСОБА_2 ніколи не зверталась із позовом до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нива» із цим же питанням.

Вислухавши доводи представника відповідача, думку представника позивача, оглянувши матеріали справи у межах вирішуваного питання, суд приходить до наступних висновків.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Як видно з рішення Апеляційного суду Запорізької області від 28.09.2010 у справі №22-6343/10, воно ухвалене за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку. За змістом вказаного судового рішення, задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що 06.12.2004 сторони уклали між собою письмову угоду, за умовами якої позивач передав відповідачеві 10 тон пшениці в обмін на належну відповідачеві на праві власності земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,61 га.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 29.11.2005 та ухвалив нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовив.

Таким чином, спір у справі №22-6343/10 був про інший предмет та з інших підстав.

За вказаних обставин відсутні підстави закривати провадження у справі №317/4478/24, оскільки наразі немає рішення суду або ухвали суду про закриття провадження у справі з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяви представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Анніної Катерини Костянтинівни, про закриття провадження у справі залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.

Суддя Д.І. Сакоян