Рішення

від 04.12.2024 по справі 444/3862/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/3862/24

Провадження № 2/444/1373/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

04 грудня 2024 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Кобзар Любов Вікторівна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, -

ВС ТА НО ВИ В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівна, у якому просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 115,6 м. кв., житловою площею 77,8 м. кв., допоміжна площа 37,8 м. кв. з господарськими будівлями та спорудами.

Позовні вимоги мотивує тим, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 , прийняв спадщину, оскільки був зареєстрований та постійно проживав разом із ним на день його смерті, не відмовився від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після його смерті. Позивач вказує, що він є єдиний спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, і прийняли таку внаслідок звернення до нотаріуса чи внаслідок спільного постійного проживання зі спадкодавцем немає. Так як ОСОБА_2 належав на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами як голові робітничого типу двору, а тому вважає, що його право на спадкування даного майна підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 12 листопада 2024 року о 11 год. 00 хв. Витребувано від третьої особи, приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Кобзар Любові Вікторівни належним чином засвідчену (прошиті та пронумеровані всі аркуші, скріплені гербовою печаткою) копію спадкової справи №41/2024, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 07 жовтня 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті о 09 год. 45 хв. 04 грудня 2024 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у його відсутності. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просять такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, з Добросинсько-Магерівської сільської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що при вирішенні справи покладаються на думку суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору, приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівна, в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності. Зазначила, що при вирішенні справи покладається на думку суду. Крім того на виконання вимог ухвали суду надійшла від приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любові Вікторівни належним чином засвідчена копія спадкової справи №41/2024, яка зареєстрована після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з`явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Лавриків, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 06 грудня 1997 року.

Батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується викладеним у свідоцтві про моє народження серії НОМЕР_2 , яке видане Лавриківською сільською радою Львівської області 29 березня 1978 року.

Викладеним у виписці № 79 з погосподарської книги станом на 30 червня 1990 року, яка видана 12 серпня 2024 року Лавриківським старостинським округом № 3 Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, стверджується, що громадянин ОСОБА_2 , 1938 року народження, був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 . Особовий рахунок в погосподарській книзі № НОМЕР_3 . Характеристика житлової площі: загальна площа 115,6 кв. м., житлова 77,8 кв. м. Всього сімей проживали в будинку 1. Мешканців 8. Тип двору робітничий. Станом на 30 червня 1990 року головою двору був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , членами двору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дружина; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дочка; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , син.

З виписки № 80 з погосподарської книги станом на 15 квітня 1990 року, яка видана 12 серпня 2024 року Лавриківським старостинським округом № 3 Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, вбачається, що громадянин ОСОБА_2 , 1938 року народження, був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 . Особовий рахунок в погосподарській книзі № НОМЕР_3 . Характеристика житлової площі: загальна площа 115,6 кв. м., житлова 77,8 кв. м. Всього сімей проживали в будинку 1. Тип двору робітничий. Станом на 15 квітня 1991 року головою двору був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , членами двору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дружина; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дочка; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , син.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 18 вересня 2023 року було складено відповідний актовий запис № 110, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане 18 вересня 2023 року Добросинсько-Магерівською сільською радою Львівського району Львівської області.

Згідно зч.1,2ст.1220ЦК України,спадщина відкриваєтьсявнаслідок смертіособи абооголошення їїпомерлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46цього Кодексу).

А тому, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і на право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, право власності на земельні ділянки.

Згідно з ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Нормою ст. 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Із заповіту, який посвідчено 10 січня 2019 року ОСОБА_9 , секретарем виконкому Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області та зареєстрованого в реєстрі за № 03, встанвлено, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив таке заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

По даних виконавчого комітету Лавриківської сільської ради заповіт заповідачем не змінено і не скасовано.

Чинність даного заповіту підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 76524637, яка видана 08 квітня 2024 року приватним нотаріусом Кобзар Любов Вікторівною.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46цього Кодексу).

Викладеним у довідці № 990, яка 13 серпня 2024 року видана Лавриківським старостинським округом № 3 Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, стверджується, що ОСОБА_2 , 1938 року народження, до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 .

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

З довідки № 988, яка 13 серпня 2024 року видана Лавриківським старостинським округом № 3 Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, встановлено, що ОСОБА_1 , 1978 року народження, син померлого ОСОБА_2 , 1938 року народження, був зареєстрований та проживав разом із ним в будинку АДРЕСА_1 до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вели спільне господарство.

Викладеним у довідці № 984, яка 13 серпня 2024 року видана Лавриківським старостинським округом № 3 Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, стверджується, що померлий ОСОБА_2 , 1938 року народження, проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 до дня смерті його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та мав такий склад сім`ї: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , невістка, і ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , онука.

Суд дійшов висновку, що так як позивач був зареєстрований та постійно проживав разом із батьком, ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини, тобто на день його смерті, не заявив про відмову від прийняття спадщини, а тому він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач єдиний спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, і прийняли таку внаслідок звернення до нотаріуса чи внаслідок спільного постійного проживання зі спадкодавцем не встановлено.

Мати позивача, а дружина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_12 , про що 05 липня 2019 року складено відповідний актовий запис № 31, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , яке видане 05 липня 2019 року Лавриківською сільською радою Жовківського району Львівської області.

Приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівною 27 липня 2020 року в нотаріальному порядку ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_12 , вже видано свідоцтво про право на спадщину за законом серії НОР № 490206, яке зареєстроване в реєстрі за № 805, з якого вбачається, що спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,6524 га, кадастровий номер 4622784800:12:000:0161, що знаходитися на території Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вищевказана земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 504213, виданого Жовківською райдержадміністрацією від 18 листопада 2009 року.

ОСОБА_1 є власником даного майна, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 217947539, який сформовано 27 липня 2020 року приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л. В.

Внаслідок звернення позивача до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л. В. із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом нею 08 квітня 2024 року було зареєстровано після смерті ОСОБА_2 спадкову справу № 41/2024, номер у спадковому реєстрі 72268245, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 76524988 від 08 квітня 2024 року.

Приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Любов Вікторівною 24 липня 2024 року в нотаріальному порядку ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме:

1)серії НОМЕР_7 , яке зареєстроване в реєстрі за № 1150, з якого вбачається, що спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 1,1278 га, кадастровий номер 4622784800:12:000:0160, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вищевказана земельна ділянка належала спадкодавцю на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 504212, виданого Жовківською райдержадміністрацією від 18 листопада 2009 року;

2)серії НТМ № 002406, яке зареєстроване в реєстрі за № 1151, з якого вбачається, що спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,2738 га, кадастровий номер 4622784800:04:001:0044, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства. Вищевказана земельна ділянка належала спадкодавцю на праві власності на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав, виданого державним реєстратором Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області М`яновською Г. М., індексний номер 375213739 від 20 квітня 2024 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2921148346227.

3)серії НТМ № 002407, яке зареєстровано в реєстрі за № 1152, з якого вбачається, що спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,1049 га, кадастровий номер 4622784800:01:001:0124, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства. Вищевказана земельна ділянка належала спадкодавцю на праві власності на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав, виданого державним реєстратором Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області М`яновською Г. М., індексний номер 375215551 від 20 квітня 2024 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2921156546227.

4)серії НТМ № 002408, яке зареєстровано в реєстрі за № 1153, з якого вбачається, що спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,13 га, кадастровий номер 4622784800:04:001:0046, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства. Вищевказана земельна ділянка належала спадкодавцю на праві власності на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав, виданого державним реєстратором Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області М`яновською Г. М., індексний номер 375214282 від 20 квітня 2024 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2921150846227.

5)серії НТМ № 002409, яке зареєстровано в реєстрі за № 1154, з якого вбачається, що спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,1713 га, кадастровий номер 4622784800:04:001:0045, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Вищевказана земельна ділянка належала спадкодавцю на праві власності на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав, виданого державним реєстратором Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області М`яновською Г. М., індексний номер 375214829 від 20 квітня 2024 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2921152846227.

Отже, факт видачі ОСОБА_1 свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджує те, що він, ОСОБА_1 , прийняв частково спадщину після смерті ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 є власником зазначеного вище майна, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав № 388085253, № 388087695, № 388090498, № 388099438, № 388092903 відповідно, які сформовано 24 липня 2024 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л. В.

Однак, постановою від 24 липня 2024 року приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобзар Любов Вікторівна відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 через те, що не подані правовстановлюючі документи на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 3статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІVречові права на нерухоме майнота їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року,визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5і зареєстрованим в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинностіЦК УкраїнитаЗаконом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Таким чином, право власності на робітничий двір (житловий будинок) АДРЕСА_1 було зареєстроване згідно вимог діючого на той час законодавства в погосподарській книзі Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до підпункту 4.15, 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

З довідки № 2826, яка видана Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське бюро технічної інвентаризації» 23 травня 2024 року, встановлено, що в КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» станом на 31 грудня 2012 року реєстрація права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 не проводилась.

Тобто правовстановлюючий документ на право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутній, оскільки право власності на даний будинок зареєстроване не було.

З технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське бюро технічної інвентаризації» 13 травня 2024 року, та з довідки-характеристики № 2827, яка видана Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське бюро технічної інвентаризації» 23 травня 2024 року на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , встановлено, що рік побудови житлового будинку 1988, загальна площа житлового будинку 115,6 м. кв., житлова площа 77,8 м. кв., допоміжні приміщення: коридор, площею 5,6 м. кв., коридор, площею 8,3 м. кв., котельня, площею 6,4 м. кв., кухня, площею 17,5 м. кв. Загальна площа допоміжних приміщень 37,8 м. кв. При будинку є літня кухня, сарай В1, сарай Г 1 та споруди: ворота, хвіртка, огорожі.

Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст. 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 .

Позивач прийняв спадщину після смерті батька, ОСОБА_2 , оскільки був зареєстрований та постійно проживав разом із ним на день його смерті, не відмовився від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після його смерті.

Ураховуючи наведене,оцінивши належнимчином зібраніу справідокази тавстановивши дійсніобставини справи,суд дійшоввисновку,що позовналежить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст.ст.16,328,392,1216,1218,1261,1268,1269,1270ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 115,6 кв.м., житлова 77,8 кв.м., допоміжні приміщення 37,8 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 16 грудня 2024 року.

Суддя: Олещук М. М.