Рішення

від 26.11.2024 по справі 487/802/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/802/21

Провадження № 2/487/69/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26.11.2024 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючий суддя Нікітін Д.Г., при секретарі Марченко О.С. розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння та земельну ділянку в натурі,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яким просила виділити їй в натурі у власність частки домоволодіння АДРЕСА_1 та відповідну частку земельної ділянки за вказаною адресою. Позов мотивований тим, що позивач є власницею частки вказаного домоволодіння, іншими співвласниками є відповідачі. Позивач також успадкувала частку земельної ділянки, право власності на вказану частку визнано рішенням суду, а в подальшому свою частку домоволодіння позивач виділила в окремий об`єкт перукарню. Враховуючи, що сторони не мають можливості укласти нотаріальний договір про поділ майна, що є у спільній частковій власності, а до того ж один із співвласників вже виділив свою частку, то позивач звертається до суду для вирішення цього питання.

24.05.2021 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

У судове засідання учасники справи не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши при цьому, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, причину неявки суду не повідомили, прочас та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Враховуючи думку позивача, який просить розглядати справу за його відсутності та не заперечує проти винесення заочного рішення, належним чином повідомлення відповідачів про дату та час слухання справи, суд відповідно до частини першоїстатті 280 ЦПК Україниухвалив провести розгляд справи у заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником 1/4 частки домоволодіння АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.01.2021р. № 242130718. Вказанна частка домоволодіння була успадкована позивачем за заповітом після смерті матері, ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім позивачки, співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.01.2021р. № 242130718.

Позивачем також успадкована частка земельної ділянки під будинком АДРЕСА_1 , КН: 4810136300:02:027:0016. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.04.2016 № 487/975/16-ц було визначено, що частка померлої ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0889 га, КН: 4810136300:02:027:0016, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , становила 1/4; визнано право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/4 частину цієї земельної ділянки.

Позивачка здійснила перепланування своєї частки домоволодіння, внаслідок чого приміщення по АДРЕСА_2 з № 1-1 по № 1-4 заг. площею 41,1 кв.м) були виділені в окремий об`єкт - приміщення перукарні з новою адресою АДРЕСА_1 . Зазначене вбачається з копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.03.2020, витягу з Рішення ММР від 18.02.2020 № 154, технічного паспорту.

Співвласників вказаного домоволодіння відповідач ОСОБА_2 здійснила виділ в натурі своєї частки домоволодіння, новому об`єкту було присвоєно адресу АДРЕСА_2 , що вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Всі співвласники користуються земельною ділянкою загальною площею 0,0889 га для обслуговування домоволодіння, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), КН: 4810136300:02:027:0016, що належить всім співвласникам сторонам у справі, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.05.2016 № НВ-4802198542016.

Позивач ОСОБА_1 вирішила самостійно розпорядитись належною їй часткою домоволодіння та земельної ділянки, але через відсутність згоди інших співвласників, не має можливості реалізувати правомочності власника.

Відповідно до п. 56Постанови КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухомо майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 р. № 1127для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються:

- договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду;

- документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.

Оскільки сторони по справві не мають можливості укласти нотаріальний договір про поділ майна, що є у спільній частковій власності, тому позивач звернулась до суду для вирішення цього питання. Ухвалою суду від 27.09.2023 року призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу. На вирішення експерту поставлені запитання: чи можливо виділити в натурі позивачу ОСОБА_1 в окремий об`єкт 1/4 частку домоволодіння АДРЕСА_1 з огляду на порядок користування приміщеннями, який склався між співвласниками? Чи зміняться після виділу частки співвласників, якщо зміняться, то яким чином? Чи можливо виділити в натурі позивачу ОСОБА_1 (співвласнику будинку за адресою АДРЕСА_1 ) частину земельної ділянки КН 4810136300:02:027:0016 площею 0,0889 га за вказаною адресою, враховуючи приміщенняпід перукарнеюза адресою АДРЕСА_1 та порядок користування, який склався між співвласниками, а також пропорційно частці позивача у домоволодіння?

Згідно з висновком експерта № 125-0111 виконаним судовим експертом 28.02.2024, можливий один варіант виділу частки житлового будинку з урахуванням порядку користування, що склався.

На час дослідження, на земельну ділянку АДРЕСА_1 в натурі є два існуючих в`їзду, а саме:

- з боку АДРЕСА_1 в користуванні всіх співвласників через металеві ворота шириною - 3,0м. в правій боковій частині

- з боку АДРЕСА_1 в користуванні окремих співвласників через металеві ворота шириною - 3,0м. в лівій боковій частині.

На час дослідження земельна ділянка в натурі розділена на дві окремі частйні внутрішньою огорожею, яка проходить в серединній частині земельної ділянки безпосередньо по розділової внутрішньої межі житлового будинку .

Житловий будинок літ. «А-1» розташований в фасадній серединній частині земельної ділянки безпосередньо вздовж фасадній межі.

Житловий будинок літ. «Ж» в користуванні співвласника ОСОБА_1 окремо розташований, знаходиться в серединній частині земельної ділянки безпосередньо вздовж правої бокової межі.

Частина житлового будинку під приміщеннями перукарні розташовані в правій боковій частині житлового будинку літ. «А» з окремим входом з боку АДРЕСА_1 .

Згідно пропонованого варіанту виділу житлового будинку літ. «Ж» та надвірних господарських будівель і споруд співвласнику ОСОБА_1 , на розгляд суду пропонується варіант виділу % частки земельної ділянки співвласнику ОСОБА_1 , згідно порядку користування, що склався на даний час з урахуванням площі приміщень під перукарнею в житловому будинку літ. «А-1», відповідно до якого, на підставі вимірів, виконаних розрахунків , площі земельних ділянок, що виділяються в користування співвласнику, згідно виконаної геодезичної зйомки земельної ділянки ФОП ОСОБА_7 , складає:

співвласнику ОСОБА_1 -165,46 кв.м., зокрема:

- під будівлями - 94,063 кв.м.

- під чистою землею - 71,4 кв.м

- іншим співвласникам-674,54 кв.м., зокрема:

- під будівлями - 209,84 кв.м.

- під чистою землею - 464,7 кв.м.

Земельна ділянка загального користування між співвласниками - 49,0 кв.м

Згідно ч.1ст.317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ч.1ст.319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1ст.321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістомстатті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1статті 356 ЦК Українивизначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно із ч. 1 та ч. 2ст. 357 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Положеннями ч. 3 цієї статті передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. ч. 1 та 3ст.364 ЦК Україниспіввласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У п. п. 6, 7постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок»судам роз`яснено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змістуст. 115 ЦПК України, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Згідно ст.41Конституції Українита ст.1Першого протоколудоКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналася в 1997 році відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти дії щодо свого майна будь-які угоди, відповідно за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом (ст.. 89 Земельного кодексу).

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Згідно ч.2ст. 370 ЦК Україниу разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно ч.1ст.181 ЦК Українидо нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ч.1ст.183 ЦК Україниподільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Згідно ч.1, ч.2ст.186 ЦК Україниріч, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.4ст. 120 Земельного кодексуу разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Аналогічні висновки викладено в п. 5постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності».

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом (ст.. 89 Земельного кодексу).

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Згідно ч.2ст. 370 ЦК Україниу разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно ч.1ст.181 ЦК Українидо нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ч.4ст. 120 Земельного кодексуу разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Аналогічні висновки викладено в п. 5постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності».

Як було встановлено судом, земельна ділянка на земельну ділянку, загальною площею 0,0889 га, КН: 4810136300:02:027:0016, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , належить сторонам по справі на праві спільної сумісної власності. Рішенням суду за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/4 частину вказаної земельної ділянки, яку на сьогоднішній день позивач бажає виділити в натурі.

Таким чином, вказана земельна ділянка підлягає розподілу з виділом в натурі позивачці частки згідно 1 варіанту висновку № 125-0111судової будівельнотехнічної експертизи.

Що стосується виділення позивачу ОСОБА_1 в натурі у власність частки домоволодіння АДРЕСА_1 , то суд вважає можливим здійснити відповідно до 1 варіанту висновку № 125-0111 судової будівельнотехнічної експертизи.

Відповідно дост. 4 ЦПК України- кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння та земельну ділянку в натурі.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12-13,19,81,141,247,258,259,265,268,273,280,288,354,355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - задовольнити.

Здійснити виділ у натурі у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в окремий об`єкт 1/4 частку у праві спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається з житлового буднку літ. "Ж" та надвірні господарські будівліі споруди, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Припинити право спільної часткової власності на 1/4 частку у праві спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 .

Здійснити виділ в натурі земельної ділянки згідно варіанту № 1 судової будівельно-технічної експертизи № 125-0111 наступним чином:

- виділити в натурі ОСОБА_1 частку земельної ділянки, кадастровий номер 4810136300:02:027:0016, згідно порядку користування, що склався на даний час з урахуванням площі приміщень під перукарнею в житловому будинку літ. «А-1», відповідно до якого, на підставі вимірів, виконаних розрахунків , площі земельних ділянок, що виділяються в користування співвласнику, згідно виконаної геодезичної зйомки земельної ділянки ФОП ОСОБА_7 , складає:

співвласнику ОСОБА_1 -165,46 кв.м., зокрема:

- під будівлями - 94,063 кв.м.

- під чистою землею - 71,4 кв.м

- іншим співвласникам-674,54 кв.м., зокрема:

- під будівлями - 209,84 кв.м.

- під чистою землею - 464,7 кв.м.

Припинити право спільної частковоївласності на 1/4 частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , КН: 4810136300:02:027:0016

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом строків встановленихЦПК Українине подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Д.Г. Нікітін