Рішення

від 26.12.2024 по справі 591/9776/23

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/9776/23

Провадження № 2/591/1498/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу №591/9776/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,третя особа:Товариство зобмеженою відповідальністю«Керуюча компанія«Сумитехнобудсервіс» прозобов`язання вчинитидії , -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» звернулося до суду з вказаним позовом та просить зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 усунути перешкоди шляхом надання ТОВ«Сумитеплоенерго», як виконавцю послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, доступу до інженерних мереж централізованого гарячого водопостачання в приміщенні індивідуального теплового пункту будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з робочим проектом 36-12-2018 ТМ «Встановлення вузлів обліку теплової енергії для систем ГВП в житлових будинках ЦТП № 27 ЗТД» для встановлення вузла комерційного обліку гарячої води.

Свої вимоги мотивує тим, що є виробником та виконавцем послуг в м. Суми з централізованого опалення та постачання гарячої води, виступає оператором зовнішніх інженерних мереж, основним обов`язком якого є оснащення вузлами комерційного обліку будівель, які були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами. З метою здійснення оснащення будинку по АДРЕСА_1 вузлом комерційного обліку позивачем було погоджено відповідний робочий проект, за яким вузол обліку гарячої води встановлюється в ІТП житлового будинку. 17.07.2023 позивач отримав лист від уповноважених будинку Березіна С.В. та ОСОБА_2 в якому повідомлено про незгоду співвласників із встановленням лічильнику гарячої води.

У відзиві на позовну заяву відповідачі із позовом не погодились, зазначили, що уповноважені особи будинку неодноразово зверталися до позивача по проблемам, які створюють мешканцям нежитлові приміщення, розташовані у будинку, за результатами листування встановлено, що позивач не володіє достовірно інформацією щодо користувачів гарячого водопостачання у нежитлових приміщеннях та чи використовують вони гаряче водопостачання. Більшість співвласників прийняли рішення не надавати дозвіл на оснащення вузлом комерційного обліку на гарячу воду. Співвласники будинку нададуть згоду на встановлення комерційного вузла обліку гарячого водопостачання коли будинок буде підготовлений ТОВ «Сумитеплоенерго» і обслуговуючою компанією ТОВ «Сумитехнобудсервіс» та будуть виконані всі вимоги для встановлення вузла обліку.

У відповіді на відзив представник позивача вказував, що у наданому протоколі загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку з питання встановлення комерційного вузла обліку неправильно здійснено підрахунок голосів. Наданий список не є доказом на підтвердження проведення зборів співвласників. Відповідачі повідомили, що загальними зборами 15.05.2023 вони були обрані уповноваженими особами , однак протокол загальних зборів надано не було.

У поясненнях третя особа вказала, що ТОВ «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс» не є управителем у будинку по АДРЕСА_1 , оскільки не укладалося договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

Ухвалою суду від 20.11.2023 року позовну заяву залишено без руху з підстав неповної сплати судового збору.

07.12.2023 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.12.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 12 січня 2024 року.

Ухвалою суду від 27.05.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 липня 2024 року.

У судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, що з`явилися, дослідивши письмові докази, подані учасниками справи, вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ «Сумитеплоенерго» відповідно до рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради «Про визначення виробників та виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення» від 18.06.2019 року №322 є виробником та виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в межах території облслуговування в м.Суми.

Відповідно до Договору оренди цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у м. Суми від 01.09.2005 року №УКМ 0047 Сумською міською радою передано в оренду ТОВ «Сумитеплоенерго» цілісний майновий комплекс, до складу якого входять об`єкти теплопостачання, у тому числі теплові мережі.

Постановою НКРЕКП від 25.07.2017 року №930 переоформлено на безстрокові ліцензії АД №041921 на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплолектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), АД №041922 на право провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та АД №041923 на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, видані Позивачу. Тобто, ТОВ «Сумитеплоенерго» є суб`єктом господарювання з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії для об`єктів усіх форм власності.

Комунальну послугу з постачання теплової енергії та комунальну послугу з постачання гарячої води багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює позивач відповідно до Законів України «Про житлово комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», наведених ним галузевих підзаконних нормативно правових актів.

В багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 не створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Тому особливості здійснення в ньому права власності, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, суб`єктність регулюються Законом України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку».

Відповідно до частини 1 статті 9 даного закону управління таким багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. Відповідно до статті 10 даного закону визначено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;…3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;…8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 9) вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Таким чином, за відсутності створеного в будинку ОСББ як юридичної особи, суб`єктність у відповідних правовідносинах з третіми особами в даному будинку від імені та в інтересах його співвласників набувають або загальні збори співвласників будинку, або уповноважена особа (особи), обрані загальними зборами.

Позивач зазначає, що враховуючи положення пункту 2 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (надалі Закон про облік), він виступає оператором зовнішніх інженерних мереж міста Суми, основним обов`язком якого є оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до його зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим законом вийшли з ладу.

Абзацом 1 частини 3 статті 3 даного Закону встановлено, що оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол, вартість такого встановлення, розмір та порядок сплати передбаченого цим законом внеску за встановлення вузла комерційного обліку.

Відповідно до пункту 4 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою КМУ від 06.06.2018 №444 повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб сайту на офіційному веб сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їзді будівлі.

16.05.2019 року на офіційному сайті ТОВ «Сумитеплоенерго» було розміщено інформацію щодо наміру Позивача здійснити обладнання вузлами комерційного обліку гарячої води будинків, серед яких і даний будинок.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону про облік в редакції, чинній у вказаний період, власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку; намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку.

25.05.2020 року та 05.06.2020 року за підписом «заступника голови будинкового комітету «Мрія» ОСОБА_3 на адресу позивача надійшли листи, у яких висловлено незгоду на встановлення вузла комерційного обліку з за неготовності внутрішньобудинкових мереж до цього.

23.01.2020 року, 25.05.2020 року та 04.06.2021 року за підписом «уповноваженої особи будинку Васильєвої Л.І.» на адресу КП «Сумитеплоелектроцентраль» надійшли листи про незадовільний стан та неготовність внтурішньобудинкових мереж теплопостачання та гарячого водопостачання до встановлення вузлу комерційного обліку.

17.07.2023 року за підписом «уповноважені особи будинку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 » на адресу позивача надійшов лист, у якому зазначається, що на загальних зборах співвласників квартир будинку 15.05.2023 року вказаних осіб було обрано «уповноваженими будинку». В листі зазначено про незгоду співвласників будинку щодо наміру встановлення вузла комерційного обліку з наступних причин: в будинку 29 років тому було встановлено неякісні труби, що підлягають заміні; у всіх квартирах встановлено лічильники гарячої води; в багатьох квартирах встановлено бойлери; мешканці передають показники лічильників в різні дні; будинок в цілому старого будівництва і не прилаштований для встановлення вузла комерційного обліку.

Після отримання останнього листа Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд вважає, що вимог законодавства в частині завчасного та у належний спосіб інформування співвласників даного будинку з боку позивача було дотримано.

Крім того, метою Закону про облік, яким передбачено встановлення вузлів комерційного обліку, є приведення ринку надання житлово-комунальних послуг в Україні у цивілізований стан, сприяння енергозбереженню, а відтак - і енергетичній незалежності нашої держави. Цей закон передбачає два види вузлів обліку теплової енергії, холодної і гарячої води: вузол комерційного обліку (загальнобудинковий) і вузли розподільного обліку (квартирні).

Вузол комерційного обліку слугує для вимірювання обсягу всієї теплової енергії/ води, спожитої у будівлі. Тобто, саме за показаннями його приладів обліку визначатиметься, скільки всього теплової енергії чи води спожили всі споживачі в будівлі. Цей обсяг необхідно розподілити між споживачами в будинку - тобто, визначити, хто скільки послуг спожив і скільки повинен за них заплатити. Саме для цього і використовуватимуться квартирні лічильники. Точність вимірювання квартирного лічильника води зазвичай нижча, ніж у будинкового. Тому закон передбачає такий базовий принцип розподілу: обсяг, визначений за допомогою загальнобудинкового вузла, буде розподілятися між споживачами пропорційно до показань квартирних лічильників. Закон містить докладніші вказівки щодо розподілу показань вузла комерційного обліку для різних ситуацій, які можуть мати місце на практиці, враховуючи витрати води на загальнобудинкові потреби, випадки несанкціонованого втручання в систему тощо. Завдяки такому підходу знімається проблема різниці в показаннях (різниця між сумою показань квартирних лічильників і показаннями будинкового унаслідок різного класу точності), а також проблема втрат внаслідок витоків води з внутрішньобудинкових мереж через їх незадовільний стан (утримання внутрішньобудинкових мереж є відповідальністю співвласників багатоквартирного будинку).

Також матеріали справи не містять доказів надання співвласниками даного будинку відповіді з передбачених частиною 3 статті 3 Закону про облік питань.

Тому, наміри позивача встановити вузол комерційного обліку суд вважає правомірними.

Водночас, у позові слід відмовити з інших причин, а саме:

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Не доведено жодними доказами, що фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що визначені позивачем як відповідачі, в передбачений законом спосіб дійсно були обрані уповноваженими особами співвласників даного багатоквартирного будинку. Не надано також доказів, що вказані особи в будь який спосіб фактично перешкоджали позивачеві у встановленні вузлу комерційного обліку, крім як підписали вищезгаданий лист від 17.07.2023 року.

По-друге, відповідно до частини 3 статті 3 Закону про облік у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється.

Зазначену норму суд розуміє як встановлений законом належний спосіб захисту прав та інтересів оператора зовнішніх інженерних мереж.

При цьому пунктом 2 ч.1 ст.395 ЦК України визначено, що речовими правами на чуже майно є право користування (сервітут).

Відповідно до ч.1 ст.401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частиною 1 ст.402 ЦК України унормовано, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Згідно ч.3 ст.402 ЦК України у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови, спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що метою сервітуту є задоволення потреб зацікавленої особи для ефективного використання належного їй майна; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.

Речове право у вигляді сервітуту дає змогу власникові повною мірою реалізувати надані йому правомочності щодо належного цій особі майна і забезпечити його ефективне використання, а також передбачає право на задоволення немайнових інтересів інших осіб, речове право яких на чужу річ не пов`язано зі здійсненням майнових прав.

Отже, однією з основних ознак сервітуту, який має бути встановлено за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів особи у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягти згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Умовою встановлення сервітуту у такий спосіб є те, що позивач має довести у суді, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту.

Встановлення зазначеного сервітуту не нанесе збитків відповідачу і не є обтяжливим для нього, а задоволення вимог позивача, що спрямовані на виконання приписів Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», за наявності заперечень відповідача, є неможливим в інший спосіб. Крім цього, встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в якій обладнується вузол комерційного обліку, передбачене приписами вказаного Закону.

Втім, зазначеного способу захисту права позивач не вжив, а суд, керуючись принципом диспозитивності, позбавлений можливості здійснювати судовий розгляд поза межами заявлених позовних вимог.

По третє, інформації та/або доказів про фактичний недопуск/перешкоди працівникам позивача з боку відповідачів позовна заява та подані учасниками справи докази не містять, акти про недопущення до виконання робіт абощо не складалися.

По четверте, відповідно до частини 2 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про облік (в актуальній редакції) оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, зобов`язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Тобто, вказаний обов`язок оператора зовнішніх інженерних мереж відтерміновано.

За викладених обставин в позові слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов`язання усунути перешкоди шляхом надання доступу до інженерних мереж централізованого гарячого водопостачання в приміщенні індивідуального теплового пункту будинку за адресою: АДРЕСА_1 для встановлення вузла комерційного обліку гарячої води відмовити у зв`язку з необгрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 26.12.2024.

Суддя О.О. Ніколаєнко