Рішення

від 26.12.2024 по справі 950/3441/24

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/3441/24

Провадження № 2/950/876/24

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі судді Косолапа В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Лебедині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Адвокат Василець Сергій Олексійович, в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» у якому просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за 2023 рік в загальному розмірі 7687,31 грн., після утримання сум податків та зборів, в тому числі: 7590,13 грн. заборгованості по договору від 01.01.2016 № 314 з урахуванням додаткової угоди від 12.12.2017 № б/н; 97,18 грн. по договору від 01.01.2016 № 314а з урахуванням додаткової угоди від 12.12.2017 № б/н, а також 495,84 грн. інфляційних збитків за порушення строків виплати орендної плати та 196,42 грн. трьох процентів річних. Також просив вирішити питання судових витрат, стягнувши на користь позивача судовий збір та 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 3,8699 га, кадастровий номер 5922989100:05:002:0078 та площею 1,4615 га, кадастровий номер 5922989100:06:001:0085. Зазначені земельні ділянки були успадковані позивачем після смерті чоловіка ОСОБА_2 на підставі свідоцтва, виданого державним нотаріусом 10.11.2020.

Відповідно до договорів від 01.01.2016 № 314 та № 314а ОСОБА_2 передав вищевказані земельні ділянки в оренду ПрАТ «Райз-Максимко».

12.12.2017 між позивачем, ПрАТ «Райз-Максимко» та новим орендарем ТОВ «Агро-Край» були укладені додаткові угоди, якими сторони, в тому числі, погодили підвищення розміру орендної плати до 10 % від нормативної грошової оцінки кожної земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5922989100:05:002:0078 було зареєстровано за ТОВ «Агро-Край» до 22.08.2023; земельної ділянки кадастровий номер 5922989100:06:001:0085 до 12.10.2023.

На виконання вимог ст. 148-1 Земельного кодексу України ОСОБА_1 повідомила відповідача про набуття у власність спірних земельних ділянок в порядку спадкування. За 2020-2022 роки орендар сплачував позивачу орендну плату.

Однак, за 2023 рік орендна плата ТОВ «Агро-Край» проведена не була у зв`язку із чим позивач просить стягнути на її користь суму заборгованості по орендній платі, інфляційні збитки за порушення строків виплати орендної плати та три проценти річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

ТОВ «Агро-Край» направило до суду відзив у якому проти задоволення позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні щодо стягнення орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 5922989100:06:001:0085. Свою позицію пояснює тим, що представником позивача не надано належних доказів несплати відповідачем орендної плати. Щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., вважає такі витрати завищеними та не співрозмірними з наданим адвокатом обсягом адвокатських послуг.

Ухвалою від 08.11.2024 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих державним нотаріусом 10.11.2021 (№ 4732, № 4734) ОСОБА_1 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельні ділянки площею 3,8699 га, кадастровий номер 5922989100:05:002:0078 та площею 1,4615 га, кадастровий номер 5922989100:06:001:0085 (а.с. 8, 11).

Право власності ОСОБА_1 на указані земельні ділянки зареєстровано в установленому законом порядку, що підтверджується копією витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.11.2021 (а.с. 10, 13).

01.01.2016 між ОСОБА_2 (орендодавець) та ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар), було укладено договір оренди землі № 314, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку площею 3,87 га, в тому числі 3,87 га ріллі, кадастровий номер 5922989100:05:002:0078. Строк дії договору 7 років (пункт 8). Розмір орендної плати становить 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 9) (а.с. 17-18).

12.12.2017 між ОСОБА_2 , як орендодавцем, ПрАТ «Райз-Максимко», як орендарем, та ТОВ «Агро-Край», як новим орендарем, укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 01.01.2016 № 314, відповідно до якої, зі згоди орендодавця, новий орендар прийняв на себе права та обов`язки орендаря, сторони визначили розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки 147073,00 грн. З 01.01.2018 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 19).

Право оренди було зареєстровано за ПрАТ «Райз-Максимко» (договір від 01.01.2016 № 314), а у подальшому за ТОВ «Агро-Край» до 22.08.2023, що підтверджується інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 25).

Також, за договором оренди від 01.01.2016 № 314а ОСОБА_2 (орендодавець) передав ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) земельну ділянку площею 1,46 га, в тому числі 1,46 га сіножаті, кадастровий номер 5922989100:06:001:0085. Строк дії договору 7 років (пункт 8). Розмір орендної плати становить 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 70,42 грн. (пункт 9) (а.с. 20-21).

12.12.2017 між ОСОБА_2 , як орендодавцем, ПрАТ «Райз-Максимко», як орендарем, та ТОВ «Агро-Край», як новим орендарем, укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 01.01.2016 № 314а, відповідно до якої, зі згоди орендодавця, новий орендар прийняв на себе права та обов`язки орендаря, сторони визначили розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки 1546,00 грн. З 01.01.2018 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 22).

Право оренди було зареєстровано за ПрАТ «Райз-Максимко» (договір від 01.01.2016 № 314а), а у подальшому за ТОВ «Агро-Край» до 12.10.2023, що підтверджується інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 24 зворот. стор.).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. ст. 627, 629 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 9 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються спеціальним законом.

Таким законом у сфері регулювання зазначених відносин є Закон України «Про оренду землі». Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону).

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладеннята строкдії договоруоренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що орендна плата із зазначенням її розміру є істотною умовою договору оренди.

Як встановлено судом, сторонами договору ОСОБА_1 та ТОВ «Агро-Край», погоджено істотні умови такого договору (шляхом укладення додаткових угод), зокрема строк його дії та розмір орендної плати. Підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом є невиплата їй орендної плати за 2023 рік.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Однак ТОВ «Агро-Край» не надало жодного доказу на підтвердження виконання обов`язку в частині виплати ОСОБА_1 орендної плати за 2023 рік.

За умовами додаткових угод до договорів оренди щодо кожної із земельних ділянок, орендна плата складає 10 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 5922989100:05:002:0078 14707,30 грн. на рік та земельної ділянки з кадастровим номером 5922989100:06:001:0085 154,60 грн. на рік.

Право оренди земельної ділянки 5922989100:05:002:0078 було зареєстровано до 22.08.2023, а право оренди земельної ділянки 5922989100:06:001:0085 до 12.10.2023.

Таким чином, розмір орендної плати за 2023 рік, яка має бути виплачена ОСОБА_1 , за земельну ділянку 5922989100:05:002:0078 складає 9428,79 грн. (14707,30*234 днів/365 днів) та за земельну ділянку 5922989100:06:001:0085 120,72 грн. (154,60*285 дні/365 днів).

Звернувшись до суду представник позивача просив стягнути заборгованість по орендній платі за земельні ділянки 5922989100:05:002:0078 та 5922989100:06:001:0085 в розмірі 7590,13 грн. та 97,18 грн. відповідно.

Також представник позивача просив стягнути з ТОВ «Агро-Край»: інфляційні збитки за порушення строків виплати орендної плати за договором № 314 в розмірі 489,60 грн., за договором № 314 в розмірі 6,24 грн.; три проценти річних за договором № 314 в розмірі 194,00 грн., за договором № 314а в розмірі 2,42 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому суми заборгованості, інфляційних втрат та процентів річних розраховані представником позивача із урахуванням сум податків та зборів.

Однак суд зазначає, що відповідно до п.п. 162.1.1, 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; податковий агент.

Згідно з п.п. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу.

Також, відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з п.п. 1.1, 1.4, 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Відповідно доп.п.«а» п.171.2ст.171Податкового кодексуУкраїни особою,відповідальною занарахування,утримання тасплату (перерахування)до бюджетуподатку зінших доходів,є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Тобто сума орендної плати, яка підлягає стягненню на користь позивача, інфляційні втрати та проценти річних мають бути визначена в розмірі, обрахованому відповідно до умов укладеного договору, з подальшим нарахуванням на таку суму податків та зборів. При виплаті доходу нарахування та утримання податків та зборів здійснюється безпосередньо податковим агентом, в даному випадку ТОВ «Агро-Край».

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення орендної плати в розмірі, визначеному позивачем, та стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за земельні ділянки 5922989100:05:002:0078 та 5922989100:06:001:0085 в розмірі 7590,13 грн. та 97,18 грн. відповідно.

Щодо інфляційних втрат.

Представник позивача просив стягнути з ТОВ «Агро-Край» інфляційні збитки за порушення строків виплати орендної плати за договором № 314 в розмірі 489,60 грн., за договором № 314а в розмірі 6,24 грн.

Як свідчить складений представником позивача розрахунок, інфляційні втрати розраховані з січня по вересень 2024 року. Позов надійшов до суду 07.11.2024. Згідно з умовами договорів № 314 та № 314а орендна плата вноситься до кінця поточного року.

Таким чином розмір інфляційних втрат по договору № 314 складає 789,66 грн., а по договору № 314а 10,11 грн. (з 01.01.2024 по 07.11.2024).

Щодо відсотків річних.

Представник позивача просив стягнути з ТОВ «Агро-Край» три проценти річних за договором № 314 в розмірі 241,13 грн., а за договором № 314а в розмірі 2,42 грн.

Розмір відсотків річних по договору № 314 складає 224,03 грн., по договору № 314а 3,09 грн. (з 01.01.2024 по 07.11.2024).

Однак, враховуючи положення ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 264 ЦПК України позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі стягнення, заявленій представником позивача.

Таким чином на користь ОСОБА_1 слід стягнути 8379,57 грн., в тому числі заборгованість по орендній платі за земельні ділянки 5922989100:05:002:0078 та 5922989100:06:001:0085 в розмірі 7687,31 грн. та 97,18 грн. відповідно, а також інфляційні втрати за порушення строків виплати орендної плати за договором № 314 в розмірі 489,60 грн. та за договором № 314а в розмірі 6,24 грн. та три проценти річних за договором № 314 в розмірі 194,00 грн. та за договором № 314а в розмірі 2,42 грн.

Щодо питання про розподіл судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц.

У постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила: для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

На підтвердження понесених витрат про надання правничої допомоги адвокат Василець С.О. надав: ордер Серії ВІ 1245765, виданий 21.10.2024 (а.с. 33); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ПТ № 2471 від 10.01.2019 (а.с. 34); договір від 30.09.2024 про надання правової допомоги, укладений між Васильцем С.О. та Безкровною В.В. (а.с. 30-31); квитанцію прибуткового касового ордеру від 30.09.2024 відповідно до якої Безкровна В.В. здійснила оплату послуг адвоката на суму 5000,00 грн. (а.с. 32).

Слід зазначити, що до позовної заяви не додано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. При цьому справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, представництво інтересів позивача безпосередньо у суді не здійснювалось. Виходячи із критерію пропорційності заявлених витрат предмету спору, суд враховує також ціну позову щодо вимог майнового характеру. Зокрема судом задоволено вимоги позивача про стягнення на її користь 8379,57 грн. заборгованості. Натомість розмір заявлених витрат становить 5000,00 грн., що є явно непропорційним, оскільки сума витрат на правничу допомогу перевищує половину розміру заявленої до стягнення суми.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

За таких обставин, в тому числі враховуючи доводи відповідача, суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Агро-Край» на користь позивача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а також 1211,20 грн. судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Лохвицька, 29; код ЄДРПОУ 41103827) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість в загальному розмірі 8379,57 грн., в тому числі: заборгованість по орендній платі 7687,31 грн.; 495,84 грн. інфляційних втрат за порушення строків виплати орендної плати та 196,42 грн. трьох процентів річних, з подальшим нарахуванням на виплачені суми податків, зборів та обов`язкових платежів.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Лохвицька, 29; код ЄДРПОУ 41103827) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн. та 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.12.2024.

Суддя Вадим КОСОЛАП