Рішення

від 18.12.2024 по справі 951/693/24

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 951/693/24

Провадження №2/951/266/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шостак Н.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козівської селищної ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду із позовом до Козівської селищноїради(далі відповідач) про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала у с. Дибще Тернопільського району Тернопільської області. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,72 га, яка знаходиться на території Дибщенської сільської ради Козівського району Тернопільської області. ОСОБА_2 за життя розпорядилася своїм майном та 01.06.2007 склала заповіт, згідно якого земельну ділянку площею 2,72 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №014968, заповіла в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

23.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до Козівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , проте отримав роз`яснення щодо пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з чим останньому рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини позивач зазначив, що на час смерті ОСОБА_2 зі спадкодавцем разом не проживав та зареєстрований не був, про наявність заповіту, складеного на його користь не знав, а тому заяви про прийняття спадщини у визначений статтею 1270 Цивільного кодексуУкраїни (далі ЦК України) строк не подавав.

З огляду на наведене, просив суд визначити йому додатковий строк в два місяці для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати суддею одноособово за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання на 28.10.2024. Витребувано у Козівської державноїнотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи, що була заведена після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у разі незаведення або заведення іншим нотаріусом - витяг з відповідного реєстру.

Ухвалою суду від 28.10.2024 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Козівської селищної ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Призначено справу до судового розгляду по суті на 19.11.2024.

Судове засідання 19.11.2024 не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці. Розгляд справи призначено на 03.12.2024.

Ухвалою суду від 03.12.2024 відкладено розгляд справи на 18.12.2024, визнано обов`язковою явку в судове засідання позивача ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 18.12.2024 позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що на час смерті ОСОБА_2 з нею разом не проживав та зареєстрований не був, про наявність заповіту, складеного на його користь не знав, як і про існування спадкового майна у вигляді земельної ділянки, про заповіт дізнався у 2023 році. Вказав, що спадщина у вигляді земельної ділянки площею 2,72 га, про яку йдеться у заповіті, ніким не прийнята. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник Козівської селищної ради 18.12.2024 в судове засідання не з`явився, подав відзив на позовну заяву від 14.10.2024, у якому зазначив, що при вирішенні спору по суті Козівська селищна рада покладається на думку суду (а.с. 26-27), у клопотанні від 18.12.2024 справу просив розглянути без його участі (а.с.48).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24.11.2016 Дибщенською сільською радою Козівського району Тернопільської області (а.с. 8).

Згідно довідки №368/3-16, виданої 05.09.2024 виконкомом Козівської селищної ради, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею ОСОБА_1 зареєстрований не був та не проживав (а.с. 14).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй на праві власності майно, а саме земельну ділянку площею 2,72 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Дибщенської сільської ради Козівського району Тернопільської області, що належала спадкодавиці на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №014968 від 18.10.2004 (а.с. 9).

Згідно заповіту, складеного 01.06.2007 у с. Дибще, Козівського району, Тернопільської області та посвідченого секретарем Дибщенської сільської ради Козівського району Тернопільської області Липною Я.І., зареєстрованого у реєстрі за №16, ОСОБА_2 заповіла земельну ділянку площею 2,72 га яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №014968 в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Вказаний заповіт є чинним, не змінений та не скасований (а.с. 11, 13).

Державним нотаріусом Козівської державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини, що підтверджується листом №147/01-16 від 23.08.2024 (а.с. 10).

Судом встановлено, що спадщина у вигляді земельної ділянки площею 2,72 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Дибщенської сільської ради Козівського району Тернопільської області, після смерті ОСОБА_2 ніким не прийнята, а згідно витягу зі Спадкового реєстру №78589165 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася (а.с. 25).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1233ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1270 ЦК України).

В силу вимог статті 1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За правилами статті 1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З матеріалів справи встановлено, що позивач у встановлений законодавством строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не звернувся.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За змістом частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 у справі №6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01.04.2019 у справі №643/3049/16-ц, від 11.11.2020 у справі №750/262/20, від 03.03.2020 у справі №145/148/20.

За конкретнихфактичних обставинкожної справипропуск строкудля прийняттяспадщини судмає оцінюватиз урахуваннямтривалості такогопропуску тазагальних засадцивільного законодавства,як-отрозумність,добросовісність тасправедливість.Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Крім того, у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Спадкове законодавство засновується на принципі переваги формального волевиявлення спадкодавця (заповіту) над положеннями закону, спадкоємці за законом спадкують тільки у разі відсутності заповіту,визнання йогонедійсним,неприйняття спадщиниабо відмовивід їїприйняття спадкоємцямиза заповітом,а такожу разінеохоплення заповітомусієї спадщини (частина друга статті 1223 ЦК України).

Як встановленосудом, ОСОБА_1 є спадкоємцемза заповітомпісля ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інших спадкоємців, які б спадкували майно, а саме земельну ділянку площею 2,72 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Дибщенської сільської ради Козівського району Тернопільської області, після смерті ОСОБА_2 , у ході розгляду справи не встановлено, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, що вбачається з витягу зі Спадкового реєстру №78589165 від 02.10.2024 (а.с. 25).

Позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини, в обґрунтування причин пропуску такого строку в судовому засіданні зазначив, що на на час відкриття спадщини із спадкодавцем не проживав та не був обізнаний про наявність заповіту, складеного ОСОБА_2 01.06.2007 на його користь, про існування заповіту дізнався у 2023 році, також не знав про наявність спадкового майна у вигляді земельної ділянки.

Враховуючи те, що законодавчо не встановлено конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи, суд дійшов переконання, що позивач з поважних причин пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин, з метою захисту прав та інтересів позивача у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та визначити позивачу додатковий строк у два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, враховуючи заяву позивача про залишення судових витрат за ним (а.с. 47), суд не вбачає підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 247, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, статями 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1233, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Козівської селищної ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Козівська селищна рада, місцезнаходження: 47601, вул. Грушевського, 38, селище Козова, Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 04525573.

Повний текст рішення суду складено та підписано 26.12.2024.

Головуючий суддя О.М. Лавренюк