Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04.12.2024 Справа №607/15712/24 Провадження №2-а/607/333/2024
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участі секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі ГУНП в Івано-Франківській області) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 881633 від 06 липня 2024 року.
В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач зазначив,що 06 липня 2024 року була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 881663, про те, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом OPEL VIVARO, номерний знак НОМЕР_1 , 06 липня 2024 року о 10 год. 10 хв. в селі Монастирчани на перехресті вулиці Шевченка та вулиці Белеївка керував транспортним засобом та водій не пред`явив посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п.2.1.а, 2.1.б ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.126 КУпАП, за що застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. Дану постанову ОСОБА_2 одержав рекомендованою кореспонденцією №7770104203685 12 липня 2024 року.
Із вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною, безпідставною та винесеною з порушенням норм чинного законодавства.
Водій ОСОБА_2 не порушував ПДР України, при цьому, поліцейським не не доведено, яким чином він встановив, що водій ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, адже позивач не порушував ПДР керував транспортним засобом та мав при собі посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
При зупинці транспортного засобу, яким керував водій ОСОБА_2 поліцейським не було роз`яснено причину зупинки транспортного засобу та законну вимогу, відповідно до якої водій зобов`язаний пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб.
Таким чином, враховую те, що водій ОСОБА_2 не вчиняв жодних правопорушень, то пред`явлення посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб не підпадає під законні вимоги поліцейського відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», а тому постанова серія БАД № 881633 від 06 липня 2024 року винесена незаконно та підлягає до скасування.
Разом з тим, встановлюючи поліцейським причетність ОСОБА_2 до адміністративного правопорушення, а саме керування транспортним засобом не пред`явивши посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, а також керування в стані наркотичного сп`яніння, після складання відповідних документів, поліцейським було прийнято рішення та дозволено водію ОСОБА_2 продовжити надалі керувати автомобілем, що в свою чергу ще раз підтверджує невинуватість позивача у даній справі.
Водій ОСОБА_2 не погоджувався із висновками поліцейського, а саме винесенням постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, заперечив докази, якими поліцейський підтверджував вчинення позивачем адміністративного правопорушення, які працівник поліції проігнорував та вирішив притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосував адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Ухвалою судді від 23 липня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі № 607/15712/824. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
24жовтня 2023року судомзареєстровано відзивна позовнузаяву відГУНП вІвано-Франківськійобласті,у якомупредставник відповідачапросить відмовитиу задоволенніпозову.Посилається нате,що зматеріалів проадміністративне правопорушеннябуло встановлено,що 06липня 2024року вході виконанняслужбових обов`язківполіцейським офіцеромгромади Івано-ФранківськогоРУП ГУНП,старшим лейтенантомполіції Клим`юкомA.B.виявлено транспортнийзасіб марки«OPELVIVARO»,номерний знак НОМЕР_1 ,під керуванням,як пізнішестало відомо,гр. ОСОБА_1 ,який вс.Монастирчани наперехресті вулиціШевченка тавулиці Балеївка,керував данимТЗ тане пред`явивпосвідчення водія,свідоцтво прореєстрацію транспортногозасобу,а такожелектронного посвідченняводія тасвідоцтва прореєстрацію,чим порушивп.2.1«А» та 2.1 «Б» ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Поліцейський підійшов, належним чином представився водію, роз`яснив причину зупинки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та попросив пред`явити посвідчення водія та документи на транспортний засіб. Водієм ТЗ виявився позивач, який на вимогу поліцейського не пред`явив посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію чи їх електронний відповідник. Встановивши факт порушення п. 2.1 «А» та 2.1 «Б» ПДР, а також вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, поліцейським було роз`яснено позивачеві його права як громадянина України, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та відповідно до вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП (від підпису про роз`яснення прав відмовився, про що свідчить відповідна відмітка у п. 8 Постанови), розглянуто справу про адміністративне правопорушення, в ході якого запропоновано ОСОБА_1 надати пояснення (від пояснень відмовився), а також опитано двох свідків, які були на місці події, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
По закінченню розгляду справи про адміністративне правопорушення працівником поліції прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №881633 від 06 липня 2024 року з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу 425 грн. Після складання Постанови її було оголошено позивачу. Від отримання копії постанови серії № 881633 від 06 липня 2024 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП на місці події - позивач відмовився (про що свідчить відмітка у п. 9 Постанови).
Копію постанови серії БАД № 881633 від 06 липня 2024 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП направлено позивачу рекомендованим листом 08 липня 2024 року.
Таким чином, в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, що підтверджується належними доказами, а саме відео фіксацією, яку долучено до постанови в п. 7, а також поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4
19 вересня 2024 року судом зареєстрована відповідь на відзив представника позивача -адвоката Войнарського А. Й., у якому осатаній висловив свої заперечення стосовно відзиву. Представник позивача стверджує, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом вважав підстави зупинки його транспортного засобу неправомірними, що і стверджував працівнику поліції, а тому не вважав вимогу працівника поліції щодо пред`явлення документів законною.
Представник позивача, адвокат Войнарський А. Й. у судове засідання не з`явився, подав суду заяву у якій просив розглядати справу у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві.
Представник відповідачаГУНП вІвано-Франківськійобласті у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, що не перешкоджає суду вирішувати спір по суті.
У зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 881633 від 06 липня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що він 06 липня 2024 року о 09 год. 40 хв. в селі Монастирчани на перехресті вулиці Шевченка та вулиці Белеївка керував транспортним засобом та водій не пред`явив посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 2.1.а, 2.1.б ПДР України чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, за що застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати.
Частиною 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом спірної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимоги ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Частиною першою ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно вимог п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб;
в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигналів - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС;
г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;
ґ) поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно п. 2.4 а) ПДР України, на вимогу поліцейського водій зобов`язаний пред`явити документи, перелічені у п.2.1 цих Правил.
За правилами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будьякі фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.
Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ
За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Представник позивача, як на основну підставу задоволення позовних вимог, у позовній заяві та відповіді на відзив покликається на те що ОСОБА_1 вважав вимогу поліцейського незаконною, оскільки не було підстав для зупинки керованого ним транспортного засобу, а також стверджує, що показав працівнику поліції посвідчення водія та свідоцтво про реєстрації транспортного засобу, але останній втратив інтерес до документів.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву пояснив, що як вбачається із матеріалів відео фіксації працівників поліції неодноразово висловлювали вимогу щодо пред`явлення водієм посвідчення та свідоцтва про реєстрації транспортного засобу, а посилання позивача на підстави зупинки не може слугувати причиною не надання документів на законну вимогу правника поліції.
Оглядом матеріалів диску, наданого суду представником відповідача, встановлено, що на відеозаписах зафіксовано як працівник поліції неодноразово висловлює вимогу про надання позивачем посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також роз`яснює процедуру, яка може бути застосована до водія для встановлення особи. В подальшому водій витягнув документ, який ймовірно, по формі та розміру був схожий на посвідчення водія, поліцейський повідомив, що він повинен вилучити посвідчення та видати тимчасовий талон на що позивач відмовився. В подальшому працівник поліції просив не ховати документи, оскільки він повинен звірити дані для заповнення постанови, проте ОСОБА_1 відмовився надати документи працівнику поліції чи показати їх для того, щоб поліцейський зміг зафіксувати дані.
Також судом оглянуте відео, надане представником позивача - адвокатом Войнарським А. Й. до відповіді на відзив. Дане відео є фрагментом розмови водія та працівника поліції, записане водієм із салону автомобіля. Як вбачається з його змісту, працівник поліції неодноразово звертається до водія щодо надання посвідчення водії та свідоцтва про реєстрацію автомобіля. Водій витягнув документ, який ймовірно, по формі та розміру був схожий на посвідчення водія, на що працівник поліції попросив не ховати документи, оскільки йому потрібно звірити дані. В подальшому ОСОБА_1 звершив зйомку.
Таким чином, доводи позивача з приводу того, що він виконав вимогу працівника поліції та надав документи спростовується наданими відеозаписами, як працівників поліції так і самого позивача, адже пред`явлення документів без можливості встановлення їх змісту, не є виконанням законної вимоги поліцейського. Також на відеозаписах не відображено, який саме документ мав намір пред`явити водій. А отже ОСОБА_1 не пред`явив на вимогу працівника поліції посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Отож, надані суду відеозаписи є достатнім, належним та допустимим доказом того, що ОСОБА_1 у час та дату, яка вказана у спірній постанові керував транспортним засобом та водій не пред`явив посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив пункту 2.1.а, пункту 2.1.б ПДР України.
Надаючи оцінку доказам, наданим сторонами у їх сукупності, судом встановлено, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Інспектор патрульної поліції мав законні підстави для зупинки транспортного засобу, пред`явив законну та обґрунтовану вимогу щодо надання документів, передбачених законодавством, ним дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів.
Постанова БАД № 881633 від 06 липня 2024 року обґрунтована, винесена на підставі та в межах повноважень наданих уповноваженій посадовій особі поліції, за наявністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а отже є законною.
За наведених вище обставин, суд доходить до переконання, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУНП в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, слід відмовити.
Згідно із ч. 1 ст. 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат.
На підставі ст.ст. 9, 1213, 126, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 20, 70, 7277, 122, 242, 244246, 257, 271, 286 КАС України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, Правилами дорожнього руху України, суд,
У Х В А Л И В :
У задоволенніпозову ОСОБА_1 до Головногоуправління Національноїполіції вІвано-Франківськійобласті проскасування постановиу справіпро адміністративнеправопорушення серії БАД № 881633 від 06 липня 2024 року відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ: 40108798, адреса місцезнаходження: вул. Академіка Сахарова, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Головуючий суддя О. Герчаківська
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2024 |
Оприлюднено | 27.12.2024 |
Номер документу | 124057458 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Герчаківська О. Я.
Адміністративне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Герчаківська О. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні