Ухвала

від 12.12.2024 по справі 766/20771/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/20771/24

н/п 1-кс/766/10271/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Білозерського відділу Олешківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12024232030000386 від 06.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

встановила:

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході огляду місця події від 06.12.2024 року в період часу з 09:40 год. до 10:20 год. майно, а саме: рибу в кількості 186 штук, а саме карась сріблястий - 183 екз., сазан - 1 екз., щука - 1 екз., красноперка - 1 екз.; сітка в кількості 1 шт.; човен надувний зеленого кольору «Storm»; два весла, з їх залишенням, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК, в розпорядженні органу досудового розслідування - на час проведення досудового розслідування, в розпорядженні суду на час судового розгляду.

Обґрунтування клопотання:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.12.2024 до ЧЧ ВП №1 Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області надійшов рапорт від старшого інспектора з РПП СПД на воді ХРУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 , про те, що в ході здійснення відпрацювання акваторії річки Інгулець поблизу с. Дар`ївка Херсонського району Херсонської області, виявлено 2 чоловіків, які переслідуючи прямий злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним промислом, за допомогою забороненого знаряддя лову, а саме сіток, всупереч вимогам ряду нормативних актів України з охорони навколишнього природного середовища, 06 грудня 2024 року, знаходячись в акваторії річки Інгулець в межах с. Дар`ївка Херсонського району Херсонської області, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним промислом, не маючи дозволу, який видається Державним комітетом рибного господарства України, з використанням заборонених знарядь лову, а саме сіток та човна, здійснили вилов наступних порід риби в кількості 186 штук, а саме карась сріблястий - 183 екз., сазан - 1 екз., щука - 1 екз., красноперка - 1 екз., спричинивши державі шкоду, розмір якої встановлюється.

Вказаний факт 06.12.2024, відповідно до положень ст. 214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024232030000386 із зазначенням попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення ч. 1 ст. 249 КК України.

Згідно рапорту старшого інспектора з РПП СПД на воді ХРУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 , встановлено, що факт незаконного зайняття рибним промислом, був зафіксований на стадії коли 2 чоловіки, які назвалися як: ОСОБА_5 , 1980 р.н. та ОСОБА_6 , 1982 р.н., перебуваючи на воді всередині надувного човна, виймали з води мисинові сітки з водними біоресурсами та вантажили їх в човен. Після чого, за допомогою весел, вирушили до берегу, в човні знаходилися біоресурси та сітки для вилову риби.

06.12.2024 року в період часу з 09:40 год. до 10:20 год. на березі р. Інгулець, в межах с. Дар`ївка Херсонського району Херсонської області, по вище зазначеному факту, було проведено огляд місця події, під час якого виявлено та вилучено: - рибу в кількості 186 штук, а саме карась сріблястий - 183 екз., сазан - 1 екз., щука - 1 екз., красноперка - 1 екз.; - сітка в кількості 1 шт.; - човен надувний зеленого кольору «Storm»; - два весла.

В подальшому учасники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказали, що сітки для вилову риби, човен, весла належать безпосередньо їм.

Вилучені біоресурси, зі слідами пошкодження від сіток, як такі, що піддаються швидкому псуванню, передані на зберігання ОСОБА_7 .

Згідно рішення розпорядження начальника Херсонської обласної військової адміністрації № 294 від 11.06.2023 р. на території Херсонської області діє заборона виходу в акваторію водойм, купання, користування поверхневими водними ресурсами, вилову та продажу водних біоресурсів.

Далі прокурор процитував ст.98 КПК України, яка визначає поняття речових доказів, і зазначив, що в даному випадку, перераховане вище вилучене майно, слід вважати речовими доказами по кримінальному провадженню та в подальшому вони можуть бути використані як докази, а також будуть направлені на експертне дослідження.

В даному випадку, перераховане вище вилучене майно, слід вважати речовими доказами по кримінальному провадженню та в подальшому вони можуть бути використані як докази, а також будуть направлені на експертне дослідження.

Відповідно до п.1,3 ч.2 ст.167 КПК тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони - підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди та є предметом кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України, якщо вирішується питання про арешт майна третьої особи то до суду із клопотанням про арешт майна звертається прокурор.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

В разі не забезпечення збереження вилученого в ході огляду майна, воно може бути знищеним, зміненим, втраченим, перетвореним, відчуженим тощо, слід вирішити питання про накладення на них арешту до встановлення істини у кримінальному провадженні.

Позиція учасників процесу.

Прокурор та власник майна у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки суду не повідомили. Неявка учасників процесу у даному провадженні не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно положень ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування розгляду за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Мотивація суду:

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, якою визначено, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що повинен врахувати слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна.

Слідчим суддею встановлено, що сектором дізнання ВП №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024232030000386 від 06.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України (незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду), а саме: що 06.12.2024 двоє чоловіків за допомогою забороненого знаряддя лову, а саме сіток, знаходячись в акваторії річки Інгулець в межах с. Дар`ївка Херсонського району Херсонської області, не маючи дозволу, який видається Державним комітетом рибного господарства України, з використанням заборонених знарядь лову, а саме сіток та човна, здійснили вилов наступних порід риби в кількості 186 штук, а саме карась сріблястий - 183 екз., сазан - 1 екз., щука - 1 екз., красноперка - 1 екз.

Постановою дізнавача у вказаному кримінальному провадженні від 06.12.2024 зазначене вилучене майно визнано речовим доказом.

В матеріалах справи міститься повідомлення прокурора про те, що власником вказаного вилученого майна є ОСОБА_5 .

З метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження вищезазначеного майна, а також, за необхідності проведення з ним експертних досліджень, виникла необхідність в накладенні арешту на майно сітки, човен з веслами, які є знаряддям правопорушення, з метою збереження речового доказу, запобігання зазначених негативних наслідків.

Щодо накладення арешту на біоресурси (рибу) та їх знищення, слід зазначити, що питання зберігання речових доказів у кримінальному провадженні регламентується статтею 100 КПК України.

Так, частиною 2 ст. 100 КПК України визначено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно не передбачено вирішувати долю речових доказів, а тому, зважаючи на те, що вилучені під час огляду речі постановою дізнавача визнано речовим доказом, то їх доля вирішується у передбаченому чинним законодавством порядку, шляхом звернення до суду у визначеному порядку.

Щодо розпорядження судовим рішенням майном, зазначеним у клопотанні та відносно якого слідчим (дізнавачем) прийнято постанову про визнання речовими доказами, залишивши його у розпорядженні будь-кого, слідчий суддя роз`яснює, що питання зберігання речових доказів врегульовано положенням статті 100 КПК України і окремого судового рішення не потребує, тому в цій частині клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,

постановила:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12024232030000386 на тимчасово вилучене майно, а саме: сітка в кількості 1 шт.; човен надувний зеленого кольору «Storm»; два весла.

В іншій частині вимог відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1