Рішення

від 04.11.2024 по справі 766/2680/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/2680/23

н/п 2-а/766/60/24

РІШЕННЯ

04.11.2024

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Черниш О.Л.,

за участю секретаря судових засідань Дембіцької Е.О.

представника позивача Дубового І.А., представника відповідача Павлюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Херсонського міського суду Херсонської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Представник позивача адвокат Дубовий Ігор Анатолійович, звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14 травня 2023 року інспектором 4 роти управління патрульної поліції в Херсонській області Кривошей було винесено постанову серія БАД № 74300 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки.

Інспектор 4 роти управління патрульної поліції в Херсонській області Кривошей зупинив водія ОСОБА_1 14.05.2023 о 09 годині 10 хвилин за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Киселівка, вул. Поштова буд. 24, звинуватив його в тому, що він нібито при керуванні транспортним засобом, не був пристебнутий ременями безпеки, чим порушив вимоги пункту 2.3 Правил дорожнього руху, в зв`язку з чим було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121 КУпАП. Фактично протокол був складений на місці вчинення правопорушення.

Разом з тим, словосполучення «на місці вчинення правопорушення» та «за місцем його вчинення» не є тотожними та мають різне цільове спрямування. Так відповідно до рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 «Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв`язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення за місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 КУпАП.

Разом з тим, ст.276 КУпАП вказує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто за місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку, за адресою: 73000 м. Херсон проспект Адмірала Сенявіна, 128, де розташований УПП у м. Херсоні. Проте, поліцейський Кривошей положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу.

Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський Кривошей суттєво порушив права Позивача, не дав Позивачу можливості скористатися своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі. Крім того, поліцейський Кривошей проігнорував вимоги ч.2 ст. 33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи,

Посилаючись на норми ст. ст. 278, 279 КУпАП, позивач вважає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення були допущені такі порушення:

1. Поліцейський Кривошей незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобілю, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцем знаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справі.

2. Поліцейський Кривошей позбавив Позивача можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП.

3. Поліцейський Кривошей порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст.ст.278, 279 КУпАП.

Щодо строків на оскарження, позивач зазначив, що протокол про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП складено працівниками патрульної поліції в Херсонській області 14 травня 2023 року. З метою дослідження обставин притягнення особи до адміністративної відповідальності адвокат звернувся з адвокатським запитом для отримання матеріалів справи та відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, після перегляду яких з`ясував, що в той же день була складено оскаржувана постанова, оскільки копія, яка була надана його довірителю, була не неналежної якості, з якої неможливо встановити жодні обставини, а отже надати аналіз складеному протоколу. Діючи в інтересах Позивача, адвокат звернувся з адвокатським запитом від 30 червня 2023 року про отримання копії оскаржуваної постанови належної якості. 12 липня 2023 року поштовою кореспонденцією, рекомендованим листом з поштовим ідентифікатором № 0600031140436, він отримав оскаржувану постанову.

Таким чином тільки після отримання копії оскаржуваної постанови 12 липня 2023 року Позивач зміг реалізувати своє право на захист, шляхом подачі відповідного позову, а тому просив поновити йому строк для звернення до суду та задовольнити позовні вимоги.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладено доводи невизнання позовних вимог, які обґрунтовані наступним.

У провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 (надалі Позивач) до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції (далі Відповідач) про скасування постанови БАД № 074300 від 14.05.2023 року (далі - Постанова) у справі про адміністративне правопорушення.

Мав місце факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП, в результаті чого співробітником поліції було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення БАД № 074300 від 14.05.2023 та надано Позивачеві для ознайомлення. За результатами розгляду адміністративної справи до Позивача було застосовано адміністративне стягнення штраф у розмірі 510 грн., шляхом винесення Постанови.

Відповідно до п.2.3.в ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ременібезпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю. фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Згідно ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення: порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В ході спілкування із співробітниками поліції Позивач не заперечував факту вчинення ним правопорушення, був здивований, коли дізнався про те, що необхідно користуватись ременем безпеки під час керування транспортним засобом, навіть перебуваючи у населеному пункті. В ході спілкування співробітники поліції виявили у Позивача ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Позивач погодився на проходження такого огляду, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння виявився позитивним, у подальшому співробітниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Спілкування співробітників поліції з Позивачем зафіксовано на відеофайлі ОСОБА_2 .

Щодо того, що Позивач не зміг скористатись своїми правами у повному обсязі, представник відповідача зазначила, що під час розгляду справи Позивач не заявляв жодних клопотань, не висловлював жодних зауважень в ході розгляду справи, та був повністю згоден із Вчиненим ним правопорушенням.

Щодо посилань Позивача на рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 представник відповідача зазначила наступне. В рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-pn/2015 зазначено, що положення ч. 1 ст. 276 КУпАП в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення. Приймаючи зазначене рішення Конституційний Суд України виходив з того, що в ч.ч. 1, 2 ст. 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1,2 ст. 258 КУпАП передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місця його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Після рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року 14 липня 2015 року на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» до ст. 258 КУпАП внесено зміни, а саме, після частини першої доповнено новою частиною. Частиною 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами(посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в т.ч. ст. 121 КУпАП). Частиною 5 ст. 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі за ч.5 ст. 121 КУпАП, відбувається в скороченому вигляді, a саме фіксація адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Отже, відповідач вважає, що правомірно виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП на місці вчинення правопорушення.

Оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, відповідно до ст. 252 КУпАП, поліцейським була винесена постанова про накладення стягнення на Позивача. Дана Постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, уповноваженою на те особою. Під час винесення Постанови, Позивач був ознайомлений зі своїми правами, фактом наявності правопорушення, а саме: керував транспортним засобом та не користувався засобами пасивної безпеки, а саме ременем безпеки, чим порушив п 2.3.в Правил дорожнього руху, за що згідно ч. 5 ст. 121 КУПАП, передбачена адміністративна відповідальність.

Представник відповідача вважає, що підстави для задоволення адміністративного позову та скасування Постанови про адміністративне правопорушення серії БАД № 074300 від 14.05.2023відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позові

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача, суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний серед іншого з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідивши наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.07.2019 у справі № 216/6226/16-а (2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення особи в його вчиненні, яка підтверджена належними тадопустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до відповідальності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки(відеозапису), яка використовується при нагляді за використанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожньому руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей, а також іншими документами

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Частина 5 ст.121 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Згідно змісту постанови суть правопорушення полягає в тому, що «водій, керуючи транспортним засобом Daewoo-lanos58239ан, обладнаному засобами пасивної безпеки, не був пристебнутим ременем безпеки, чим порушив вимоги п.2.3в ПДР України».

Відповідно до п.2.3.в Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Оскільки ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не був пристебнутим ременями безпеки під час керування транспортним засобом, то має бути доведено наявність одночасно двох обставин - керування транспортним засобом і відсутність пристебнення ременем безпеки.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в абзаці третьому пункту 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП (абзац четвертий п.27 того ж Пленуму) не має значення протягом якого часу особа, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

В п.38 постанови від 20 лютого 2019 року по справі №404/4467/16-а(2-іс/811/17), провадження № К/9901/21130/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі».

Відповідачем ненадано жодногоналежного тадопустимого доказуна підтвердження керування транспортним засобом ОСОБА_1 з непристебнутим ременем 14.05.2023 о 09:10:00, тобто вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.

Суд зазначає, що сама по собі постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не може бути визнана належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ній, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд вважає, що обвинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб`єктом владних повноважень в постанові, тобто в своєму рішенні про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Ст. 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На думку суду, відповідач повинен був надати суду докази, які б підтвердили в діях позивача наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що враховуючи відсутність доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв`язку з чим постанова серія БАД № 74300 від 14.05.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 286 КУпАП встановлено десятиденний строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Згідно з частинами 1, 6 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 9, 77, 241-246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови серія БАД № 74300 від 14.05.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Адміністративний позов ОСОБА_1 доУправління патрульноїполіції вХерсонській областіДепартаменту патрульноїполіції проскасування постановипо справіпро адміністративнеправопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАД № 74300 від 14.05.2023,якоюОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

СуддяО. Л. Черниш