Ухвала

від 26.12.2024 по справі 739/1243/22

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 739/1243/22

№ провадження 1-кп/738/15/2024

Ухвала

іменем України

26 грудня 2024 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чернігівської області в складі судді ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_2 , поданого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 12021270320000393, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Новгород-Сіверський Чернігівської області, громадянство України, з вищою освітою, неодруженої, працює на посаді головного спеціаліста відділу взаємодії з органами місцевого самоврядування Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області, проживаючої по АДРЕСА_1 , раніше несудимої, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 364, частиною першою статті 366 КК України,

за участю: секретаря судового засіданняОСОБА_4 ,учасників судового провадження:прокурораОСОБА_5 ,захисникаОСОБА_2 ,обвинуваченоїОСОБА_3 ,

встановив:

1.Хронологія судового провадження.

18 листопада 2022 року з Новгород-Сіверської окружної прокуратури до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021270320000393 (том 1 арк. с. 1).

15 серпня 2023 року Чернігівський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою задоволено подання в. о. голови Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області про зміну підсудності та направив на розгляд до Менського районного суду Чернігівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021270320000393,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань26листопада 2021року стосовно ОСОБА_3 ,обвинуваченої увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених частиноюпершою статті364,частиною першоюстатті 366КК України (том 1 арк. с. 106).

23 серпня 2023 року з Чернігівського апеляційного суду до Менського районного суду Чернігівської області, за підсудністю надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021270320000393 (том 1 арк. с. 107).

23 серпня 2023 року Менський районний суд Чернігівської області постановив ухвалу про призначення підготовчого судового засідання (том 1 арк. с. 110).

03 січня 2024 року Менський районний суд Чернігівської області постановив ухвалу про призначення судового розгляду.

11 листопада 2024 року до суду надійшло клопотання захисника в інтересах обвинуваченої про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі статті 49 КК України в частині обвинувачення за частиною першою статті 366 КК України та на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України в частині обвинувачення за частиною першою статті 364 КК України (том 4 арк. с. 238-241).

26 листопада 2024 року до суду від прокурор надійшли письмові заперечення на клопотання про закриття кримінального провадження, зокрема прокурор не заперечує щодо закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України. Щодо закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України заперечує (том 5 арк. с. 13-15).

2.Суть питання, що вирішується ухвалою.

Ухвалою вирішуються клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, яке надійшло до суду 11 листопада 2024 року.

3.Виклад позиції учасників судового провадження.

Обвинувачена та захисник підтримали клопотання захисника, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

Обвинувачена повідомила, що наслідки нереабілітуючого характеру у випадку звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі статті 49 КК України їй зрозумілі, вона погоджується на звільнення її від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 366 КК України на підставі спливу строків давності.

Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження на підставі статті 49 КК України в частині обвинувачення за частиною першою статті 366 КК України, заперечував проти закриття кримінального провадження на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України в частині обвинувачення за частиною першою статті 364 КК України.

4.Встановлені судом обставини.

4.1.Виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень та їх правова кваліфікація згідно із обвинувальним актом.

Згідно із обвинувальним актом ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366, частиною першою статті 364 КК України, за таких обставин:

« ОСОБА_3 , обіймаючи посаду завідуючого сектору культури Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області та маючи статус службової особи в розумінні пункту 1 примітки до статті 364 Кримінального кодексу України, що займає відповідальне становище і постійно здійснює організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські повноваження та одночасно з цим виконує функції, надані законом і повноважним органом зі спеціальним статусом, усвідомлюючи повною мірою отримані владні повноваження, вирішила вищезазначеними нормативними положеннями діючого законодавства відверто знехтувати і реалізувати свої злочинні наміри щодо зловживання такими повноваженнями на користь інших осіб.

Так, завідувач сектору культури Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_3 , являючись керівником спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини в частині пам`яток археології, історії та монументального мистецтва районного рівня, тобто державним службовцем категорії «Б», вчинила умисні кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності, у тому числі корупційне, за наступних обставин.

Відповідно до посадової інструкції від 29 січня 2020 року, затвердженої виконуючим обов`язки голови Новгород-Сіверської районної державної адміністрації визначено, що завідувач сектору культури районної державної адміністрації наділений обов`язками: керівництво та організація роботи сектору; видання у межах своїх повноважень наказів, організація контролю за їх виконанням; внесення пропозицій щодо розгляду на засіданнях колегії питань, що належать до компетенції сектору, розроблення проектів відповідних рішень, проекту бюджету району; виконання функцій головного розпорядника коштів закладів і установ культури, що знаходяться у підпорядкуванні сектору, здійснення організації за дотриманням фінансової дисципліни, забезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів; координація в межах повноважень діяльності суб`єктів туристичної сфери з питань обслуговування туристів, здійснення аналізу стану та тенденцій розвитку матеріально-технічної бази для розміщення, харчування, транспортного, торговельного, медичного, спортивного, культурного обслуговування туристів; виконання інших доручень заступника голови районної державної адміністрації з питань що належать до компетенції сектору.

Положенням про сектор культури Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області, затвердженим розпорядженням Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області № 13 від 21 січня 2020 року, визначено, що завідувач сектору: здійснює керівництво Сектором, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, сприяє створенню належних умов праці у Секторі; подає на затвердження голові районної державної адміністрації положення про Сектор; затверджує посадові інструкції працівників Сектору та розподіляє обов`язки між ними; планує роботу Сектору, вносить пропозиції щодо формування планів роботи районної державної адміністрації; вживає заходів до удосконалення організації та підвищення ефективності роботи Сектору; звітує перед головою районної державної адміністрації про виконання покладених на Сектор завдань та затверджених планів роботи; вносить пропозиції щодо розгляду на засіданнях колегії питань, що належать до компетенції Сектору, та розробляє проекти відповідних рішень; може брати участь у засіданнях органів місцевого самоврядування; представляє інтереси Сектору у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами районної державної адміністрації, з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями - за дорученням керівництва районної державної адміністрації; видає у межах своїх повноважень накази, організовує контроль за їх виконанням. Накази нормативно-правового характеру, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації в органах юстиції; подає на затвердження голови районної держаної адміністрації проекти кошторису та штатного розпису Сектору в межах визначеної граничної чисельності та фонду оплати праці його працівників; є головним розпорядником коштів закладів і установ культури, що знаходяться у підпорядкуванні Сектору, здійснює контроль за дотриманням фінансової дисципліни; укладає договори, угоди, видає доручення, відкриває в установах банку розрахункові рахунки, реєстраційні рахунки в державному казначействі; здійснює добір кадрів у встановленому законодавством порядку; призначає на посади та звільняє з посади керівників закладів і установ культури, що знаходяться у підпорядкуванні Сектору, згідно із законодавством; організовує роботу з підвищення рівня професійної компетентності державних службовців Сектору; проводить особистий прийом громадян з питань, що належать до повноважень Сектору; забезпечує дотримання працівниками Сектору, закладів і установ культури, що знаходяться у підпорядкуванні Сектору, правил внутрішнього трудового розпорядку та виконавської дисципліни.

11 листопада 2020 року, ОСОБА_3 , в робочий час з 8 години до 17 години умисно, протиправно, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, використовуючи владу та службове становище, всупереч державним інтересам, будучи наділеною обов`язками згідно посадової інструкції від 29 січня 2020 року, затвердженої виконуючим обов`язки голови Новгород-Сіверської районної державної адміністрації щодо виконання функцій головного розпорядника коштів закладів і установ культури, що знаходяться у підпорядкуванні сектору, здійснення організації за дотриманням фінансової дисципліни, забезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів, та в порушення зазначених обов`язків, у приміщенні сектору культури Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області, за адресою: вулиця Майстренка, 6, місто Новгород-Сіверський, Чернігівська область, достовірно знаючи, що будівельні роботи з поточного ремонту вхідних сходів Новгород-Сіверського районного Будинку культури Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області, який розташований по вулиці Майстренка, 4 в місті Новгород-Сіверський Чернігівської області, згідно з договором підряду на виконання будівельних робіт № 108 від 09 листопада 2020 року, укладеного між сектором культури Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області та приватним підприємством «Агробудкомфорт», не виконано в повному обсязі, підписала та скріпила печаткою сектору культури, складений невстановленою особою, завідомо неправдивий акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року № 1 від 11 листопада 2020 року форми № КБ-2в та довідку форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2020 року, до яких були внесені завідомо неправдиві відомості щодо виду та обсягу виконаних ремонтних робіт, в частині розбирання цементобетонних покриттів, розбирання кам`яних і залізобетонних східців на суцільній основі, улаштування сходів, навантаження сміття вручну, перевезення сміття та, відповідно, вартості виконаних будівельних робіт, надавши вказаним документам статусу офіційних, які у подальшому були подані до управління Державної казначейської служби України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області для перерахування коштів.

На підставі зазначених завідомо неправдивих офіційних документів, що були подані до управління Державної казначейської служби України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, сектором культури Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області, приватному підприємству «Агробудкомфорт» 12 листопада 2020 року перераховано грошові кошти в сумі 144 188,87 грн.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №2689/21-24 від 15 вересня 2021 року, встановлено, що фактичні обсяги та вартість виконаних робіт на об`єкті «Поточний ремонт вхідних сходів Новгород-Сіверського районного Будинку культури», розташованому за адресою: вул. Майстренка, 4, місто Новгород-Сіверський, Чернігівська область, не відповідають обсягам та вартості, визначеним Локальним кошторисом на будівельні роботи № 2-1-1 та Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року, і завищення становить 129 950,79 грн., в частині розбирання цементобетонних покриттів, розбирання кам`яних і залізобетонних східців на суцільній основі, улаштування сходів, навантаження сміття вручну та перевезення сміття.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 2-22 від 17 січня 2022 року, встановлено, що Сектором культури Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області безпідставно перераховані кошти до ПП «АГРОБУДКОМФОРТ» (код ЄДРПОУ 42925689), що не відповідає вимогам договору № 108 від 09 листопада 2020 року у загальній сумі 129 950,79 грн. Сума збитків спричинена в результаті завищення обсягів та вартості виконаних робіт по договору № 108 від 09 листопада 2020 року, з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2689/21-24 від 15 вересня 2021 року, складає у загальній сумі 129 950,79 грн.

За вказаних обставин, ОСОБА_3 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, умисно, діючи в супереч інтересам служби, порушуючи обов`язок, визначений посадовою інструкцією від 29 січня 2020 року, затвердженою виконуючим обов`язки голови Новгород-Сіверської районної державної адміністрації та Положенням про сектор культури Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області, затвердженим розпорядженням Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області №13 від 21 січня 2020 року щодо дотриманням фінансової дисципліни, забезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів, з метою одержання неправомірної вигоди ПП «Агробудкомфорт», шляхом видачі завідомо неправдивих офіційних документів, надала розпорядження на перерахування частини грошових коштів районного бюджету в сумі 129 950,79 грн., внаслідок чого завдала істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, а саме територіальній громаді в особі Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Крім того, перебуваючи відповідно до розпорядження Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області № 37-к від 25 квітня 2018 року, на посаді завідувача сектором культури Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області, ОСОБА_3 , виконуючи відповідно до посадової інструкції від 29 січня 2020 року, та Положення про сектор культури Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області, затверджений розпорядженням Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області № 13 від 21 січня 2020 року, організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, 11 листопада 2020 року, в робочий час з 8 години до 17 години у приміщенні сектору культури Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області, за адресою: вулиця Майстренка, 6, місто Новгород-Сіверський, Чернігівська область, діючи умисно, достовірно знаючи, що будівельні роботи з поточного ремонту вхідних сходів Новгород-Сіверського районного Будинку культури Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області, розташованого по вулиці Майстренка, 4 в місті Новгород-Сіверський Чернігівської області, згідно з договором підряду на виконання будівельних робіт № 108 від 09 листопада 2020 року, укладеного між сектором культури Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області та приватним підприємством «Агробудкомфорт», не виконано в повному обсязі, підписала та скріпила печаткою сектору культури, складений невстановленою особою, завідомо неправдивий акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року № 1 від 11 листопада 2020 року форми № КБ-2в та довідку форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2020 року, до яких були внесені завідомо неправдиві відомості щодо виду та обсягу виконаних ремонтних робіт, в частині розбирання цементобетонних покриттів, розбирання кам`яних і залізобетонних східців на суцільній основі, улаштування сходів, навантаження сміття вручну, перевезення сміття та, відповідно, вартості виконаних будівельних робіт, надавши вказаним документам статусу офіційних, які у подальшому були подані до управління Державної казначейської служби України у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області для перерахування коштів.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, а саме у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Відповідно до статті 33 КК України, дії ОСОБА_3 остаточно кваліфіковано за частиною першою статті 364 та частиною першою статті 366 КК України.»

5.Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали і положення закону, яким він керується.

Положення статті 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями частини четвертої статті 286 КПК України визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до частини першої статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

5.1.Мотиви, з яких суд виходить при вирішенні клопотання захисника в частині звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі статті 49 КК України в частині обвинувачення за частиною першою статті 366 КК України.

Суд дійшов висновку, що клопотання захисника в частині звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі статті 49 КК України в частині обвинувачення за частиною першою статті 366 КК України необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно дочастини сьомоїстатті 284КПК України,у разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов`язаний з`ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених частиною першою статті 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відповідно до 49 КК України визначено підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Згідно із обвинувальним актом, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, яке скоєне 11 листопада 2020 року.

Санкцією частинипершої статті366КК Українипередбачено покаранняу виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до частини другої статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 366 КК України є нетяжким злочином.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно з частиною другою статті 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

За приписами частини третьої статті 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Суд встановив, що станом на 25 грудня 2024 року, з дня вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, минуло більше чотирьох років, при цьому перебіг давності не зупинявся та не переривався, оскільки ОСОБА_3 не ухилялася від слідства та суду, також ОСОБА_3 до закінчення строку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 49 КК України не вчинила нового кримінального правопорушення.

Також суд встановив, що обвинувачена ОСОБА_3 погодилася на звільнення її від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 366 КК України на підставі спливу строків давності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку закрити кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, частиною першою статті 366 КК України та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 366 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності, передбаченого частиною першою статті 49 КК України.

5.2.Мотиви, з яких суд виходить при вирішенні клопотання захисника в частині звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України в частині обвинувачення за частиною першою статті 364 КК України.

Суд дійшов висновку, що клопотання захисника в частині звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України в частині обвинувачення за частиною першою статті 364 КК України не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Захисник обґрунтував своє клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України тим, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», істотною шкодою у статті 364 КК України, вважається така шкода, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто 151400,00 грн, натомість ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України - у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам на суму 129950,79 грн, що є меншою в розумінні «істотна шкода» для цілей кваліфікації за частиною першою статті 364 КК України.

Відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до частини сьомої стаття 284 КПК України, ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої абопунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За частиною першою статті 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

У Рішенні Конституційного Суду України від 19 квітня 2000 року розглядалося питання про вплив змін, що вносяться до нормативно-правових актів інших галузей права, до яких відсилає бланкетна диспозиція кримінального закону. Конституційного Суду України розглядав ситуацію щодо впливу зміни мінімального розміру заробітної плати на диспозиції ряду статей чинного на той час Кримінального кодексу, де цей показник впливав на застосування кваліфікуючої ознаки «у великих чи особливо великих розмірах».

Зокрема, Конституційний Суд України дійшов висновку: «Положення статті 58 Конституції України з урахуванням вимог пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що виключно законами України визначаються діяння, які є злочинами, та встановлюється кримінальна відповідальність за їх вчинення. Такі закони мають зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують кримінальну відповідальність особи…Встановлення нормативно-правовими актами іншого мінімального розміру заробітної плати не тягне за собою зміни кваліфікуючих ознак злочинів, передбачених частинами четвертими статей 81, 82, 84, частиною третьою статті 83, частиною другою статті 86 та статтею 86-1 цього Кодексу. Положення частини другої статті 6 Кримінального кодексу України щодо зворотної дії закону в часі на ці випадки не поширюється…».

Конституційний Суд України означив, що бланкетна диспозиція кримінально-правової норми називає або описує кримінальне правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість такої диспозиції полягає в тому, що визначена в ній норма має загальний і конкретизований зміст.

Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті Особливої частини Кримінального кодексу України і включає положення інших нормативно-правових актів у тому вигляді, в якому вони сформульовані безпосередньо в тексті статті. Саме із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення кримінальним законом діяння як правопорушення та встановлення за нього кримінальної відповідальності.

Зміни, що вносяться до нормативно-правових актів інших галузей права, посилання на які містить бланкетна диспозиція, не змінюють словесно-документну форму кримінального закону. Кримінально-правова норма залишається незмінною. Отже, кримінальний закон у такому разі не можна вважати новим - зміненим законом - і застосовувати до нього положення частини першої статті 58 Конституції України та Кримінального кодексу, які визначають зворотну дію закону в часі.

Отже, суд вважає, що зміна розміру неоподатковуваного мінімуму доходу громадян не має за безпосередню мету зміну кримінального закону, тому хоча і може вплинути на застосування норми кримінального закону до певного кола діянь, однак не є зміною кримінального закону, а отже, немає зворотної дії в часі.

Згідно із обвинувальним актом, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України, яке скоєне 11листопада 2020року,а такожу обвинувальномуакті зазначено,що діями ОСОБА_3 заподіяно істотнушкоду охоронюванимзаконом державнимінтересам насуму 129950,79 грн.

Суд також вважає, що періодична зміна розміру неоподаткованого мінімуму громадян, зокрема, у випадку, що стосується цього провадження, внаслідок прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», не тягне за собою декриміналізації діяння, передбаченого частиною першою статті 364 КК України, яке було кваліфіковане як кримінальне правопорушення, виходячи з розміру неоподаткованого мінімуму громадян, що діяв на час вчинення кримінального правопорушення станом на 11 листопада 2020 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання захисника в частині звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України в частині обвинувачення за частиною першою статті 364 КК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 219, 284, 314-316, 392 КПК України, суд

постановив:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_2 , поданого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження задовольнити частково.

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності, передбаченого частиною першою статті 49 КК України.

Кримінальне провадження № 12021270320000393, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 листопада 2021 року в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України закрити у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу в частині задоволення клопотання про закриття кримінального провадження подається протягом семи днів з дня її оголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Ухвала в частині відмови у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1