Рішення

від 06.12.2024 по справі 497/1799/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.12.2024

Справа № 497/1799/24

Провадження № 2/497/689/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2024 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.,

без участі сторін,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Болграді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2024 року представник позивача - ОСОБА_3 , яка підтвердила свої повноваження електронним ордером серії ВН №1297133 від 29.07.2024 року (а.с.15), звернулася до суду з цим позовом та просить постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів в розмірі 1/4 частини від всіх доходів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення 23-річного віку.

Вимоги представник обґрунтовує тим, що відповідач є батьком дитини, який є студентом 1 курсу Софіївського університету «Св.Климент Охридський» очної форми навчання спеціальність: Політологія. Вона вже отримувала від відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини від його доходів на утримання сина на підставі рішення суду, але в рішенні визначений строк - до закінчення навчання в цьому університеті протягом навчального року 2023/2024, тобто до 30.06.2024 року. Учбовий рік закінчився і стягнення аліментів закінчилося, але дитина продовжує навчатися і необхідність утримання не закінчилася. На думку позивача, відповідач повинен приймати участь в утриманні дитини, він офіційно працевлаштований, працює в КУ «Міська поліклініка №1» м.Одеса. Його матеріальний стан на теперішній час дозволяє сплачувати аліменти на дитину, яка навчається та не може себе забезпечувати. Відповідач відмовляється надавати допомогу, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою судді від 06.08.2024 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 20.09.2024 року надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала в повному обсязі та наполягала на його задоволенні, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України за веб-адресою: http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/ та надіслання судової повістки за місцем реєстрації, причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подав, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_1 , яке видане 16.11.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області, на підставі актового запису про народження №195 від 16.11.2005 року (а.с.6), який на даний час досяг повноліття.

Так, рішенням Болградського районного суду Одеської області від 23.11.2023 року по справі №497/2525/23, провадження №2/497/827/23, яке набрало законної сили, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 були стягнені аліменти на час навчання сина ОСОБА_5 в Софіївському університеті «Св. Климет Охридський» у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 30.10.2023 року і до закінчення навчання в цьому університеті протягом навчального року 2023/2024, тобто до 30.06.2024 року, що підтверджується копією виконавчого листа виданого Болградським районним суду 23 січня 2024 року (а.с.13).

Відповідно до ч.1 ст. 199 СК України якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що спільний син сторін являється студентом 2 курсу денної форми навчання для здобуття вищої освіти, освітньо-кваліфікаційного ступеня бакалавр Софійського університету «Св.Климент Охридський», за спеціальністю «Політологія». Термін навчання з 2023 рік по 2027 рік (4 курс), що підтверджується запевненням №218/18.06.2024 року, виданим закладом (а.с.11). Цей документ перекладений з болгарської на українську мову перекладачем ОСОБА_6 та посвідчений приватним нотаріусом Станєвою В.Б. за реєстровим номером 903.

Доказів оплати проживання в гуртожитку, або найму іншого житла суду надано не було.

Повнолітня дитина навчається на денній формі навчання, можливості працювати не має, власних доходів не має, потребує матеріальної допомоги в зв`язку з навчанням, а саме: проживання на період навчання, транспортних витрат, канцелярських товарів, одягу, тощо.

Відповідно до ч.3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що обов`язок утримувати повнолітню дитину у період навчання лежить на обох батьках, а не лише на матері.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним. Проживання окремо не звільняє від виконання цього обов`язку. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов`язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою. Платник аліментів зобов`язаний робити все можливе для того, щоб його заробіток (доходи) були достатніми для власного утримання та утримання дітей, за належний розвиток яких він відповідальний як батько.

Згідно з п.20 Постанови Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Матеріальне становище повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, визначається з врахуванням вартості навчання, навчального обладнання, навчальних матеріалів, проїзду, проживання за місцем розташування навчального закладу тощо.

Відповідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками і повнолітніми дочкою, сином щодо надання їм утримання, застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує такі обставини: стан здоров`я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров`я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200,201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Так, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 являється працездатною особою, на даний час він з тверджень позивача працює в Комунальній установі «Міська поліклініка №1 міста Одеса», доказів протилежного суду не надано, як не надано доказів перебування на утриманні відповідача інших осіб.

Позивачка не надала суду доказів її матеріального стану, або стану здоров`я, тому суд вважає, що сторони мають рівні умови (стан здоров`я) для утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання. Син знаходиться на даний час на утриманні матері, і саме вона надає на даний час матеріальну допомогу синові, доказів протилежного суду не надано.

Зважаючи на те, що батьки мають рівні права по відношенню до дитини, в тому числі і по його утриманню, суд враховуючи, матеріальний та сімейний стан сторін по справі, вважає, що вимоги підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Щодо періоду стягнення аліментів, то вони сплачуються тільки на період навчання, але не більше за досягнення дитиною 23 річного віку, так як строк навчання визначений у контракті та становить чотири роки, тому суд вважає за необхідне визначити датою до якої будуть стягуватися аліменти закінчення останнього учбового року - 30.06.2027 року.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 182, 199, 200, 201 СК України, ст. 12,1 3, 81, 133, 141, 247,259, 253, 264-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненняаліментів наутримання дитини,яка продовжуєнавчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частки від усіх доходів відповідача, щомісячно, починаючи з дати звернення 31.07.2024 року до закінчення ним навчання, а саме до 30.06.2027 року, або до припинення ним навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмір 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца