Рішення

від 20.12.2024 по справі 510/2321/24

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2321/24

Провадження № 2/510/1595/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 грудня 2024 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Лабановой С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (як органу опіки та піклування) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (третя особа - Служба у справах дітей Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області) про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судові засідання, які призначалися на 28.11.2024р., 20.12.2024р., будучи належним чином сповіщені, не явились, про причину неявки суд не сповістили, були попереджені, що на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки, справа буде розглянута у їх відсутності на підставі даних, що є в матеріалах справи. Відзивів на позов не надали.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області будь-яких заперечень з приводу пред`явлених позовних вимог не мала, просила про розгляд справи без її участі.

Представник позивача - ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила про розгляд справи у її відсутності.

Згідно із ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із цими обставинами суд прийняв рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія рішення Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 09.10.2024р. «Про затвердження висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав батьків»; висновок від 09.10.2024р. про доцільність позбавлення батьківських прав батьків - відповідачів у справі; копія витягу з протоколу №11 від 24.09.2024р. засідання комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Ренійської міської ради; копія висновку до акту оцінки потреб сім`ї ОСОБА_9 від 02.09.2024р.; копія листа-звернення КУ «ЦНСП» Ренійської міської ради до ССД РМР від 23.09.2024р.; копія розпорядження Ренійського міського голови Ізмаїльського району Одеської області від 23.11.2022р. №123/МВК-2022 про влаштування малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_7 ; копії свідоцтв про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копія акту обстеження умов проживання родини відповідачів від 23.09.2024р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач - Виконавчий комітет Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (як орган опіки та піклування) просить позбавити батьківських прав відповідачів щодо їхніх неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначивши, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються їх батьком та матір`ю (на підставі свідоцтв про народження) відповідно. 23.09.2024р. до ССД Ренійської міської ради звернувся представник КУ «ЦНСП» Ренійської міської ради, який повідомив про те, що сім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходиться на обліку у КУ «ЦНСП» Ренійської міської ради, як така, що опинилась у складних життєвих обставинах з причини неналежного виконання батьківських обов`язків. Під час здійснення візиту (02.09.2024р., 23.09.2024р.) з виїздом за місцем проживання сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було встановлено неналежне виконання відповідачами свої батьківських прав, а саме: не дотримання санітарно-гігієнічних норм у житлі; відсутність умов для навчання, відпочинку і розвитку дітей; відсутність газо і енергопостачання у житловому будинку; бруд та безладдя. У 2022р. діти відповідачів, у зв`язку із необхідністю виїзду ОСОБА_8 на заробітки за кордон, та відсутністю батька за місцем мешкання родини (працює в м.Ізмаїл) були тимчасово влаштовані до родини патронатного вихователя. Однак, з того часу відповідачка із заробітків не повернулась, дітей не забрала, дітьми не піклується, ігнорує потреби дітей, рекомендацій спеціалістів із соціальної роботи не дотримується. Батько також не цікавиться дітьми, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, періодично приїжджає до м.Рені, однак до дітей не приходить. У зв`язку із ситуацією, що склалась в родині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з метою виключення загрози здоров`ю та життю дітей представник КУ «ЦНСП» Ренійської міської ради просив винести питання на засідання комісії з питань захисту прав дитини Ренійської міської ради щодо виконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків по відношенню до своїх неповнолітніх дітей.

З листопада 2022р. діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були влаштовані на тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію в сім`ю патронатного вихователя - ОСОБА_7 , де зараз і знаходяться. Отже, неповнолітні діти відповідачів вже тривалий час не мешкають разом із ними, вони не піклуються про них, не цікавляться їхнім життям та здоров`ям, позивач просить позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей та визначити їх статус.

В ході проведеної роботи представників органу опіки та піклування, ССД Ренійської міської ради було встановлено, що ОСОБА_2 продовжує перебувати за кордоном, повертатися не збирається, ОСОБА_1 продовжує вести аморальний спосіб життя та до теперішнього дня ніяких заходів щодо піклування про своїх дітей, їхнього повернення, створення відповідних умов для проживання - не приймає, із фахівцями з соціального супроводу - не взаємодіє. Згідно Витягу з протоколу №11 засідання комісії з питань захисту прав дитини Виконкому Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 24.09.2024р. комісія вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо її трьох неповнолітніх дітей. Так, відповідачі вже тривалий час не виконують своїх батьківських обов`язків по догляду за дітьми, не цікавляться ані доньками, ані сином, їх не хвилює матеріальне забезпечення, фізичний, духовний розвиток дітей, стан їх здоров`я. Відповідачі на шлях виправлення не стали, не виявляють бажання повернути дітей або будь-яким іншим чином налагодити контакт із ними.

Таким чином, неповнолітні діти ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позбавлені батьківської уваги і піклування з боку відповідачів, які не виконують свої батьківські обов`язки. Яких-небудь перешкод у спілкуванні із дітьми служба у справах дітей, патронатна сім`я відповідачам не чинять. Самі відповідачі не чинять ані спроб, ані бажання щодо корегування своєї поведінки, являються безвідповідальними батьком та матір`ю, не здатні проявити батьківську та материнську турботу та піклуватися про своїх дітей.

У зв`язку із вищенаведеним, позивач вважає, що відповідачів необхідно позбавити батьківських прав щодо дітей, оскільки вони існують суто формально і ними не виконуються.

Вивчивши матеріали справи, надані суду докази, суд приходить до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідачів щодо їх дітей буде відповідати інтересам неповнолітніх та направлено на захист їх прав.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р. кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р. виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. За ст. 150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати (батько) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Поняття виховання включає в себе психологічний вплив батьків (в даному випадку) на дитину з метою формулювання у неї прийнятних для суспільства морально-етичних установок. У даній справі відповідачі ухиляються від виконання обов`язків по вихованню дітей. Таке ухилення носить свідомий характер, воно тривале, засновано на непроявленні щонайменшої батьківської та материнської турботи. Обставини, які б могли вплинути на невиконання відповідачами своїх обов`язків судом не вбачаються, вони свідомо не приділяють будь-яку увагу дітям, які є неповнолітніми і потребують моральної та матеріальної підтримки від батька та матері. Вже протягом тривалого часу діти мешкають окремо від батьків (в патронатній сім`ї). Досить тривалий час відповідачі із дітьми не спілкуються, відносин із ними не підтримують, не цікавляться, де діти, чи забезпечені вони всім необхідним та інше.

Залишення дітей без нагляду батьків, незабезпечення дітей належним харчуванням, необхідною медичною допомогою, відповідним для віку доглядом, створенням умов, є прямою загрозою життю та здоров`ю дітей .

Згідно із п. 16 Постанови ПВСУ від 30.03.2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з нормами ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини, крім того, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно із п.п. 15, 17 Постанови ПВСУ від 30.03.2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно утримують її, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України, Положення Декларації прав дитини від 20.11.1959 р., Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. при вирішенні будь-яких спорів, що стосуються дитини, державні органи, у т.ч. суди мають забезпечити пріоритет прав дитини, тобто спір має бути вирішений таким чином, щоб максимально гарантувати фізичний, розумовий, духовний розвиток дитини у соціально-здоровому середовищі.

Отже, позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої, малолітньої дитини.

Аналізуючи вищевказані положення законодавства, виходячи з принципів змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, суд прийшов до висновку про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх дітей, оскільки вони свої батьківські обов`язки не виконують, про дітей не піклуються, не підтримують їх ані матеріально, ані морально, нехтують батьківськими обов`язками взагалі. За таких умов, з урахуванням такого байдужого відношення відповідачів до дітей, до них слід застосувати таку міру як позбавлення батьківських прав, що в даному випадку буде відповідати інтересам дітей, направлено на захист їх прав.

Таким чином, суд враховує фактичні обставини справи, а також інтереси неповнолітніх та приймає рішення щодо задоволення позову позивача - позбавляє відповідачів батьківських прав щодо їх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 56-57, 76 - 81, 141, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-189, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 19, 141, 164, 165 Сімейного кодексу України, ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р., п.п. 15, 16, 17 Постанови ПВСУ від 30.03.2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (як органу опіки та піклування) - задовольнити.

ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), громадянку України, позбавити батьківських прав щодо їх дітей - доньок ОСОБА_4 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 у м.Рені Одеської області України, ОСОБА_5 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 у м.Рені Одеської області України, сина ОСОБА_6 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м.Рені Одеської області України.

Внести відмітку в актовий запис № 14 від 25.01.2011 р. про народження ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений Ренійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав.

Внести відмітку в актовий запис № 314 від 08.11.2012 р. про народження ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , складений Ренійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав.

Внести відмітку в актовий запис №201 від 27.11.2018 р. про народження ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений Ренійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 1211 грн. 20 коп. судового збору у доход держави.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) 1211 грн. 20 коп. судового збору у доход держави.

Заочне рішення може бути переглянуте Ренійським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Вячеслав ДУДНИК