Рішення

від 20.12.2024 по справі 510/2516/24

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2516/24

Провадження № 2/510/1651/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 грудня 2024 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Лабановой С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (як органу опіки та піклування) до ОСОБА_1 (третя особа - Служба у справах дітей Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області) про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачка ОСОБА_1 у судові засідання, які призначалися на 03.12.2024р., 20.12.2024р., будучи належним чином сповіщена, не явилась, про причину неявки суд не сповістила, була попереджена, що на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки, справа буде розглянута у її відсутності на підставі даних, що є в матеріалах справи. Відзиву на позов не надала.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області будь-яких заперечень з приводу пред`явлених позовних вимог не мала, просила про розгляд справи без її участі.

Представник позивача - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила про розгляд справи у її відсутності.

Згідно із ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із цими обставинами суд прийняв рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія наказу ССД Ренійської міської ради від 18.10.2024р. №146 «Про тимчасове влаштування дитини ОСОБА_3 »; копія заяви ОСОБА_4 від 18.10.2024р.; копія повідомлення Ренійського міського голови від 22.10.2024р. про тимчасове відібрання малолітнього ОСОБА_3 від матері»; копія рішення Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 18.10.2024р. №211 «Про негайне відібрання малолітньої дитини у матері»; копія звернення ССД Ренійської міської ради від 17.10.2024р.; копія акту від 17.10.2024р. про факт передачі дитини; копія акту проведення оцінки рівня безпеки дитини; копія витягу від 15.10.2024р. з протоколу засідання міждисциплінарної команди для організації соціального захисту дітей Виконкому Ренійської міської ради Ізмаїльського району; копія службової записки старости Лиманського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 17.10.2024р.; копія повідомлення начальника ВП №2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 09.10.2024р.; копія акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 від 14.10.2024р.; копія відповіді КУ «ЦНСП» Ренійської міської ради від 14.10.2024р.; копія повідомлення директора Лиманського ліцею Ренійської міської ради від 14.10.2024р.; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач - Виконавчий комітет Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (як орган опіки та піклування) просить відібрати неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав, зазначивши, що неповнолітній хлопчик - ОСОБА_3 з 18.10.2024р. мешкає за адресою: АДРЕСА_1 із рідним дядьком - ОСОБА_4 , як тимчасово влаштований у його сім`ю. Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 відповідачка є його матір`ю, відомості про батька хлопчика записані у свідоцтві про його народження на підставі ч. 1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері). Раніше матір із сином мешкали в АДРЕСА_2 . Відповідачка не працевлаштована, її син є учнем Лиманського ліцею Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, хоча заняття не навідує, оскільки відповідачка забороняє йому.

В жовтні 2024р. від начальника ВП №2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області до ССД РМР надійшло повідомлення про поведінку ОСОБА_1 , яка несе загрозу життю і здоров`ю її сину - малолітній дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, було вказано, що протягом двох років мати забороняє синові навідувати заняття у школі, конфліктує із педагогами, спеціалістів ССД РМР, КУ «ЦНСП» РМР, інспекторів ювенальної превенції для проведення обстеження умов проживання, надання роз`яснень до свого будинку не пускає і на контакт не йде, кидається камінням у перехожих громадян, лається, ніде не працює. 15.10.2024р. було проведено засідання міждисциплінарної команди для організації соціального захисту дітей Виконкому Ренійської міської ради Ізмаїльського району із вжиттям заходів в інтересах малолітньої дитини. 17.10.2024р. був здійснений виїзд за місцем мешкання відповідачки, проведена оцінка рівня безпеки дитини, підтверджена загроза її життю та здоров`ю і потреба у вжитті невідкладних заходів для забезпечення безпеки хлопчика. Відповідачку було доставлено до КНП «Одеська психіатрична лікарня №4 Одеської обласної ради» м. Білгород-Дністровський Одеської області. 18.10.2024р. Виконавчим комітетом Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області було винесено рішення №211 «Про негайне відібрання малолітньої дитини у матері». В даний час за заявою рідного брата відповідачки - ОСОБА_4 неповнолітнього ОСОБА_5 тимчасово влаштовано у сім`ю його дядька.

Отже, поведінка відповідачки ОСОБА_1 створює небезпеку для розвитку її сина ОСОБА_3 , перешкоджає адекватному його вихованню, крім того, у будинку відповідачки відсутнєстворення належних умов для дитини, в матері відсутні кошти для утримання сина та забезпечення його необхідними потребами в житті. В даний час відповідачка перебуває на лікуванні у психіатричному медичному закладі.

Таким чином, неповнолітній ОСОБА_3 позбавлений батьківської уваги і піклування з боку відповідачки, яка не виконує свій батьківський обов`язок (за незалежними від неї причинами). В даний час відповідачка за медичними показниками, у звязку із проходженням курсу лікування, не здатна проявити материнську турботу та піклуватися про свого сина.

У зв`язку із вищенаведеним, позивач вважає, що відібрання дитини від відповідачки буде відповідати дотриманню прав та інтересів дитини, надасть змогу та час матері пройти курс лікування, що можливо у подальшому дасть змогу скорегувати свою поведінку та усвідомити значимість дитини в її житті.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що пред`явлений позов підлягає задоволенню в його повному обсязі.

Відповідно до статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити отримання дитиною повної загальної середньої освіти, поважати дитину.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 170 СК України визначено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер.

Ураховуючи положення частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частини 7 статті 7 СК при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року звернув особливу увагу на те, що застосовуючи такий захід, як відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, необхідно виходити з інтересів дитини й враховувати право на повагу до його сімейного життя, проголошене ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розірвання сімейних зв`язків, а відтак позбавлення дитини її коріння виправдане лише за наявності виняткових обставин - необхідність захисту дитини від небезпеки у випадку реального існування такої.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до роз`яснень пунктів 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 записана матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В даний час у відповідачки спостерігаються розлади поведінки та здоров`я, у зв`язку із чим, вона проходить лікування у медичній установі. З жовтня 2024р. син відповідачки був тимчасово влаштований у родину ОСОБА_4 (рідного брата позивачки).

Перебування неповнолітньої дитини із відповідачкою раніше та в даний час є небезпечним для її здоров`я, що підтверджується актом проведення оцінки рівня безпеки дитини, актом обстеження умов проживання, рішенням Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 18.10.2024р. «Про негайне відібрання малолітньої дитини від матері».

Матеріалами справи підтверджується, що залишення дитини у відповідачки є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання, що є підставою для задоволення позову.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 56-57, 76 - 81, 141, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 19, 141, 164, 170 Сімейного кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (як органу опіки та піклування) задовольнити.

Відібрати малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), - без позбавлення її батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) 1211 грн. 20 коп. судового збору в дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте Ренійським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Вячеслав ДУДНИК