ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/6891/24
Провадження № 2/210/2041/24
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26 грудня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін, в порядку ч.2 ст.247ЦПК України цивільну справу за позовом Криворізького державного педагогічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
27 листопада 2024 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали позовної заяви Криворізького державного педагогічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 7461,87 грн., 3% річних у розмірі 614,76 грн., пеню у розмірі 620,65 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Державним вищим навчальним закладом «Криворізький державний педагогічний університет» в особі ректора Шрамка Ярослава Владиславовича та ОСОБА_1 було укладено Договір №159 про надання місця для проживання у гуртожитку від 30.09.2019 року. Відповідачу було видано ордер на житлову площу у гуртожитку серія 4 №206 від 30 серпня 2019 року. Згідно зазначеного ордеру відповідачі, була надана житлова площа у гуртожитку АДРЕСА_1 , розміром 18,0 кв.м. та було дозволено мешкати в гуртожитку до 01.10.2023 року. Разом з тим, відповідач порушила умови укладеного договору в частині несвоєчасного внесення плати та не в повному обсязі, що спричинило виникнення заборгованості за проживання в гуртожитку в розмірі 4761,18 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за Договором, нараховані пеня та 3 % річних та інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 28 листопада 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В ухвалі про відкриття провадження від 28 листопада 2024 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Ухвала не отримана відповідачем, відзиву на позовну заяву від ОСОБА_1 до суду не надійшло. Відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до п. 1 ч. 8ст. 128 ЦПК України. (а.с. 36)
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи положення ч.4 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.17Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"при розгляді справи, ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами,утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу,та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людиниу справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Згідно ч. 8ст. 178 ЦПК України- у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Згідно вимог ст.280ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Розглянувши докази, подані позивачем в обґрунтування позовних вимог, встановивши правовідносини, які виникли між сторонами та яка правова норма підлягає застосуванню до них, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено,що 30 вересня 2019 року між Державним вищим навчальним закладом «Криворізький державний педагогічний університет» в особі проректора Шрамка Я.В., як університетом, та ОСОБА_1 , як мешканцем, було укладено договір № 159 про надання місця для проживання в гуртожитку
Предметом договору є надання університетом мешканцю одного місця для проживання в гуртожитку в кімнаті (площа кімнати 18 кв.м.) на умовах спільного користування цією кімнатою з двома особами на умовах, визначених цим договором (розділ 1 договору).
Згідно розділу 2 договору, поселення мешканця в гуртожиток здійснюється на підставі ордера на жиле приміщення № 206 серії 4 від 30.09.2019 р., виданого КДПУ, обладнане майном згідно з актом прийому-передачі.
Підставою для укладення договору найму житла у гуртожитку незалежно від форми власності є спеціальний ордер, який видається в порядку, передбаченому статтею 129 Житлового Кодексу УРСР.
На виконання зазначеного відповідачу було видано ордер на житлову площу в гуртожитку №206 серія 4 від 30.09.2019 року, зі стромо поселення до 01.10.2023 року.
Предметом договорів найму у гуртожитку, у залежності від його виду, є кімната, її частина або ліжко-місце. Договір найму з мешканцем гуртожитку включає також елементи договорів про надання послуг, зберігання, виконання робіт тощо. Наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом.
Слід зазначити, що пунктом 10 статті 18 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від4 вересня 2008 року № 500-VIвстановлення плати за проживання у гуртожитку та за участь в утриманні місць загального користування та прибудинкової території віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування незалежно від виду жилої площі у гуртожитку (яка перебуває у відособленому користуванні або ліжко-місце).
Експлуатацію гуртожитку здійснює житлово-експлуатаційна організація, а за її відсутності підприємство, установа, організація, у віданні якого перебуває гуртожиток, відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76.
Згідно пункту 4 розділу 3 Положення про гуртожитки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України 27.04.2015 № 84, чинного на момент виникнення правовідносин (втрата чинності 02.01.2019),особи, які проживають у гуртожитку, зобов`язані: своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку та за житлово-комунальні послуги.
Особа, яка проживає в гуртожитку, сплачує кошти за таке проживання, а також за житлово-комунальні послуги, які їй надаються у зв`язку з проживанням у гуртожитку.
Розмір плати за проживання в гуртожитку визначається в договорі найму жилого приміщення в гуртожитку відповідно до розрахунку, затвердженого власником гуртожитку. У договорі найму жилого приміщення в гуртожитку також визначається порядок здійснення розрахунків між власником гуртожитку та особою, що проживає в гуртожитку.
Розмір плати за житлово-комунальні послуги визначається відповідно до встановлених уповноваженим органом цін/тарифів на такі послуги (пункт 7 Положення).
Аналогічні положення викладені в Примірному положенніпро користування гуртожитками, затвердженому постановою Кабінету Міністрів Українивід 20 червня 2018 р. № 498, відповідно до пункту 15 якогоособи, які проживають у гуртожитку на умовах договору найму (оренди), вносять плату за таке проживання відповідно до умов договору.Плата за проживання у гуртожитку включає:витрати на оплату житлово-комунальних послуг (послуги з управління гуртожитком, послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, постачання та розподілу природного газу, електричної енергії, послуги з поводження з побутовими відходами);інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання (утримання майна гуртожитку, зазначеного в абзаці першому пункту 14 цього Положення) та організації побуту (заміна, прання, дезінфекція постільних речей тощо у разі їх видачі)
Відповідно до пункту 4.2.5 договору № 159 від 30.09.2019 року мешканець зобов`язаний своєчасно вносити плату за проживання в гуртожитку в розмірі, встановленому університетом відповідно до зайнятої житлової площі.
Розмір плати за проживання в гуртожитку встановлюється університетом щомісячно, в залежності від площі, яку займає мешканець, обсягу спожитих комунальних послуг мешканцями гуртожитків, чинних тарифів на комунальні послуги. (пункт 5.1 договору).
Як вбачається зі звіту по студентам по оплаті за гуртожиток, ОСОБА_1 порушила умови договору в частині своєчасної та повної оплати за проживання в гуртожитку, загальний борг за період з 30.09.2019 року по 28.02.2022 року складає 18961,18 грн. (всього відповідачем було сплачено 14200 грн.), загальний борг складає 4761,18 грн.
19 липня 2023 року між Державним вищим навчальним закладом «Криворізький державний педагогічний університет» в особі проректора Шрамка Я.В., як університетом, та ОСОБА_1 було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги № 02/07.)
Доказів на спростовування зазначеного відповідачем не надано, відповідачем не заперечується факт користування та проживання в вказаному житловому приміщенні.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 626 , статті 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Тому з врахуванням зазначеного вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за проживання обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Беручи до уваги зазначене, правовідносини і зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).
Як зазначено в Аналізі практики застосування статті 625 ЦК України в цивільному судочинстві (лист Верховного Суду України від 01 липня 2014 року), вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідачки на його користь 3% річних від простроченої суми, інфляційних втрат та суми пені, нарахованих на суму несплаченої заборгованості. Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв`язку із завданням шкоди, на які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Положеннями частини першої статі 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки належним чином повідомлена про дату слухання справи відповідач відзиву на позов до суду та доказів на його обґрунтування, суду не надала, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 3028,00 грн., що документально підтверджено платіжною інструкцією № 1976 від 15.11.2024 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов Криворізького державного педагогічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Криворізького державного педагогічного університету (ЄДРПОУ 40787802) заборгованість у розмірі 7461,87 грн. (сім тисяч чотириста шістдесят одна гривня 87 копійок), 3 % річних у розмірі 614,76 грн. (шістсот чотирнадцять гривень 76 копійок), пеню у розмірі 620,65 грн. (шістсот двадцять гривень 65 копійок)
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Криворізького державного педагогічного університету (ЄДРПОУ 40787802) судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: Криворізький державний педагогічний університет, (код ЄДРПОУ 40787802), місце знаходження: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 54;
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя: Н. Ю. Вікторович
Суд | Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2024 |
Оприлюднено | 27.12.2024 |
Номер документу | 124058927 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу
Вікторович Н. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні