Справа № 186/1512/24
Провадження № 2-р/186/5/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2024 року м.Шахтарське.
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Янжули С.А.,
при секретарі - Лиман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шахтарському заяву заявника - Петропавлівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про роз`яснення судового рішення в цивільній справі №186/1512/24 за заявою Петропавлівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про заміну сторони виконавчого провадження,
ВСТАНОВИВ:
30 вересня 2024 року ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області, за наслідками розгляду цивільної справи №186/1512/24 за заявою Петропавлівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про заміну сторони виконавчого провадження, постановлено: заяву Петропавлівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про заміну сторони виконавчого провадження- задовільнити.
Замінити сторону виконавчого провадження: боржника - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зведеному виконавчому провадженні №75623826, до складу якого входять виконавчі провадження:
- №45180420 з примусового виконання виконавчого листа №186/1031/14-ц від 11 вересня 2014 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 35 471,80 гривень, залишок нестягнутого боргу складає - 19 470,66 гривень;
- №44494861 з примусового виконання виконавчого листа №186/656/14 від 29 липня 2014 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 101 000 гривень, залишок нестягнутого боргу складає - 90 999,80 гривень;
- №47084276 з примусового виконання виконавчого листа №186/136/15-ц від 26 лютого 2015 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 60 600 гривень, залишок нестягнутого боргу складає 52 173,32 гривень;
- №45179196 з примусового виконання виконавчого листа №186/1375/14-ц від 02 жовтня 2014 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 20 243,60 гривень, залишок нестягнутого боргу складає 10 516,06 гривень;
- №59157381 з примусового виконання виконавчого листа №186/1268/18 від 07 травня 2019 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 4 397,70 гривень, залишок нестягнутого боргу складає 490,98 гривень;
- №60962925 з примусового виконання виконавчого листа №186/561/19 від 02 січня 2020 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 20 677,58 гривень, залишок нестягнутого боргу складає 17 750,92 гривень;
- №61002395 з примусового виконання виконавчого листа №186/789/19 від 16 січня 2020 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 5 841,22 гривень, залишок нестягнутого боргу складає 2 914,56 гривень;
- №62193948 з примусового виконання виконавчого листа №186/651/19 від 12 травня 2020 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 3 053,02 гривень, залишок нестягнутого боргу складає 673,60 гривень;
- №63318137 з примусового виконання виконавчого листа №186/181/20 від 07 жовтня 2020 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 4 548,58 гривень, залишок нестягнутого боргу складає 2 857,24 гривень;
- №64992973 з примусового виконання виконавчого листа №186/669/20 від 17 березня 2021 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1 582,75 гривень, залишок нестягнутого боргу складає 504,42 гривень;
загальний залишок боргу по зведеному виконавчому провадженню №75623826, станом на 12 червня 2022 року, становить 198 351,56 гривень, на його правонаступників:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , в межах вартості майна, одержаного ними в спадщину.
16 грудня 2024 року заявник звернувся до суду з клопотання про роз`яснення ухвали суду, а саме: в яких частках у спадщині успадкували майно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , так як свідоцтво про право на спадщину не видавалося, право власності на майно померлого ОСОБА_4 за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у встановленому порядку не реєструвалося, в ухвалі не зазначено, яку частку рішення треба виконати за кожним виконавчим листом та не зазначено, чи є обов`язок солідарним.
В судове засідання сторони не з`явились, про розгляд заяви повідомлені належним чином.
Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення. (ч. 3 ст. 271 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Як роз`яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.
Як вбачається зі змісту клопотання, про роз`яснення судового рішення, вбачається, що заявник просить суд роз`яснити в яких частках у спадщини успадкували майно нові боржники та чи є їх обов`язок по сплаті боргу солідарним.
стосовно того, чи передбачає відібрання дітей у матері без позбавлення батьківських Підставою для подання заяви про роз`яснення судового рішення є його незрозумілість.
Отже, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, а також (або) для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Вказана ухвала суду набрала законної сили 16 жовтня 2024 року.
Проаналізувавши зміст ухвали суду від 30 вересня 2024 року у справі №186/1512/24, суд дійшов наступного висновку.
Підставою длязвернення досуду іззаявою сталоте,що боржнику зведеномувиконавчому провадженні№75623826- ОСОБА_4 ,помер. Як встановлено судом, боржнику ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності, належить 1/4 частка житлового будинку за адресою: будинок АДРЕСА_1 , вартість якої, станом на 12 серпня 2024 року, не визначена.
Спадкоємцями за законом на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дружина - ОСОБА_3 та дочка - ОСОБА_2 , які із заявами про прийняття спадщини або відмови від прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися, однак на момент смерті боржника ОСОБА_4 були зареєстровані та проживали разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкоємці із заявами про відмову від прийняття спадщини не зверталися.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст.1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Відповідно ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Враховуючи вищезазначене та керуючись приписами Цивільного кодексу України, суд вважає за необхідне роз`яснити ухвалу суду від 30 вересня 2024 року №186/1512/24, зазначивши, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги спадщини, що відкрилася після смерті боржника у зведеному виконавчому провадженні №75623826 - ОСОБА_4 .
Відповідно до частини першої статті 1297, статті 1299 ЦК України отримання свідоцтва про право на спадщину та проведення його державної реєстрації спадкоємцем, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, є обов`язком спадкоємця. Право власності у спадкоємця на успадковане нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації майна.
Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Таким чином, права та обов`язки спадкоємців щодо спадкового майна виникають з моменту прийняття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на спадщину та реєстрації права власності.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц.
Частки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у спадщині, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , є рівними, тобто по 1/2 частці кожній, оскільки інших спадкоємців ані за законом, ані за заповітом, не має.
Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, тобто ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зобов`язані задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає їх часткам у спадщині (по 1/2 частці кожна), особисто, їх обов`язок не є солідарним.
Керуючись ст. ст. 271 ЦПК України, -суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву заявника - Петропавлівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про роз`яснення судового рішення в цивільній справі №186/1512/24 за заявою Петропавлівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про заміну сторони виконавчого провадження - задовільнити.
Роз`яснити ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2024 року №186/1512/24 в цивільній справі за заявою Петропавлівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про заміну сторони виконавчого провадження, зазначивши, що частки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у спадщині, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , є рівними, тобто по 1/2 частці кожній, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зобов`язані задовільнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає їх часткам у спадщині, їх обов`язок не є солідарним.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду виготовлений 26 грудня 2024 року.
Суддя: С.А.Янжула.
Суд | Першотравенський міський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2024 |
Оприлюднено | 27.12.2024 |
Номер документу | 124059788 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про роз’яснення судового рішення |
Цивільне
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області
Янжула С. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні