Рішення

від 26.12.2024 по справі 339/417/24

БОЛЕХІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №339/417/24

71

2/339/181/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

26 грудня 2024 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Скригун В.В.

при секретарі Ганчар Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Болехівської міської ради (Орган опіки та піклування) про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він є батьком ОСОБА_2 (відповідачки), яка не перебуваючи у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина ОСОБА_4 . У свідоцтві про народження дитини мама вказана ОСОБА_2 , а батько записаний зі слів матері, відповідно до ст.135 СК України - ОСОБА_1 .

Після народження дитини і до досягнення ним одного року, відповідачка доглядала за сином. А після того, як ОСОБА_4 виповнився рік, ОСОБА_5 залишила його позивачу та його дружині, оскільки хотіла влаштувати життя без дитини і переїхала проживати у м.Львів.

Протягом часу її проживання у м. Львові (з 2017 року по 2023 рік) до сина вона приїхала кілька разів. Позивач із дружиною доглядали онука, виховували, він був повністю на їхньому утриманні. ІНФОРМАЦІЯ_3 дружина померла і після її смерті він продовжує виховувати онука сам, утримує, доглядає за хлопчиком. Він повністю перебуває на його утриманні, оскільки мама дитини коштів на його утримання не надає.

У 2023 році стало відомо, що відповідачка проживає за кордоном. З часу її від`їзду, вона жодного разу не приїхала додому, не відвідала сина ОСОБА_4 , не цікавиться життям дитини, його фізичним та духовним розвитком, тобто припинила з ним будь-яке спілкування та побачення і взагалі не надає кошти на його утримання. Така поведінка, на його думку, свідчить про те, що відповідачка самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків - утримання та виховання свого сина, а тому вважає, що вона може бути позбавлена батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_4 .

Позивач намагався всякими способами зберегти для дитини маму. Під час спілкування з нею він просив її повернутися та займатися вихованням дитини, бути належною мамою для ОСОБА_4 , однак відповідачка відмовилася спілкуватися з ним та припинила спілкування із сином. Місце її перебування на даний час йому невідоме.

Відповідачка має реальну можливість виконувати свій обов`язок по вихованню та утриманню дитини, але не вчиняє відповідних дій, оскільки взагалі не спілкується з сином, не проявляє щонайменшої материнської турботи без поважних причин.

Тому він змушений вдатися до такого кардинального кроку як позбавлення батьківських прав дочки щодо онука, оскільки він сам не може вчиняти щодо дитини жодних законних дій, представляти його інтереси, так як є тільки дідусем, а не опікуном дитини.

Предмет та підстава позову не змінювались, позовні вимоги не збільшувались.

Ухвалою суду від 26 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06 листопада 2024 року зобов`язано виконавчий комітет Болехівської міської ради (Орган опіки і піклування) подати суду письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача.

Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року підготовче судове засідання закрито та призначено судовий розгляд справи. Будь-яких інших процесуальних дій не проводилося.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. В судовому засіданні надав пояснення, згідно яких підтвердив всі обставини, які викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена в передбаченому законом порядку, про що свідчать оголошення на сайті Судової влади. Про причини неявки суд не повідомила, заперечень з приводу поданого позову не надала.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача. Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останньою не надано, клопотань про їх витребування /долучення тощо не заявлено.

У протилежному випадку відкладення розгляду справи без відповідних об`єктивних підстав та пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя, може бути розцінено як самоусунення від виконання обов`язку по здійсненню розгляду справи.

Суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи.

Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. протии Іспанії» зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

З урахуванням завдань цивільного судочинства та розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наявності існуючих умов, передбачених в ч.1 ст.280 ЦПК України, які підтверджені наявними в справі доказами, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи.

Представник третьої особи ОСОБА_6 надала висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , не заперечила, щодо задоволення позовних вимог позивача. Крім того, в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 дійсно ухиляється від виконання батьківських прав, на даний час місце її перебування невідоме.

Позивач та представник третьої особи в судове засідання, призначене на 26 грудня 2024 року не з`явилися, подали заяви про завершення розгляду справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вислухавши учасників справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли сімейні правовідносини щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Встановлено, що згідно з свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_1 , виданого Болехівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Івано-Франківської області вбачається, що батьками неповнолітнього являються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.11).

Відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження реєстрація ОСОБА_3 проводилась матір`ю самостійно і запис в свідоцтві про народження за її вказівкою в графі батько вказано ОСОБА_1 (а.с.14-15).

Згідно характеристики від 10 вересня 2024 року, виданої Болехівським ліцеєм №1 «Академічний» Болехівської міської ради Івано-Франківської області вбачається, що ОСОБА_7 навчається в ліцеї в 3-Б класі. Має навчальні досягнення достатнього та середнього рівня. Має довільну зорову та слухову пам`ять. Виявляє логічне та образне мислення. Правил шкільного розпорядку та норм поведінки дотримується частково. Намагається підтримувати дружні стосунки з багатьма учнями, проте не завжди врівноважений, розсудливий. Назар проживає із дідусем, який сам виховує онука. На протязі всього навчання в школі мама у вихованні сина участі не брала. Всіма питання із навчання та виховання онука займається тільки дідусь, активно долучається до навчально-виховного процесу, систематично відвідує батьківські збори, завжди цікавиться успіхами онука (а.с.13).

Рішенням виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 28 листопада 2024 року на підставі ухвали Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2024 року вирішено: затвердити висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , яка ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.38).

Орган опіки і піклування виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області дійшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.37).

Відповідно до акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 12 листопада 2024 року, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Обстеженням встановлено, що за даною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 (дідусь); ОСОБА_2 (дочка); ОСОБА_3 (внук); ОСОБА_8 (дочка). Умови проживання задовільні, в будинку зроблено ремонт, в кімнатах чисто, прибрано, облаштовано меблями, побутовою технікою. ОСОБА_1 з 2017 року займається вихованням та утриманням онука ОСОБА_7 . Мати дитини ОСОБА_2 участі у вихованні та утриманні сина не бере. (а.с.39).

Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили факт ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків, зокрема пояснили, що ОСОБА_11 займалася вихованням сина до досягнення ним одного року, після чого переїхала до м. Львів. З кожним роком спілкувалася з сином та батьками рідше, а після смерті її матері, взагалі зникла. Позивач намагався її розшукати, але зв`язок з останньою втрачено. Згодом стало відомо, що ОСОБА_2 перебуває закордоном.

З викладених обставин вбачається, що ОСОБА_2 нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо виховання та матеріального утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати відсторонилася від сина, не цікавиться його розвитком, не піклується про його майбутнє.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 2 частини 164 СК України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена у ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п. 15, п.16, п.17 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до свого сина, без поважних причин залишила його без батьківської уваги та турботи.

У цій справі наявні виняткові обставини, за яких відповідач може бути позбавлена батьківських прав, що не суперечить Конвенції про права дитини, і в такому випадку судом на перше місце ставляться якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення ст. 8 Конвенції, якщо воно здійснене "згідно зі законом", відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України").

У данному випадку таке втручання здійснюється для захисту емоційного здоров`я та моралі неповнолітньої дитини, тобто відповідає цілям, зазначеним у п. 2 ст. 8 Конвенції.

З врахуванням усіх встановлених обставин справи суд констатує, що рішення про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідатиме найкращим інтересам дитини, якими є забезпечення розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

При цьому суд звертає увагу, що позбавлення особи батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, права на спілкування з дитиною і побачення з нею, як це передбачено законом, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності ст. 141 ЦПК України, а саме, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 7, 150-152, 154,-155, 164, 171 СК України, ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» такеруючись ст.ст.4, 76-81, 89, 141, 263-265, 270, 279, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Болехівської міської ради (Орган опіки та піклування) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає в м. Болехів, Івано-Франківської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, зазначених вище, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 .

Третя особа: Виконавчий комітет Болехівської міської ради (орган опіки і піклування) місцезнаходження: площа Івана Франка, 12 м.Болехів Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054270.

Суддя Скригун В. В.