Рішення

від 26.12.2024 по справі 345/6420/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/6420/24

Провадження № 2/345/1672/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.12.2024 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кардаш О.І.

за участю секретаря судового засідання Боднар Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся досуду іззазначеним позовом,вимоги якогомотивує таким,що він є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті своєї батька ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання та реєстрації якого було: АДРЕСА_1 . Спадкодавець ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений 07.02.2008 та зареєстрований в реєстрі за № 30. Таким чином, після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно,асаме:на будинковолодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна вартість спадкового майна становить 176 063,00 грн.

В установленому законом порядку та спосіб позивач звернувся до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Лесюка П.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , однак, постановою нотаріуса від 28.10.2024 за №630/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезазначене спадкове майно в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вище вказане спадкове майно та рекомендовано за захистом свого права звернутися до суду.

Відповідачем посправі єКалуська міськарада Івано-Франківськоїобласті, оскільки будь-які інші спадкоємці на спадкове майно відсутні, так як батько позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а мати ОСОБА_3 раніше - 05.10.2006 року.

В зв`язку з тим, що іншим способом захистити свої спадкові права позивач не має можливості, а тому вимушений звернутися до суду за захистом свого неоспорюваного права та просить суд винести рішення яким визнати за позивачем, право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на будинковолодіння в цілому, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача адвокат Кобзан Р.М. в судове засідання подав заяву про слухання справи у його відсутності, вимоги позову підтримав та просить суд позов задовольнити (а.с.30).

Відповідач представник Калуської міської ради міський голова Найда А. в судове засідання подав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без їхньої участі, проти задоволення поховних вимог заперечують, так як наявні розбіжності щодо наявності заповіту, оскільки у довідці Студінківського старостинського округу №54 від 12.09.2024 оку зазначено, що заповіт від імені ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у виконкомі Студінківської сільської ради не посвідчувався (а.с.28-29).

16.12.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, де зазначено що в матеріалах справи наявний заповіт від 07.02.2008 року посвідчений секретарем Студінківської сільської ради від імені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , який зареєстрований в реєстрі №30. А оскільки представником відповідача у відзиві зазначено про розбіжність довідки Студінського старостату, то представником позивача здійснено запит до органу місцевого самоврядування в якому посвідчувався такий заповіт. Так, з відповіді Студінського старостинського округу за №13 від 12.12.2024 року слідує, що в реєстрі реєстрації заповітів є наявність посвідчення у виконкомі Студінської сільської ради заповіту від 07.02.2008 року по реєстру №30 від імені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , що фактично спростовує записи наведені у спірній довідці Студінського страростинського округу №54 від 12.09.2024 року. Таким чином підтверджується вид спадкування ОСОБА_1 щодо спадкування майна шляхом заповіту та його позовні вимоги з цього приводу. (а.с.33).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Зокрема, спадкодавець ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений 07.02.2008 секретарем Студінської сільської ради Калуського району В.Андрусів та який зареєстрований в реєстрі за № 30, що підтверджується копією заповіту (а.с.13). Поряд з цим довідкою Студінського старостинського округу за № 54 від 12.09.2024 року встановлено , що заповіт від імені ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у виконкомі Студінської сільської ради не посвідчувався (а.с.12). У зв`язку з даною розбіжністю 12.12.2024 року представником позивача адвокатом Кобзан Р.М. подано Старості Стідінського старостинського округу адвокатський запит про необхідність уточнення наявності записів в реєстрі реєстрації заповітів, запису про реєстрацію такого заповіту, шляхом видачі відповідної довідки (а.с.34). Так, у відповідності до довідки старости Студінського старостинського округу за №13 від 12.12.2024 року надано відповідь та уточнено наявність посвідчення у виконкомі Студінської сільської ради заповіту від 07.02.2008 року по реєстру №30 від імені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (а.с.35).

Згідно даного заповіту спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який мешкав та був зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 , заповів позивачу сину ОСОБА_1 все належне йому майно, зокрема і житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт належності вищезазначеного будинковолодіння спадкодавцю, підтверджується довідкою № 76 від 06.11.2024 року, яка видана старостою Студінського старостинського округу про те, що згідно із записом в по господарській книзі №3 за 1991-1995 роки житловий будинок по АДРЕСА_1 побудований 1980 року (а.с.17)

Окрім цього, на спадкове майно 22.10.2024 року ТОВ «Перша земельна агенція», інвентаризаційна справа № 128-Т/2024 виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , а роком його спорудження є 1980 року (а.с. 18-20).

Відповідно додовідки від07.11.2024,яка виданаФОП ОСОБА_5 інвентаризаційна справа№ 128-Т/2024,інвентаризаційна вартістьвказаного домоволодіннястановить 176063,00 грн. (а.с.21).

В установленому законом порядку, спосіб та строк позивач звернувся до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Лесюка П.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

Однак, постановою приватного нотаріуса від 28.10.2024 № 630/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезазначене спадкове майно в зв`язку з відсутністю документу, що підтверджує право власності на вищевказане спадкове майно та рекомендовано за захистом свого права звернутися до суду (а.с. 9).

Таким чином, фактично єдиним документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції від 23.02.2016 №8.4-35//18/1).

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про належність цього майна попередньому власнику та визначення наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Мін`юсту від 21.02.2005 №19-32/319).

За таких обставин спадкове право на набуття права власності на нерухоме майно може бути реалізовано лише в судовому порядку.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 10 жовтня 2018 року у справі №557/1209/16-ц, який зазначив, що право власності на зведену до 03.08.2004 нерухомість набувається в порядку, який існував на час її будівництва, а не виникає у зв`язку з державною реєстрацією.

За пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженогонаказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 року № 95, (втратив чинність) документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Тобто, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року, якщо їх відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил підтверджується технічним паспортом, складеним за результатами технічної інвентаризації.

Отже,враховуючи,що житловийбудинок згосподарськими будівлямита спорудами,який розташованийза адресою: АДРЕСА_1 був збудований до 1991 року, а саме 1980 року, то після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на даний житловий будинок.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У ст.328ЦК України зазначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним із способів набуття права власності є спадкування.

Відповідно до ст. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. ст. 1218 та 1268 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1ст. 1223 Цивільного кодексу Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За змістом статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Судом встановлено, що інших спадкоємців за заповітом, який не змінювався та не відмінявся немає, а розбіжності щодо наявності заповіту, які були виявлені відповідачем, спростовані доказами, які містяться у матеріалах справах, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Отже, оцінивши в сукупності зібрані докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим, а зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного,ст.ст. 392, 1216,1218, 1223,1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України,

УХ ВА ЛИ В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно за заповітом, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на будинковолодіння в цілому, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: