Ухвала

від 26.12.2024 по справі 349/2198/24

РОГАТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 349/2198/24

Провадження № 2/349/741/24

У Х В А Л А

26 грудня 2024 року м. Рогатин

Суддя Рогатинського районного суду Івано-Франківської області Гаврилюк О.О. у справі № 349/2198/24 перевірив позовну заяву ОСОБА_1 до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування,

встановив:

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гринчишин І.Я., звернулася в суд з позовом до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області в якому просить визнати за нею право власності на 1/5 частину домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом внаслідок смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява подана без дотримання вимог ст.175 - 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

За ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- підтвердження позивач, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

За п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

За ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Згідно вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У прохальній частині позовної заяви позивачка просить суд відстрочити сплату судового збору, однак у позовній заяві не зазначає про наявність обставин та не долучає до позовної заяви докази, які б підтверджували її скрутне матеріальне становище .

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше ніж, як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав зазначених у частині 1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ст.12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ЦПК України єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення або зменшення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Суду не надано докази неспроможності позивачки сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви, а тому проходжу до висновку про відсутність підстав для звільнення позивачки від його сплати.

За ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір. який становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць - 3028 гривень.

Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті за звернення фізичної особи до суду з позовною заявою майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше (3028 х0,4) 1211,20 грн. та не більше1 5140,00 грн.

Суд не може визначити розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви, оскільки в заяві не зазначено ціну позову. Тому позивачка, представник позивачки адвокат Гринчишин І.Я. повинні самостійно визначити розмір та сплатити судовий збір з врахуванням ціни позову та положень Закону України «Про судовий збір» щодо встановленого мінімального та максимального розміру судового збору.

Зазначений недолік позовної заявимає бути усунений шляхом направлення до суду документа про доплату судового збору на користь держави в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок UA808999980313171206000009652,отримувач коштівГУК в Iвано-Франківській області /ТГ Рогатин/22030101,код за ЄДРПОУ 37951998,банк Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у разі подання письмових доказів можуть бути додані їх копії).

Під час перевірки матеріалів, які долучено до позовної заяви, встановлено, що суду надано копію свідоцтва про право власності на жилий будинок від 13 грудня 1988 року, копію заповіту, які не засвідчені у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

До копії позовної заяви додані копії документів, а саме - копії заповіту і постанови нотаріуса неналежної якості, текст яких не читається.

Згідно ч.4, 5 ст.95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У позовній заяві не зазначено ціни позову та не долучено докази щодо вартості спадкового майна.

Постановою державного нотаріуса Рогатинської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Андрейків Т.В. від 02 листопада 2024 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим Крупкою С.Б., секретарем виконавчого комітету Бабухівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області 14 травня 2012 року, зареєстровнаим у реєстрі за №25 на ім`я ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також за заповітом, посвідченим Крупкою С.Б., секретарем виконавчого комітету Бабухівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області 04 березня 2004 року, зареєстрований у реєстрі за №39 на ім`я ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У позовній заяві позивачка просить визнати за нею право власності на спадкове майно тільки після смерті матері.

Крім того, за документами, які долучені до позовної заяви, співвласниками домоволодіння є ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які не зазначені в якості відповідачів по справі.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила його суб`єктивні права, свободи чи інтереси. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦК України).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № 642/6181/16-ц).

Відповідно до частин 1,2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачці строк десять днів для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на частину домоволодіння залишити без руху.

Спосіб усунення недоліків:

- подання до суду позивачкою ОСОБА_1 оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру, що становитиме 1% ціни позову, але не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн;

- подання до суду позовної заяви в новій редакції з зазначеням:

- ціни позову та долучення документа щодо вартості спадкового майна;

- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;

- підтвердження позивача, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

- подання до суду належним чином завіреної копії другої сторінки заповіту, свідоцтва про право власності на жилий будинок, надання додатків для відповідача по справі належної якості - копії постанови нотаріуса, копії заповіту.

Строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана 26 грудня 2024 року.

Суддя О.О.Гаврилюк