Рішення

від 26.12.2024 по справі 357/14036/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/14036/24

Провадження № 2/357/5259/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Цукуров В.П.,

секретар судового засідання - Чайка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог. Рух справи.

У вересні 2024 року ОСОБА_1 (далі - «Позивач»), в інтересах якого діє його представник, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - «Відповідач-1»), ОСОБА_3 (далі - «Відповідач-2»), третя особа - Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (далі - «Третя особа») про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на наступні обставини.

Позивач у лютому 2023 року познайомився з Відповідачем-1, з якою почав проживати однією сім`єю як чоловік та дружина з липня 2023 року за адресою реєстрації та проживання Позивача: АДРЕСА_1 .

Відповідач-1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з Відповідачем-2, який має формальний характер оскільки, шлюбні відносини між ними припинені з травня 2015 року.

ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою реєстрації Відповідача-1, а саме: АДРЕСА_2 , але вже як 9 років знятий з реєстрації за даною адресою. На теперішній час його місцезнаходження та перебування Відповідачу-1 не відомо.

За час спільного проживання у Позивача та Відповідача-1 народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.04.2024 року, актовий запис №400, батьком дитини є - ОСОБА_3 .

Тобто, дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається народженою у шлюбі.

Позивач звернувся до MEDICAL CENTER «Mother and Child» для проведення дослідження ДНК на встановлення біологічного батьківства та встановлення біологічного батьківства відносно їх дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як вбачається з висновку №1891 від 05.09.2024 року, ймовірність того, що Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження, складає - 99,9999999%. Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження, доведена відсутність кровного споріднення між Відповідачем-2 та дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є підставою для виключення відомостей про особу Відповідача-2 як батька з актового запису про народження, та включити в актовий запис про народження відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач просить визнати його батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести зміни до актового запису №400 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 30.04.2024 року Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а саме: змінити запис про батька дитини з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_1 », по батькові з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » та прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », дані про матір, дату та місце народження дитини - залишити без змін.

02.10.2024 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, призначено судове засідання та постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 28).

08.10.2024 року до канцелярії суду Відповідачем-1 було подано заяву, у якій остання позовні вимоги визнала у повному обсязі (а.с. 34).

18.10.2024 року до канцелярії суду представником Позивача було подано клопотання про долучення доказів по справі (а.с. 47).

19.11.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 62-63).

26.12.2024 року у судове засідання Позивач/його представник не з`явилися, до канцелярії суду представник Позивача подав заяву, у якій просив здійснювати розгляд даної справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити (а.с. 76).

26.12.2024 року у судове засідання Відповідач-1 не з`явилася, до канцелярії суду подала заяву про розгляд даної справи без її участі. Позовні вимоги визнала у повному обсязі

У всі призначені по справі судові засідання Відповідач-2 не з`явився, про дату час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином (а.с. 30, 77). Відзиву, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань від неї на адресу суду не надходило.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки військової частини НОМЕР_2 від 13.10.2024 року Відповідач-2 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у в/ч НОМЕР_2 з 30.09.2023 року і по теперішній час (а.с. 50).

26.12.2024 року у судове засідання представник Третьої особи не з`явився, до канцелярії суду подав заяву про розгляд даної справи без його участі (а.с. 46).

Згідно з ст. ст. 280-282 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

11.07.2014 року між Відповідачами було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 11.07.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис №192 (а.с. 14).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30.04.2024 року Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №400, батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тобто Відповідачі у даній справі (а.с. 15).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області від 17.09.2024 року №732 Відповідач-1 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована, але фактично не проживає (а.с. 16).

Відповідно до акту №35 від 18.09.2024 року, складеного працівниками КП БМР ЖЕК №7, Відповідач-1 та малолітній ОСОБА_4 фактично проживають без реєстрації за адресою: квартира АДРЕСА_3 з липня 2023 року по теперішній час (а.с. 17).

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 13.10.2024 року Відповідач-2 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у в/ч НОМЕР_2 з 30.09.2023 року і по теперішній час (а.с. 50).

Відповідно до висновку №1891 від 05.09.2024 року дослідження ДНК на батьківство, проведеного MEDICAL CENTER «Mother and Child», імовірність того, що Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у рамках проведеного дослідження складає - 99,9999999% (а.с. 57-58).

Вирішуючи дану справу суд керується наступними нормами матеріального та процесуального права України.

Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17).

Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Відповідно до статті 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

У відповідності до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Відповідно до ст. 128 Сімейного Кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Статтею 133 СК України передбачено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Статтею 134 СК України визначено, що на підставі, зокрема рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з ч.2 ст.136 СК України, у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Частиною 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Пунктом 1.1 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року за № 96/5 передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктами 2.13, 2.13.1 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5», встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

У пункті 2.16.7 Правил зазначається, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Зі змісту п. 2.8 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства Юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 року слідує, що внесення змін до актового запису про народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану України після вирішення судом питання щодо виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Висновки суду.

Висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження доведено відсутність кровного споріднення між Відповідачем-2 та дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є підставою для виключення відомостей про особу Відповідача-2 як батька з актового запису про народження дитини, та включити в актовий запис про народження дитини відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням висновку дослідження ДНК на батьківство №1891 від 05.09.2024 року, суд вважає доведеним факт кровного споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ураховуючи згадані норми чинного законодавства України, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених Позивачем позовних вимог, з урахуванням обраного ним способу захисту права, на підставі поданих доказів.

Судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Утім у даній справі судові витрати необхідно залишити за Позивачем на підставі заяви його представника (а.с. 5).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 89, 141, 254, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження №400 від 30.04.2024 року, складеного Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а саме:

виключити відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

вказати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

змінити по-батькові дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 »;

змінити прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 »;

дані про матір, дату та місце народження дитини - залишити без змін.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації та проживання не відомо.

Третя особа - Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: вулиця Ярослава Мудрого, будинок 22, місто Біла Церква, Київська область, 09117. Код за ЄДРПОУ 33341882.

Повне судове рішення складено 26.12.2024 року.

Суддя В. П. Цукуров