Рішення

від 04.12.2024 по справі 367/5051/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/5051/23

Провадження №2/367/1569/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

04 грудня 2024 року Ірпінський міський суд Київської областів складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Собіній М.П.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні судуцивільну справуза позовомОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙС» про стягнення невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

До Ірпінськогоміського судуКиївської областізвернулася ОСОБА_1 до ТОВ«ЮНАЙС» простягнення невиплаченоїзаробітної платита моральноїшкоди.Впозовній заявізазначила,що вонапрацювала напосаді директорфінансовий ТОВ«ЮНАЙС» з01.03.2017року до13.04.2022року,із посадовимокладом згідноштатного розписупісля відрахуванняподатків складаєу розмірі50000грн.на місяць.Під часзвільнення їйбуло повідомлено,що докінця тижня(15.04.2022р.)буде здійсненоповний розрахунокпо невиплаченійзаробітній платіза лютий-62173грн.березень -62174грн.квітень -29607грн.14коп.компенсація щорічної(основноїі додаткової)відпустки 142874грн.04коп.на загальнусуму -296828грн.15коп.після утриманняподатків іобов`язковихплатежів,заборгованість становити238946грн.68коп.На їїпостійні нагадування18.05.2022року відповідачембуло здійсненначасткова виплатазаробітної платиу розмірі163653грн.75коп.(сумазазначена післяутримання податківі обов`язковихплатежів).Однак увідповідача залишиласьперед неюзаборгованість позаробітній платіза лютийв розмірі6993,57грн.;березень -46630,грн.25коп.квітень -29607грн.14коп.,компенсація щорічної(основноїі додаткової)відпустки -10300грн.62коп.на загальнусуму 93531грн.59коппісля утриманняподатків іобов`язковихплатежів,заборгованість становити75292грн.93коп.,чим відповідачпорушив ч.1ст.116КЗпПУ. 24.10.2022р.було направленовідповідачу претензію,яка містилавимогу,перерахування наїї користьзаробітну платуу сумі75292грн.93коп.(сумазазначена післяутримання податківі обов`язковихплатежів).На данийчас ТОВ«ЮНАЙС» невиконав своєзобов`язання,щодо виплатизаробітної плати.Трудові правапрацівника гарантованіКонституцією Українита законами,і підзаконнимиактами. Невиплата відповідачем заробітної плати призвела до моральних страждань, оскільки, їй пізніше було повідомлено, що власник ТОВ «ЮНАЙС» громадянин Туреччини ОСОБА_2 не буде більше виплачувати, а це в свою чергу призвело до пригнічення, погіршення настрою. Вважаю за необхідне, суд звернути свою увагу, що на 24 лютого 2022 року вона зі своєю однорічною донькою проживала в м. Ірпінь. Через російську агресію до України була вимушена покидати свою домівку та шукати притулок у більш безпечному місці. Своїми діями відповідач створив їй економічні труднощі, невизначеність життєвих перспектив, було порушено її моральні життєві зв`язки. Оскільки, вона розраховувала на ці кошти, щоб організувати зі своєю донечкою життя у новому місці. Тобто це завдало їй моральної шкоди, оскільки, крім погіршення її психологічного стану, власне самого порушення її прав на зароблені кошти, їй ще потрібно витрачати час та зусилля для захисту порушених прав, звертатися до суду. Моральну шкоду оцінює в розмірі невиплаченої із врахування затримки заробітної плати в розмірі 70 000грн. Просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі - 75292,93 грн., зазначена після утримання податків і обов`язкових платежів), 3% річних 1802,38 грн., інфляційні втрати 21311,13грн.., і середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати 452977,92 грн., моральну шкоду у розмірі 70000,00грн.

Представником відповідачаподано відзивна позовнузаяву.В якомузазначено,що з вимогоюпро стягненняневиплаченої заробітноїплати таморальної шкодипозивач звернуласядо судуу липні2023року,тоді якзвільнилася зпідприємства 13.04.2022,остаточний розрахунокз позивачембув здійснений18.05.2022.Тож,якщо позивачвважає,що їїправа,в томучислі щодосвоєчасної виплатизаробітної платибуло порушено,то малаб звернутисядо судуу передбаченийстрок -три місяці,у цьомувипадку здати звільнення.Це йже строкзастосовується ідо стягненняморальної шкоди.Заявляючи про застосуванняпозовної давностівідповідач невизнає порушенняним правпозивача.Відповідачем незаперечуються наявнітрудові відносиниіз позивачем,а такожвказаний випадокзвільнення.Однак намомент подачіпозовної заявивідповідач належнимчином виконавсвій обов`язокщодо виплатипозивачу заробітноїплати таздійснив остаточнийрозрахунок призвільненні.Позивач зазначає,що призвільненні маламісце заборгованістьпо невиплаченійзаробітній платіу розмірі-296828,15грн.,після утриманняподатків іобов`язкових платежів-238946,68грн.,а саме:за лютий-62173,00грн.,березень -62174,00грн.,квітень -29607,14грн.,компенсація щорічної(основноїі додаткової)відпустки -142874,04грн.Проте,дані обставинисправи невідповідають дійсності,адже розрахунокнаведених сумзаборгованості позаробітній платіпозивача залютий-березень2022року зробленоз урахуваннямробочого днятривалістю 8годин.Однак уперіод з24лютого 2022року по31березня 2022року дляпозивача буввстановлений робочийдень тривалістю2години,а з1квітня 2022року діютрудового договоруз позивачемпризупинено.Як відомо,переведення нанеповний робочийдень підчас війнивідрізняється віданалогічної процедурив мирнийчас.Закон України«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану» вністимчасові змінидо трудовогозаконодавства.Зокрема,ч.2ст.3Закону України«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану»(уредакції чиннійна моментвиникнення спірнихправовідносин)закріплено,що уперіод діївоєнного станунорми частинитретьої статті32Кодексу законівпро працюУкраїни таінших законівУкраїни щодоповідомлення працівникапро змінуістотних умовпраці незастосовуються.Отже,система тарозмір оплатипраці законодавцемпрямо визначеніяк істотніумови.Таким чином,на підставівказаної нормивідповідач звільняєтьсявід обов`язкуповідомлення працівниківщодо встановленнянеповного робочогочасу.Згідно знаказом №4/1-Квід 24:02.2022про встановленнянеповного робочогочасу у зв`язкуз неявкоюна роботупротягом робочогодня 24.02.2022працівників ТОВ«Юнайс»,зокрема директорафінансового ОСОБА_1 та введеннявоєнного станув Українівідповідно доУказу ПрезидентаУкраїни від24.02.2022№ 64/2022встановлено:-організацію праціпрацівників ТОВ«Юнайс»,в томучислі директорафінансового ОСОБА_1 у формідистанційної роботивідповідно дост.60-2КЗпП Українивключно з24лютого 2022року довідновлення можливостівиконувати роботуза встановленимграфіком згідноз наказом№ 3від 11січня 2021року,але непізніше дняскасування воєнногостану вУкраїні;-робочий деньтривалістю 2(дві)години (початокробочого дняо 10:00,закінчення робочогодня об12:00)з оплатоюпраці пропорційновідпрацьованому часувключно з24лютого 2022року довідновлення можливостівиконувати роботуза встановленимграфіком згідноз наказом№ 3від 11січня 2021року,але непізніше дняскасування воєнногостану вУкраїні;-невідкладно,при наявностіоб`єктивної можливостіу сторінтрудових відносин;працівників тау ТОВ«Юнайс»,-укласти трудовідоговори напідставі ст.60-2КЗпП Україниабо наіншій законнійпідставі завзаємною згодоюсторін таз дотриманнямвимог трудовогозаконодавства.Наказом №4/2-Квід 27.03.2022про встановленнянеповного робочогочасу узв`язку знеявкою нароботу уперіод з24.02.2022по 27.03.2022для працівниківТОВ «Юнайс»,зокрема директорафінансового ОСОБА_1 та керуючисьч.4ст.6Закону України«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану»,ч.3Прикінцевих положеньЗакону України«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану».Законом України«Про правовийрежим воєнногостану»,Законом України«Про введеннявоєнного станув Україні»,Указом ПрезидентаУкраїни від24.02.2022№ 64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні»встановлено:-організацію праціпрацівників ТОВ«Юнайс»,в томучислі директорафінансового ОСОБА_1 у формідистанційної роботивідповідно дост.60-2КЗпП Українивключно з27березня 2022року довідновлення можливостівиконувати роботуза встановленимграфіком згідноз наказом№ 3від 11січня 2021року,але непізніше дняскасування воєнногостану вУкраїні;-робочий деньтривалістю 2(дві)години (початокробочого дняо 10:00,закінчення робочогодня об12:00)з оплатоюпраці пропорційновідпрацьованому часувключно з27березня 2022року довідновлення можливостівиконувати роботуза встановленимграфіком згідноз наказом№ 3від 11січня 2021року,але непізніше дняскасування воєнногостану зУкраїні;-невідкладно,при наявностіоб`єктивної можливостіу сторінтрудових відносин:працівників тау ТОВ«Юнайс»,-укласти трудовідоговори напідставі ст.60-2КЗпП Україниабо наіншій законнійпідставі завзаємною згодоюсторін таз дотриманнямвимог трудовогозаконодавства.Так,з урахуваннямнорм трудовогозаконодавства,Закону України«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану» булопризупинено діютрудових договорівз 01квітня 2022року довідновлення можливостівиконувати роботу,але непізніше дняприпинення абоскасування воєнногостану зпрацівниками (складу)ТОВ «Юнайс»,до спискуосіб включеноі директорафінансового ОСОБА_1 .Отже,з урахуваннямзмін уорганізації працідиректора фінансового ОСОБА_1 їїсукупний дохідза періодлютий-квітень2022року склав-163653,75грн.,а саме:за лютий2022року -44419,44грн.,березень 2022року -12512,71грн.,квітень 2022року -106721,60грн.(компенсаціявідпустки призвільненні).Звертає увагуна те,що частинадоходу позивачаза лютий2022року,яка становить20527,53грн.була сплаченау лютому2022року.18.05.2022здійснено остаточнийрозрахунок призвільненні урозмірі 143126,22грн.Таким чином,відповідач уповному обсязівиконав своїзобов`язання щодовиплати заборгованостіпо заробітнійплаті позивачу,а такожздійснив остаточнийрозрахунок призвільненні. Окрім заборгованостіпо заробітнійплаті позивачпросить стягнутиз відповідача3%річних урозмірі 1802,38грн,інфляційні втрати-21311,13грн.та середнійзаробіток зачас затримкивиплати заробітноїплати -452977,92грн.Питання оплатипраці працівниківв періодвоєнного стануврегульовано Законом№ 2136.Відповідно дост.10Закону №2136заробітна платавиплачується працівникуна умовах,визначених трудовимдоговором.Роботодавець повиненвживати всіхможливих заходівдля забезпеченняреалізації правапрацівників насвоєчасне отриманнязаробітної плати.Роботодавець звільняєтьсявід відповідальностіза порушеннязобов`язання щодостроків оплатипраці,якщо доведе,що цепорушення сталосявнаслідок веденнябойових дійабо діїінших обставиннепереборної сили.Звільнення роботодавцявід відповідальностіза несвоєчаснуоплату праціне звільняєйого відобов`язку виплатизаробітної плати.У разінеможливості своєчасноївиплати заробітноїплати внаслідокведення бойовихдій,строк виплатизаробітної платиможе бутивідтермінований домоменту відновленнядіяльності підприємства. Повномасштабне вторгненняросійської федераціїв Українунесло прямузагрозу дляжиття таздоров`я працівниківТОВ «Юнайс»,оскільки місцезнаходженняпідприємства -м,Київ (територіяактивних бойовихдій),яке включенодо Перелікутериторій,на якихведуться (велися)бойові діїабо тимчасовоокупованих РосійськоюФедерацією,затвердженого НаказомМіністерства зпитань реінтеграціїтимчасово окупованихтериторій України22грудня 2022року №309(іззмінами).Через відсутністьпрацівників,які бмали можливістьсвоєчасно виконуватипосадові обов`язки,у томучислі щодонарахування тавиплати заробітноїплати,відповідач немав об`єктивноїможливості своєчасновиконати своїзобов`язання передпозивачем.Але вінце зробиводразу післявідновлення діяльностіпідприємства,тому немає нестибудь-якувідповідальність. Позивачзазначає,що невиплатазаробітної платипризвела доїї моральнихстраждань,які вонаоцінює врозмірі 70000грн.Однак,виплата заробітноїплати улютому ітравні 2022року навпакиповинна булапідняти моральнийдух позивача,а незашкодити їй.Переживання позивачаспричинив наступрф,а нероботодавець,який незважаючи назвільнення відвідповідальності занесвоєчасну оплатупраці узв`язку ззапровадженням військовогостану,належним чиномвиконав свійобов`язок,як тількиу ньогоз`явилася такаможливість.Відповідно дост.237-1КЗпП Українивідшкодування роботодавцемморальної шкодипрацівнику провадитьсяу разі,якщо порушенняйого законнихправ,у томучислі внаслідокдискримінації,мобінгу (цькування),факт якогопідтверджено судовимрішенням,що набралозаконної сили,призвели доморальних страждань,втрати нормальнихжиттєвих зв`язківі вимагаютьвід ньогододаткових зусильдля організаціїсвого життя.Відшкодування моральноїшкоди,зумовленої порушеннямтрудових правпрацівника євідповідальністю роботодавцяза наявностінеобхідних умовїї виникнення.Звільнення відвідповідальності заЗаконом -свідчить проте,що моральнашкода немогла бутизавдана.Враховуючи викладеневважає позовнівимоги такими,що непідлягають задоволенню. Також у своєму відзиві представник відповідача заявив, що докази понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та витрат, які він має понести, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки на момент ухвалення будуть відсутні всі первинні документи, в т.ч. ті, які міститимуть відомості про представництво інтересів відповідача в останньому судовому засіданні, як передбачено частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

В судове засідання позивач не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, щодо причин неявки суд не повідомила. В матеріалах справи містяться заяви представника позивача, в яких просить суд слухати справу за її відсутності, та відсутності її представника, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити. Крім того, в своїх додаткових поясненнях представник просив розглядати справу у відсутності представника позивача.

Відповідач ТОВ «Юнайс» в судове засідання не забезпечив явку свого представника. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В своїх додаткових поясненнях просив розглядати справу у відсутності відповідача та його представника.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Статтею 43 Конституції України передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов`язки, в рівній мірі кореспондується обов`язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Судом встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах з 01.03.2017 року по 13.04.2022 року: позивач працювала на посаді директора фінансового ТОВ «Юнайс» і була звільнена за згодою сторін, як передбачено пунктом 1 ст. 36 КЗпП України, згідно з наказом № 7-К від 13 квітня 2022 року, даний факт підтверджено та незаперечено у поданих сторонами відзиві та пояснення, крім того вказана інформація вбачається в поданих позивачем копієї наказу від 13.04.2022 року № 7-К та записами у трудовій книжці (ксерокс сторінки трудової книжки).

Повний розрахунок у день звільнення позивачки відповідачем не було проведено.

Позивач стверджує, що розрахунок у повній мірі не проведено і роботодавець зобов`язаний виплатити заробітну плату у розмірі 75292грн. 93коп., а також, передбачені ст. 625 ЦПК України, три відсотки річних та суму інфляційних втрат, крім того, компенсацію за моральну шкоду, якої вона зазнала, оскільки відповідач повідомляв, що не буде виплачувати заробітну плату, створив їй економічні труднощі, невизначеність життєвих перспектив, було порушено її життєві зв`язки, враховуючи, що позивач з родиною проживала у м. Ірпінь Київської області і вимушена була покинути домівку 24 лютого 2022 року, шукаючи притулок у безпечному місці. Позивач вказала, що розраховувала на ці кошти.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, затвердженого Законом № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05:30 год строком на 30 діб.

Так, 24 лютого 2022 року, згідно з наказом № 4/1-К про встановлення неповного робочого часу у зв`язку з неявкою на роботу протягом робочого дня 24 лютого 2022 року працівників ТОВ «Юнайс», зокрема директора фінансового ОСОБА_1 , та введення воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 встановлено: - організацію праці працівників ТОВ «Юнайс», в тому числі директора фінансового ОСОБА_1 у формі дистанційної роботи відповідно до ст. 60-2 КЗпП України включно з 24 лютого 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу за встановленим графіком згідно з наказом № 3 від 11 січня 2021 року, але не пізніше дня скасування воєнного стану в Україні; - робочий день тривалістю 2 год. (початок робочого дня о 10:00, закінчення робочого дня о 12:00) з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу включно з 24 лютого 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу за встановленим графіком згідно з наказом № 3 від 11 січня 2021 року, але не пізніше дня скасування воєнного стану в Україні; - невідкладно, при наявності об`єктивної можливості у сторін трудових відносин: працівників та у ТОВ «Юнайс», укласти трудові договори на підставі ст. 60-2 КЗпП України або на іншій законній підставі за взаємною згодою сторін та з дотриманням вимог трудового законодавства.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні було продовжено щоразу на 30 діб, згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14 березня 2022 року й Указом Президента № 259/2022 від 18 квітня 2022 року.

27 березня 2022 року наказом № 4/2-К про встановлення неповного робочого часу у зв`язку з неявкою на роботу у період з 24 лютого 2022 року по 27 березня 2022 року, для працівників ТОВ «Юнайс», зокрема директора фінансового ОСОБА_1 , та керуючись частиною четвертою ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», частиною 3 Прикінцевих положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Законом України «Про введення воєнного стану в Україні», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» встановлено: - організацію праці працівників ТОВ «Юнайс», в тому числі директора фінансового ОСОБА_1 , у формі дистанційної роботи відповідно до ст. 60-2 КЗпП України включно з 27 березня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу за встановленим графіком згідно з наказом № 3 від 11 січня 2021 року, але не пізніше дня скасування воєнного стану в Україні; - робочий день тривалістю 2 (дві) години (початок робочого дня о 10:00, закінчення робочого дня об 12:00) з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу включно з 27 березня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу за встановленим графіком згідно з наказом № 3 від 11 січня 2021 року, але не пізніше дня скасування воєнного стану в Україні; - невідкладно, при наявності об`єктивної можливості у сторін трудових відносин: працівників та у ТОВ «Юнайс», укласти трудові договори на підставі ст. 60-2 КЗпП України або на іншій законній підставі за взаємною згодою сторін та з дотриманням вимог трудового законодавства.

31 березня 2022 року наказом № 5/2-К про призупинення дії трудових договорів, керуючись ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», призупинено дію трудових договорів з 01 квітня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану з працівниками (складу) ТОВ «Юнайс», у тому числі директора фінансового ОСОБА_1 .

Відповідачем було здійснено нарахування заробітної плати з урахуванням змін у організації праці директора фінансового ОСОБА_1 , її сукупний дохід за період лютий квітень 2022 року склав 163653,75грн., а саме: за лютий 2022 року - 44 419,44 грн, березень 2022 року - 12 512,71 грн, квітень 2022 року - 106 721,60 грн (компенсація відпустки при звільненні), що вбачається з поданих відповідачем табелів обліку робочого часу в лютому-квітні 2022 року, розрахунків заробітної плати за лютий 2022 року, березень 2022 року, Розрахунку компенсації відпустки при звільненні, розрахункових відомостей ТОВ «Юнайс» за лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року.

Згідно даних відомостей розподілу виплат ТОВ «Юнайс» , ЄДРПОУ 40947281 від 24.02.2022 вбачається, що ОСОБА_1 перераховано на картковий рахунок НОМЕР_1 20527,53грн заробітної плати.

Згідно даних відомостей розподілу виплат ТОВ «Юнайс» , ЄДРПОУ 40947281 від 18.05.2022 вбачається, що ОСОБА_1 перераховано на картковий рахунок НОМЕР_1 143126,22грн заробітної плати остаточний розрахунок при звільненні.

Отже, заробітна плата ОСОБА_1 була виплачена у повному обсязі, однак не у день звільнення, а 18 травня 2022 року.

Надалі, згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17 травня 2022 року на 90 діб, згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07 листопада 2022 року, згідно з Указом Президента № 58/2023 від 06 лютого 2023 року, згідно з Указом Президента № 254/2023 від 01 травня 2023 року також продовжено строк дії воєнного стану.

Частиною третьою ст. 32 КЗпП України закріплено правило, згідно з яким у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Отже, система та розмір оплати праці законодавцем прямо визначені як істотні умови. Таким чином, на підставі вказаної норми відповідач звільняється від обов`язку повідомлення працівників щодо встановлення неповного робочого часу.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) призупинення дії трудового договору це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Питання оплати праці працівників в період воєнного стану врегульовано Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.

У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Торгово-промислова палата України повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сипи) з 24 лютого 2022 року.

Згідно з листом Торгово-промислової палати України від 28 серпня 2022 року № 2024/02.0-7.1, Торгово-промислова палата України на підставі статей 14 та 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР, Статуту Торгово-промислової палати України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідач зазначає, що повномасштабне вторгнення рф в Україну несло пряму загрозу для життя та здоров`я працівників ТОВ «Юнайс», оскільки місцезнаходження підприємства м. Київ (територія активних бойових дій), яке включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами).

Згідно із ст. 153 КЗпП України роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

З огляду на вказане вище, працівникам ТОВ «Юнайс» на підставі наказу № 10-В від 24 лютого 2022 року було надано відпустки без збереження заробітної прати з 24 лютого 2022 року по 31 березня 2022 року.

В подальшому, на підставі Наказу № 4/2-К від 27.03.2022 про встановлення неповного робочого часу, були проведені зміни істотних умов праці, повідомлення працівників про зазначене не передбачалось на підставі ч. 3 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Із 31.03.2022 Наказом № 5/2 було призупинення дії трудових договорів з 01.04.2022 до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану з працівниками (складу) ТОВ «Юнайс». До списку працівників, зокрема було включено директора фінансового ОСОБА_1 , на підставі ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що у період дії воєнного стану норми ч. 3 ст. 32 КЗпП України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

З огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що невиконання відповідачем обов`язку щодо повідомлення працівників про зміну істотних умов праці у даному випадку не впливає на розмір заробітної плати позивача, оскільки тривалість робочого дня позивача у період з 24.02.2022 по 31.03.2022 складала 2 години (з 01.04.2022 дію трудового договору з позивачем призупинено), що підтверджується табелями обліку використання робочого часу в лютому 2022 року, в березні 2022 року та в квітні 2022 року.

Верховний Суд у постанові від 27.12.2019 у справі № 408/3425/17-ц вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

Таким чином, якщо працівник відпрацьовує в силу будь-яких обставин не всі дні місяця, які згідно з графіком є для нього робочими, або не всі робочі години, то заробітну плату слід розраховувати пропорційно відпрацьованому часу.

Із наведеного вбачається, що заробітна плата позивача за спірний період розрахована правильно та у відповідності до кількості фактично відпрацьованих робочих годин, її сукупний дохід за період лютий-квітень 2022 року склав 163653,75 грн, які виплачено позивачу, однак, лише 18.05.2022. Зазначені обставини позивачем не спростовано.

Спеціальним законом, який регулює трудові правовідносини та визначає механізм захисту трудових прав працівників є КЗпП України (ст.ст. 116, 117 КЗпП України).

Статтею 117 КЗпП України передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

В той же час, як у висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі № 6-2759цс15, так і у постановах Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 905/857/19, від 11.11.2019 у справі № 757/14073/16-ц (провадження № 61-29305сво18), від 18.03.2020 у справі № 359/8379/17 вказано, що обов`язок роботодавця виплатити працівнику заробітну плату не є відповідальністю у розумінні ст. 617 ЦК України від якої може бути звільнений роботодавець унаслідок випадку або непереборної сили. Не проведення з вини власника або уповноваженого органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто, виплати працівнику його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Тлумачення ст. 625 ЦК України дає підстави для висновку про те, що вона не застосовується до трудових правовідносин, які регулюються спеціальними нормами права.

Таким чином, оскільки за спеціальними нормами трудового законодавства у період дії воєнного стану роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, а приписи ст. 625 ЦК України не застосовуються до трудових правовідносин, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних, інфляційні втрати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відшкодування моральної шкоди, зумовленої порушенням трудових прав працівника є відповідальністю роботодавця за наявності необхідних умов її виникнення.

Отже, в умовах воєнного стану на такий вид відповідальності також поширюються положення частини третьої ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та частини першої ст. 617 Цивільного кодексу України.

Отже, враховуючи те, що підставою для відправлення працівників у відпустку без збереження заробітної прати, встановлення неповного робочого часу, призупинення дії трудового договору та несвоєчасна виплата заробітної плати стала збройна агресія рф проти України, тобто, запровадження зміни істотних умов праці відбулось не з ініціативи відповідача, і він не мав об`єктивної можливості своєчасно виконати свої зобов`язання перед позивачем, але він їх виконав одразу після відновлення діяльності підприємства, тому відсутні підстави для покладення на нього будь-якої відповідальності, оскільки дії відповідача були вчинені з урахуванням тимчасових змін до норм трудового законодавства, які діють під час воєнного стану.

Таким чином, суд погоджується із доводами сторони відповідача, який через відсутність працівників, які б мали можливість своєчасно виконувати посадові обов`язки, у тому числі щодо нарахування та виплати заробітної плати, не мав об`єктивної можливості своєчасно виконати свої зобов`язання перед позивачем, але він їх виконав одразу після відновлення діяльності підприємства, тому не має нести будь-яку відповідальність.

Згідно ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов необґрунтований, доводи, на які посилалася позивач як на підстави свого позову, спростовано стороною відповідача, а отже вимоги позовної заяви не підлягають задоволенню.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст. 3, 8, 21, 43, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України, ст. 1-23, 617, 625 Цивільного кодексу України, ст. 36, 47, 94, 97, 117, 153, 237-1 Кодексу законів про працю України, ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 247, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙС» про стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза