Рішення

від 25.12.2024 по справі 368/1790/24

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1790/24

2/368/859/24

Рішення

Іменем України

"25" грудня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі:

Головуючий суддя Закаблук О.В.

При секретарі судового засідання Токовенко Н.О.

За участі:

Пресдатвник позивача - авдокат Матюшенков Д.В.

- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу запозовом ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області, третя особа, - Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з нерухомого майна, суд, -

В С Т А Н О В И В :

12.11.2024року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовназаява ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області, третя особа, - Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з нерухомого майна, в прохальній частині якої позивачка просила суд винести рішення, на підставі якого:

1. В порядки підготовки справи до розгляду, витребувати від приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Воловенко Раїси Павлівни, спадкову справу №48/2020, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2. Зняти арешт з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було накладено на підставі постанови, винесеної Відділом державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції АА № 662158 від 23.05.2007, реєстраційний номер обтяження 5027476 від 26.05.2007 року та виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

3. Зняти арешт з земельної ділянки, площею 0,0977 га, кадастровий № 3222210100:01:508:0034, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який було накладено на підставі постанови державного виконавця Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 51819880 від 07.02.2023, реєстраційний номер обтяження 49169474 від 07.02.2023 року та виключити запис з Єдиного реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовувала наступними обставинами та нормами права:

- ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 47 років помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Спадкодавець) після смерті якого відкрилась спадщина.

За життя спадкоємцю належало наступне майно:

- житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі -Житловий будинок);

- земельна ділянка, кадастровий № 3222210100:01:508:0034, площею 0.0977 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку., господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Земельна ділянка).

Після смерті Спадкодавця, Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Воловенко Раїсош Павлівною (далі - приватний нотаріус), 15.11.2020 року було заведено спадкову справу за 71566546, № у нотаріуса 48/2020.

Спадкоємцями майна Спадкодавця є Позивач - ОСОБА_1 .

Листом від 24.07.2024 року № 188/02-14, приватний нотаріус повідомив Позивача про таке:

- "24 липня 2024 року до мене, Воловенко Р.П., приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області, звернулися гр, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 для оформлення своїх спадкових прав після смерті свого чоловіка, - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та отримання свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з: житлового будинку, то знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,0977 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3222210100:01:508:0034, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

У ході вивчення наданих для оформлення спадщини документів встановлено наступне:

- На підставі ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадкового майна входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Відповідно до ст. 68 Закону України «Про нотаріат» та п. 4.14 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Відповідно до п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, вида ча свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до п. 4.17 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Відповідно до п.4.18 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього.

В процесі вивчення нотаріусом складу спадкового майна та отримання інформації щодо нього, шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нотаріусом було виявлено наявність зареєстрованого обтяження на вищевказане нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, видати свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане нерухоме майно, неможливо до зняття арешту.

Рекомендуємо Вам, звернутись до суду для вирішення даного питання".

На підставі листа нотаріуса представник позивача із адвокатським запитом звернувся до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про зняття арешту зі спадкового майна.

Листом від 08.11.2024 року № 120976, ДВС надав наступну відповідь:

"В Обухівському відділі державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) станом па 10.10.2024 року відомості про накладення арешту на майно громадянина ОСОБА_2 , відсутні, так як відповідно до ч. 1,2 розділу XI правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями від 07.06.2017 р. № 1829/5 виконавчі провадження перебувають на зберіганні в архіві три роки після чого знищуються. Надати інформацію про накладання арешту не маємо можливості в зв`язку зі знищенням архівних справ.

Однак Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за суб`єктом: ОСОБА_2 , виявлено Помер запису про обтяження: 49169474 (спеціальний розділ). Зареєстровано: 07.02.2023 15:01:47 Державний реєстратор: Литвин Яна Вікторівна,

Кагарлицький відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області 1 (спірального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Київська обл., Документи, подані для державної реєстрації: рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, серія та номер: 51819880, виданий 07.02.2023, видавник: головний державний виконавець Литвин Я. В., Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний помер: 66325519 від 07.02.2023 15:02:21, Литвин Яна Вікторівна, Кагарлицький відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Київська обл., Вид обтяження: арешт нерухомого майна, Відомості про суб`єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна, Опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав па нерухоме майно та Реєстру прав власності па нерухоме майно, /Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за суб`єктом: ОСОБА_2 , виявлено Тип обтяження: арешт нерухомого майна, Реєстраційний номер обтяження: 5027476, Зареєстровано: 26.05.2007 13:21:53 за N° 5027476 реєстратором: Кагарлицька районна державна нотаріальна контора, 09200, Київська обл., Обухівський р., м. Кагарлик, пл. Незалежності, 1, Підстава обтяження: Постанова, АА N° 662158, 23.05.2007 Державна виконавча служба в Кагарлицькому районі та м. Ржищів, Об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 , Власник: ОСОБА_2 , Код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Для вирішення питання про звільнення майна з під арешту пропонуємо звернутися до суду".

В свою чергу, вважає, що спадкові права Позивача повинні бути захищені судом, шляхом зняття арешту зі спадкового майна для можливості отримання свідоцтва про право на спадщину за за законом.

Так, правовідносини з приводу спадщини регулюються відповідними нормами ЦК України.

Положеннями ст. ст. 1216-1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця),, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1,, ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

В силу перелічених правових норм, Позивач є спадкоємцем за законом першої черги, яка скористалася своїм правом прийняття та оформлення спадщини, що відкрилася після смерті її батька.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина 3 статті 1296 ЦК України).

В спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння, та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України, зокрема і шляхом звільнення спадкового майна з-під арешту (постанова Верховного Суду України від 23.01.2013).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Таким чином, прийнявши у визначеному законом порядку спадщину, яка відкрилася після смерті спадкодавця, Позивач набув права на спадщину, до складу якої входить Житловий будинок та Земельна ділянка.

Подання позову про зняття арешту з нерухомого майна обумовлено тим, що такий арешт перешкоджає Позивачу, як спадкоємцю (власнику) в процедурі оформлення спадкових прав.

Згідно з п.п.1, 3 Глави 13 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок №296/5) нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

За приписами п.п. 4.14, 4.15 п. 4 Глави 10 Розділу II Порядку, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до п. 4.17 п. 4 Глави 10 Розділу II Порядку, якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чм слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Під час розгляду справ про визнання права власності на майно в порядку спадкування суду слід перевіряти чи були спадкоємцем здійснені всі необхідні заходи щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, чи вимагав він у відповідності до приписів пунктів 1, 3 глави 13 розділу І Порядку від нотаріуса винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва), чи оскаржував таку постанову у судовому порядку або відразу звернувся до суду за правилами позовного провадження (постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі N»570/6046/14-ц).

Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва) приватним нотаріусом не виносилась. Листом від 16.08.2021 приватним нотаріусом надано письмову відповідь спадкоємцеві про те, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом наразі неможливо, оскільки на спадкове майно ДБС накладено арешт, та роз`яснено про право звернутись до суду для вирішення цього питання.

Отже, виходячи з наведеного, основним позасудовим способом оформлення права власності на майно в порядку спадкування за законом є отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса. Наявність арешту на майно спадкодавця перешкоджає Позивачу, як спадкоємцю за законом, оформити спадщину на майно, яке остання успадкувала в порядку ст. 1268 ЦК України після смерті свого батька та стало підставою затримки у видачі свідоцтва про право на спадщину до його зняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або йото частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має. спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, Закон передбачає конкретний перелік випадків, коли арешт знімається виконавцем, а в інших випадках, такий арешт знімається судом.

Як було заначено у листі ДВС, в Обухівському відділі державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) станом на 10.10.2024 року відомості про накладення арешту на майно громадянина ОСОБА_3 відсутні, так як відповідно до ч. 1, 2 розділу XI правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями від 07.06.2017 р. № 1829/5 виконавчі провадження перебувають на зберіганні в архіві три роки після чого знищуються. Надати інформацію про накладання арешту - ДВС не має можливості в зв`язку зі знищенням архівних справ.

З правового висновку, який викладено в постанові Касаційного цивільного суду Верхового суду від 28 серпня 2024 року по справі 947/36027/21, - вбачається, що наявність протягом тривалого часу арештів, накладених державними виконавцями з метою виконання судового рішення, за умов відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Отже, накладений арешт на спадкове майно порушує права Позивача, як спадкоємця померлого Спадкодавця на можливість отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно.

Тому, наявність арешту на спадкове майно суттєво обмежує права Позивача, як спадкоємця на оформлення спадщини та розпорядження майном.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено у ст. 41 Конституції України, яка наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня1997 р. № 475/97-ВР (далі Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Таким чином, враховуючи неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, тому наразі існує необхідність захисту прав Позивача, шляхом скасування арешту, що накладений на спадкове майно в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення,- примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2013 року у справі №643/3614/17 (провадження № 14-479пс19) дійшла висновку про тещо вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження№ 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржника або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Разом із цим, згідно відповіді ДВС, не встановлено Стягувала у виконавчому провадженні, тому належним відповідачем у справі вважаю саме Кагарлицьку міську раду на території якої знаходиться спадкове майно.

Питання сплати судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211,20 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір").

Таким чином Позивачем сплачено судовий збір з урахуванням понижуючого коефіцієнту згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір".

На виконання вимог п. 6, 7, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, повідомляю наступне:

- п. 6 - Законом не визначений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору у даній категорії справ;

- п.7 - заходи забезпечення доказів або позову до подання даної позовної заяви, Позивачем не здійснювалися.

- п.8 - усі докази, що були наявні у Позивача, були додані до позовної заяви в розділі "Додатки", оригінали завірених копії знаходяться у Позивача, інші у нотаріуса та ДВС.

- п. 9 - Позивачем сплачено судовий збір у відповідному розмірі.

- п. 10 - надає власне письмове підтвердження про те, що Позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Тому на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 81, 152 Земельного Кодексу України, ст.ст. 328, 373, 1216-1218, 1223, 1261, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 23, 27, 43, 58, 60, 62, 164, 175, 184 ЦПК України, - позивач просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви (позовні вимоги).

12.11.2024року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно, - справа № 368/1790/24, провадження № 2/368/859/24.

10.12.2024року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258 260 ЦПК України винесено ухвалу, на підставі якої відкрито провадження, прийнято процесуальне рішення про проведення слухання справи в порядку загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого судового засідання на 09 год. 00 хв. 25.12.2024 року.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 25.12.2024 року, позивачка ОСОБА_1 , - не з`явилася,хоча повідомлялася судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, - з`явився її представник, - адвокат Матюшенков Д.В.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 25.12.2024 року, представник позивачки ОСОБА_1 , - адвокат Матюшенков Д.В., - позов підтримав, та просив його задовольнити, обгрунтовував свою правову позицію щодо необхідності задоволення позову обставинами справи та нормами права, які викладені в мотивувальній частині позовної заяви, та які судом викладено в повному обсязі вище по тексту в мотивувальній частині даного рішення.

Представник позивача заявив клопотання про винесення рішення з підготовчого судового засідання, - так як відповідач по справі позов визнав.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 25.12.20224 року, представник відповідача, - Кагарлицької міської ради Київської області, - не з`явився, хоча, - повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте,-на адресусуду надійшлаписьмова заявавідповідача, в якій він просить суд слухати сраву без участі його представника, позовні вимоги визнає, та не заперечує проти їх задоволення.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 25.12.2024 року, представник третьої особи, - Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), - не з`явився, хоча, - повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

Визнання позову відповідачем, - Кагарлицькою міською радою Обухівського району Київської області, - в підготовчому судовому засіданні дає підставу суду застосувати положення ч. 3 ст. 200 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Отже, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд приходить до висновку щодо можливості винесення судового рішення по результатам проведення підготовчого судового засідання, не призначаючи судове засідання до основного судового розгляду по суті.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення позову, шляхом винесення судового рішення, як окремого процесуального документу, (з постановленням в нарадчій кімнаті), обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Підсудність.

-Згідно ч.1ст.30ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

-Згідно ч.2ст.30ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Як вбачаєтьсяз позовноїзаяви,-предметом позовув даномуцивільному провадженніє зняттяарешту знерухомого майна(житловийбудинок,земельна ділянка), яке розміщене в м. Кагарлик Обухівського району Київської області.

Відповідно,- враховуючи предмет позову, - зняття арешту з нерухомого майна, місцерозташування цього нерухомого майна (територіально), та положення ст. 30 ЦПК України, - дана справапідсудна Кагарлицькомурайонному судуКиївської області, як суду першої інстанції загальної юрисдиткції, так як в даному випадку має місце правило виключної підсудності, - підсудність за місцем розташування нерухомого майна.

Сторони по справі:

- позивачем по справі є фізична особа, - ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ,уродженка селоРосава Миронівськогорайону Київськоїобласті,громадянка України,паспорт громадянкиУкраїни серії НОМЕР_2 ,виданий 15травня 2003року МиронівськимРВ ГУМВС Українив Київськійобласті,РНОКПП: НОМЕР_3 ,зареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 ).

- відповідачем по даній справі є юридична особа, - Кагарлицька міська рада Обухівського району Київської області, (09201, Київська область, Обухіський район, м. Кагарлик, пл. Незалежності, будинок 1, ЄДРПОУ: 04054613).

Дана юридичнаособа євідповідачем поданій справі,так яку постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження№ 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна боржника є або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

- третьою особою по даній справі є юридична особа, - Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), (08701, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 5, ЄРПОУ 34911011).

Вищевказана юридичнаособа єтретьою особоюв даномуцивільному провадженні,так якв разізадоволення позову,-дана особамає здійснитипроцесуальні дії,тобто,-дане рішеннянапряму впливаєна законніправа таінтереси третьоїособи.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права:

- ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 47 років помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Спадкодавець), після смерті якого відкрилась спадщина.

За життя спадкоємцю належало наступне майно (спадкова маса):

-житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі -Житловий будинок);

-земельна ділянка,кадастровий №3222210100:01:508:0034, площею 0.0977 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку., господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Земельна ділянка).

Після смертіСпадкодавця,Приватним нотаріусомОбухівського районногонотаріального округуКиївської області Воловенко Раїсою Павлівною (далі - приватний нотаріус), 15.11.2020 року було заведено спадкову справу за 71566546, № у нотаріуса, - 48/2020.

Спадкоємцем майна Спадкодавця є Позивач - ОСОБА_1 , - дружина покійного спадкодавця.

Листом від 24.07.2024 року № 188/02-14, приватний нотаріус повідомив Позивача про таке:

- "24 липня 2024 року до мене, Воловенко Р.П., приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області, звернулися гр, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 для оформлення своїх спадкових прав після смерті свого чоловіка, - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та отримання свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з: житлового будинку, то знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,0977 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3222210100:01:508:0034, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

У ході вивчення наданих для оформлення спадщини документів встановлено наступне:

- На підставі ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадкового майна входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Відповідно до ст. 68 Закону України «Про нотаріат» та п. 4.14 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Відповідно до п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до п. 4.17 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, - видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Відповідно до п.4.18 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього.

В процесі вивчення нотаріусом складу спадкового майна та отримання інформації щодо нього, шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нотаріусом було виявлено наявність зареєстрованого обтяження на вищевказане нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, видати свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане нерухоме майно, неможливо до зняття арешту.

Рекомендуємо Вам, звернутись до суду для вирішення даного питання".

На підставі листа нотаріуса представник позивачаіз адвокатськимзапитом звернувсядо Обухівськоговідділу державноївиконавчої службив Обухівськомурайоні Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про зняття арешту зі спадкового майна.

Листом від 08.11.2024 року № 120976, ДВС надав наступну відповідь:

"ВОбухівському відділідержавної виконавчоїслужби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) станом па10.10.2024року відомостіпро накладенняарешту намайно громадянина ОСОБА_2 ,-відсутні, так як відповідно до ч. 1,2 розділу XI правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями від 07.06.2017 р. № 1829/5 виконавчі провадження перебувають на зберіганні в архіві три роки після чого знищуються. Надати інформацію про накладання арешту не маємо можливості в зв`язку зі знищенням архівних справ.

Однак Згідноінформаційної довідкиз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за суб`єктом: ОСОБА_2 , виявлено Помер запису про обтяження: 49169474 (спеціальний розділ). Зареєстровано:07.02.202315:01:47 Державний реєстратор: Литвин Яна Вікторівна,

Кагарлицький відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області 1 (міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Київська обл.,Документи,подані длядержавної реєстрації:рішення державноговиконавця,приватного виконавцящодо обтяженняречових правна нерухомемайно,серія таномер:51819880,виданий 07.02.2023,видавник:головний державнийвиконавець ЛитвинЯ.В.,Підстава внесеннязапису:Рішення продержавну реєстраціюправ таїх обтяжень,індексний помер:66325519від 07.02.202315:02:21,Литвин ЯнаВікторівна,Кагарлицький відділдержавної виконавчоїслужби вОбухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Київська обл., Вид обтяження: арешт нерухомого майна, Відомості про суб`єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна, Опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Згідно інформаційноїдовідки зДержавного реєструречових правпа нерухомемайно таРеєстру праввласності панерухоме майно, /Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за суб`єктом: ОСОБА_2 , виявлено Тип обтяження: арешт нерухомого майна, Реєстраційний номер обтяження: 5027476, Зареєстровано: 26.05.2007 13:21:53 за № 5027476 реєстратором: Кагарлицька районна державна нотаріальна контора, 09200, Київська обл., Обухівський р., м. Кагарлик, пл. Незалежності, 1, Підстава обтяження: Постанова, АА № 662158, 23.05.2007 Державна виконавча служба в Кагарлицькому районі та м. Ржищів, Об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 , Власник: ОСОБА_2 , Код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Для вирішення питання про звільнення майна з під арешту пропонуємо звернутися до суду".

Суд вважає,що спадковіправа Позивачаповинні бутизахищені судом,-шляхом винесеннясудового рішенняу видіухвали про зняттяарешту зіспадкового майна, - для можливості отримання позивачкою свідоцтва про право на спадщину за за законом.

Що стосується спадкових правовідносин, то суд зазначає наступне:

Згідно ст.ст.1216-1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця),, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст1261ЦК Україниу першучергу правона спадкуванняза закономмають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той зподружжя,який йогопережив, та батьки.

Згідно ч.ч.1,3ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1ст.1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1ст.1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В силу вищеперелічених норм матеріального права (ЦК України), - Позивач є спадкоємцем за законом першої черги, яка скористалася своїм правом прийняття та оформлення спадщини, що відкрилася після смерті її чоловіка.

Згідно ч.1ст.1296ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ч.5ст.1268ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1ст.1297ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ч.3ст.1296ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння, та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України, зокрема і шляхом звільнення спадкового майна з-під арешту (постанова Верховного Суду України від 23.01.2013).

Отже, системний аналіз вищезазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець,який увстановленому закономпорядку прийнявспадщину,є їївласником зчасу їївідкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Таким чином, прийнявши у визначеному законом порядку спадщину, яка відкрилася після смерті спадкодавця, Позивач набув права на спадщину, до складу якої входить Житловий будинок та Земельна ділянка.

Подання позову про зняття арешту з нерухомого майна обумовлено тим, що такий арешт перешкоджає Позивачу, як спадкоємцю (власнику) в процедурі оформлення спадкових прав.

Згідно з п.п.1, 3 Глави 13 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок №296/5) нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

За приписами п.п. 4.14, 4.15 п. 4 Глави 10 Розділу II Порядку, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до п. 4.17 п. 4 Глави 10 Розділу II Порядку, якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чм слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Під час розгляду справ про визнання права власності на майно в порядку спадкування суду слід перевіряти чи були спадкоємцем здійснені всі необхідні заходи щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, чи вимагав він у відповідності до приписів пунктів 1, 3 глави 13 розділу І Порядку від нотаріуса винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва), чи оскаржував таку постанову у судовому порядку або відразу звернувся до суду за правилами позовного провадження (постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі N»570/6046/14-ц).

Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва) приватним нотаріусом не виносилась.

Листом від 16.08.2021 приватним нотаріусом надано письмову відповідь спадкоємцеві про те, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом наразі неможливо, оскільки на спадкове майно ДБС накладено арешт, та роз`яснено про право звернутись до суду для вирішення цього питання.

Отже, виходячи з наведеного, основним позасудовим способом оформлення права власності на майно в порядку спадкування за законом є отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса.

Наявність арешту на майно спадкодавця перешкоджає Позивачу, як спадкоємцю за законом, оформити спадщину на майно, яке остання успадкувала в порядку ст. 1268 ЦК України після смерті свого чоловіка, та стало підставою затримки у видачі свідоцтва про право на спадщину до його зняття.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або йото частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має. спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, Закон передбачає конкретний перелік випадків, коли арешт знімається виконавцем, а в інших випадках, - такий арешт знімається судом.

Як було заначено у листі ДВС, -в Обухівськомувідділі державноївиконавчої службив Обухівськомурайоні Київськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)станом на10.10.2024року відомостіпро накладенняарешту намайно громадянина ОСОБА_3 ,-відсутні, так як відповідно до ч. 1, 2 розділу XI правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями від 07.06.2017 р. № 1829/5 виконавчі провадження перебувають на зберіганні в архіві три роки після чого знищуються. Надати інформацію про накладання арешту - ДВС не має можливості в зв`язку зі знищенням архівних справ.

З правового висновку, який викладено в постанові Касаційного цивільного суду Верхового суду від 28 серпня 2024 року по справі 947/36027/21, - вбачається, що наявність протягом тривалого часу арештів, накладених державними виконавцями з метою виконання судового рішення, за умов відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, - є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Отже, накладений арешт на спадкове майно порушує права Позивача, як спадкоємця померлого Спадкодавця на можливість отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно.

Тому, наявність арешту на спадкове майно суттєво обмежує права Позивача, як спадкоємця на оформлення спадщини та розпорядження майном.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено у ст. 41 Конституції України, яка наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ч.4ст.41Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно дост.1Протоколу до"Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод", - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня1997 р. № 475/97-ВР (далі Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Таким чином, враховуючи неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, - існує необхідність захисту прав Позивача, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали про скасування арешту, що накладений на спадкове майно.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

- визнання права;

- визнання правочину недійсним;

- припинення дії, яка порушує право;

- відновлення становища, яке існувало до порушення,- примусове виконання обов`язку в натурі;

- зміна правовідношення;

- припинення правовідношення;

- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

- визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст.ст.15,16Цивільного кодексуУкраїни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.4ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика ПалатаВерховного Судуу постановівід 08листопада 2013року усправі №643/3614/17(провадження№ 14-479пс19) дійшла висновку про тещо вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Враховуючи вищевикладені фактичні обставини справи та норми права слід відновити безспірне право власності позивачки ОСОБА_1 , - шляхом винесення судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Ст. І Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1497 року (Закон № 475/97-ВР, Стаття 8 Загальної декларації прав людини, ППВС України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», ст.ст. 8, 21, 22, 24, 41, 55 Конституції України, ст.ст. 316, 317 319, 321, 325, 328, 347, 386 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

В ИР ІШ ИВ :

Позов ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області, третя особа, - Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняттяарешту знерухомого майна,-задовольнити.

Зняти арештз житловогобудинку,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,що належав ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженцю м. Тараща Київської області, громадянину України), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , видане 24 травня 2023 року Кагарлицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)), та який (арешт) було накладено на підставі постанови, винесеної Відділом державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції АА № 662158 від 23.05.2007, реєстраційний номер обтяження 5027476 від 26.05.2007 року, та виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Зняти арештз земельноїділянки, площею 0,0977 га, кадастровий №3222210100:01:508:0034, цільове призначення, - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який було накладено на підставі постанови державного виконавця Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 51819880 від 07.02.2023, реєстраційний номер обтяження 49169474 від 07.02.2023 року, та виключити запис з Єдиного реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: О.В. Закаблук