Ухвала

від 23.12.2024 по справі 390/201/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/201/22

Провадження № 1-кп/390/146/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2024 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальні провадження № 12022121040000014, 12022121160000037, 12022121040000732 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калинівка, Кіровоградського району, Кіровоградської області, громадянина України, розлученого, не працюючого, з початковою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз 28.12.2020 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки;

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні ряду крадіжок.

У судовому засіданні захисником подане клопотання, в якому він просить закрити кримінальне провадження за епізодами від 04.12.2021, 07.12.2021, 12.12.2021, 14.12.2021, 17.12.2021, 21.02.2022, 22.02.2022 та 23.02.2023 у зв`язку з декриміналізацією.

Прокурор та обвинувачений не заперечували щодо задоволення клопотання захисника.

Потерпілі та / або їх представники в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно дост.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом, закріпленим у частині другійстатті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися уККраніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

За змістом ч. 1ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Європейський суд з прав людини вважає, щост. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод«Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м`якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).

Так,Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 3028 грн станом на 2024, до 2684 грн станом на 2023, до 2481 грн станом на 2022, до 2270 грн станом на 2022, до 2102 грн станом на 2021 ) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши справу № 278/1566/21, зробила наступний висновок у Постанові від 07.10.2024 щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки«Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким унесені зміни дост. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенніст. 5 КК Українидля тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченогост. 51 КУпАП.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначенийст. 51 КУпАП, суд приймає до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та підпункту169.1.1 п. 169.1 ст. 169розділуIV Податкового кодексу України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинностіЗаконом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.»

Отже, з 09.08.2024 змінився розмір крадіжки, який визначає кримінальну відповідальність за такі дії.

Внесені зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому що скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

До набрання чинності вказаним Законом, кримінально караною вважалася крадіжка, виходячи з розміру понад 0,2 неоподатковуваного мінімуму, який за нормами адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, встановлювався з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга визначена підпунктами169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIV ПКУдля відповідного року.

Так, підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 04.12.2021, викрав металеву драбину, вартістю 693,33 грн; 07.12.2021 та 12.12.2021 викрав садовий оприскувач та металеву плиту з колісниками на загальну суму вартістю 1160,00 грн; 14.12.2021 та 17.12.2021 викрав пластикове підвіконня та корпус металевий корпус до циркулярної пили на загальну суму вартістю 913,37 грн; 21.02.2022 та 22.02.2022 викрав по дві металеві секції паркану кожного разу на загальну суму 1120,00 грн; 23.02.2022 викрав одну металеву секцію паркану вартістю 280,00 грн.

Отже, на час вчинення ОСОБА_6 інкримінованих дій у 2021, 2022 роках, мінімальна сума вартості викрадення чужого майна, як ознаки злочину, передбаченого ст. 185 КК України, повинна становити не менше: 2270 грн у 2021 та 2481 грн у 2022 році.

Передбачені ч.1ст.5 КК Українипідстави для закриття кримінального провадження не пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов`язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність (постанова ВС від 09.09.2019 року в справі № 591/6379/16-ц).

Крім того, згідно п.4-1 ч.1ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з ч.3ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першоїстатті 284 цього Кодексу.

Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що з 09.08.2024 втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність чистини діянь, які ставляться у провину ОСОБА_5 у 2021 та 2022 роках, та останній не заперечує проти закриття кримінального провадження щодо нього у відповідній частині обвинувачення у зв`язку з втратою чанності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження в частині обвинувачень за ч.2 ст.185 КК Українина підставі п. 4-1 ч.1ст.284 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, арешт на майно не накладався.

Керуючись ст.284,479-2 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника задовольнити .

Кримінальне провадження за обвинувальними актами № 12022121160000037та №12022121040000014,відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, закрити кримінальне провадження на підставі п.4-1 ч.1ст.284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння:

в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України по епізоду від 04.12.2021 на загальну суму 693,33 грн;

в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України по епізодам від 07.12.2021 та 12.12.2021 на загальну суму 1160,00 грн;

в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України по епізодам від 14.12.2021 та 17.12.2021 на загальну суму вартістю 913,37 грн;

в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України від 21.02.2022 та 22.02.2024 на загальну суму 1120,00 грн;

в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України по епізоду від 23.02.2022 на загальну суму 280,00 грн.

По обвинувальному акту № 12022121040000732 продовжити розгляд справи.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 2677,20 грн.

Речові докази: металеві секції паркану в кількості 5 шт, які передані під зберігальну розписку ОСОБА_7 ,- повернути власнику;

садовий оприскувач, пластикове підвіконня, які передані потерпілій ОСОБА_8 під зберігальну розписку, - залишити в її розпорядженні.

Металеву драбину, яка передана потерпілій ОСОБА_9 під зберігальну розписку, - залишити в її розпорядженні.

Копію ухвали направити до ВП №2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст.51КУпАП за вчинення діяннь, кримінальне провадження щодо якого закрито на підставі п.4-1ч.1 ст.284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1