Рішення

від 20.12.2024 по справі 405/8058/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/8058/23

2/405/1372/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2024 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

з участю секретаря: Мишевець Т.І.

позивача: ОСОБА_1 та його представника: адвоката Мазуренко Н.Ю.

представника відповідача: адвоката Швець С.І.

представника третьої особи: Поровчук А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про визначення місця проживання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним та стягнення з відповідача на його користь на утримання дитини аліментів.

Позов обґрунтовано тим, що він є батьком неповнолітньої доньки. 02.02.2021 року розірвано шлюб між ним та відповідачем. 03.02.2022 року відповідачем подана заява до приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Стенюхіної І.В. про те, що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно дитини і після цього, вона залишила дитини проживати у нього в АДРЕСА_1 . Дана квартира належить на праві власності його матері ОСОБА_4 . Відповідач виїхала за межі Україна і на даний час перебуває в Польщі. Донька відвідує дошкільний навчальний заклад № 2 «Ятранчик», медичну допомогу надає сімейний лікар ОСОБА_5 .

Вказує, що звернувся до органів опіки та піклування щодо надання відповідного висновку, але йому роз`яснено, що такий висновок буде надано на вимогу суду, а тому вимушений звернутись в суд з позовом, який просить задовольнити.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.11.2023 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, відповідачу надано термін для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 24.01.2024 року витребувано висновок від Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради.

11.04.2024 року відповідачем ОСОБА_2 пред`явлено зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини з нею в м. Свідніца вул. Йоднова, 10, Республіка Польща.

Зустрічний позов відповідач за первісним позовом обґрунтовує тим, що шлюб сторін не склався, вона не мала роботи, в перший день повномасштабного вторгнення рф вона хотіла приїхати до доньки і написала дозвіл на виїзд дитини за кордон. Відповідач не виїхав, намагався її повернути. Вона переказувала кошти на утримання дитини. Зазначає, що з нею дитині буде безпечніше.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.05.2024 року зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.08.2023 року підготовче провадження у справі закрите та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та його представник позивача адвокат Мазуренко Н.Ю. позов підтримали, посилаючись на обставини, що в ньому викладені та просили відмовити в задоволенні зустрічного позову. Додатково позивач пояснив, що відповідач приїхала в Україну, спілкувалась з донькою, жодних перешкод у спілкуванні дитини з матір`ю він не чинить.

Представник відповідача адвокат Швець С.І. заперечив проти задоволення первісного позову, та просив задовольнити зустрічний позов, посилаючись на обставини, що в ньому викладені.

Представник третьоїособи,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради Поровчук А.А. підтримала наданий суду висновок органу опіки та піклування, яким рекомендовано визначити місце проживання дитини з батьком, зазначила, що мати написала згоду на позбавлення її батьківських праві відносно дитини, виїхала за кордон, залишивши дитину, дитина проживає з батьком.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У постанові Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі № 377/128/18, суд зазначив, що тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. Для ухвалення судового рішення може виявитися необхідним не лише враховувати відповідні правові положення, а також брати до уваги не правові поняття та реалії, які стосуються контексту спору, як-от, наприклад, етичні, соціальні чи економічні міркування. Це вимагає від судді усвідомлення наявності таких міркувань при вирішенні справи.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 ЦК України). Кожна сторона зобов`язана довести належними та достатніми доказами ті обставини, на які посилається.

Судом встановлено, що 02.06.2018 року сторони зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис № 152.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька ОСОБА_3 , про що 31.10.2018 року Кропивницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області складено актовий запис № 1660. Батьками дитини є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Фактичні шлюбні відносини між сторонами було припинено, та в подальшому шлюб розірвано за рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.02.2021 року. Згідно вказаного рішення ОСОБА_6 змінила своє прізвище на « ОСОБА_7 ».

Як зазначає позивач та не спростовує вказаного відповідач, 03.02.2022 року відповідачем подана заява до приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Стенюхіної І.В. про те, що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно дитини і після цього, вона залишила дитину проживати у позивача в АДРЕСА_1 та виїхала за межі Україна і на даний час перебуває в Польщі.

Відповідач в судовому засіданні 28.10.2024 року пояснила, що з осені 2022 року не працювала, мала борги, 24.02.2022 року виїхала до Польщі в м. Свідніца. На даний час вона має соцпакет, орендує житло, квартира двокімнатна, у неї є цивільний чоловік, українець, який розведений і також має дитину, його сину 4 роки. Вона працює, має заробіток 40000 злотих, з яких вносить плату за житло 10000 злотих та витрачає на харчування 5000 злотих. Приїхала в Україну на тиждень, спілкувалась з дитиною, позивач перешкод не чинив, дитина виявляла бажання жити з батьком, до неї приїздити в гості. Вважає, що проживання дитини у неї є безпечнішим.

Допитані в судовому засіданні 04.11.2024 року свідки пояснили:

свідок ОСОБА_8 зазначила, що вони є сусідами, позивач проживає з дівчинкою ОСОБА_9 , дружину його ніколи не бачила, ОСОБА_10 з дитиною лагідний, вона ходить в садочок, ДЮЦ, з його слів знає, що дружина в Польщі, дівчинка про маму не говорить, дитина завжди охайно одіта, причесана, у дитини ніколи не бачила поганого настрою, живуть удвох, а бабуся окремо.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що з позивачем дружні відносини, вони знайомі з 2020 року, він живе з ОСОБА_9 , мати дитини захотіла пожити для себе і зараз перебуває за кордоном, позивач живе з донькою, вони дуже прив`язані одне до одного.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що з позивачем має дружні відносини, вони сусіди, їх діти гуляють разом, дівчинка маму не згадує, мама дитини живе за кордоном.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що є бабусею ОСОБА_9 , ОСОБА_13 живе з сином, при зустрічі з мамою емоцій не проявляла, мати залишила дитину до війни.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25.01.1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються. У висновках ВС, викладених у постановах від 30.11.2022року у справі № 464/5348/21, від 09.11.2022 року у справі № 753/4575/21 суд зазначає, що під час визначення місця проживання малолітньої дитини, зважаючи на вікову категорію дитини, бесіду з останньою має проводити психолог, головним завданням якого є встановлення дійсного психоемоційного стану дитини, визначення інтересів дитини та отримання думки щодо бажання дитини проживати з одним із батьків. Суд має враховувати висловлену думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб.

У постанові Верховного суду від 23.12.2019 року у справі № 552/4608/18 (провадження № 61-6271св19) суд наголосив, що зміна місця проживання дитини, яка спричинить порушення стійких, усталених зв`язків дитини з оточенням і звичним середовищем, не відповідає найкращим інтересам дитини.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 року у справі № 404/3499/17 дійшов висновку, що визначення місця проживання дітей із батьком, з яким вони безперервно проживали тривалий період в оточенні інших рідних їм людей, забезпечує їх розвиток у безпечному, спокійному і стійкому середовищі та не впливає на взаємини дітей із матір`ю, оскільки не позбавляє її прав і не звільняє від виконання батьківських обов`язків.

З висновку органу опіки та піклування № 4161/19 від 13.06.2024 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кропивницької міської ради № 679 від 28.06.2024 року вбачається, що враховуючи рішення Комісії, керуючись найкращими інтересами дитини, вирішено за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком.

У пункті 67 Загального коментаря № 14 від 29.05.2013 року Комітет ООН з прав дитини зазначив, що в інтересах дитини доцільно виходити зі спільної батьківської відповідальності. Приймаючи рішення в інтересах дитини, суддя має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками. Судом не встановлено обставин, з яких би вбачалося вчинення позивачем перешкод відповідачу у спілкуванні з донькою.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Суд - це фактично останній інструмент, який підлягає використанню при вирішенні сімейних спорів, коли спір неможливо вирішити іншим шляхом.

У даному випадку, суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 належними та достатніми доказами повністю доведено наявність правових підстав для визначення місця проживання доньки разом з нею. Натомість, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями141,150,153,155 СК Українимати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положеньст. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо (Постанова Великої Палати Верховного Суду 04.07.2018 року, справа № 712/10623/17).

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень ЄСПЛ, у тому числі шляхом застосуваннястатті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 8 Конвенціїкожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.

Так, рішенням у справі «М.С. проти України» від 11.07.2017 року (заява № 2091/13) ЄСПЛ, установивши порушення статті 8 Конвенції,консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

Суд враховує, що дитина проживає з батьком, який належним чином піклується про стан її здоров`я, сприяє її гармонійному фізичному, розумовому, духовному, моральному і соціальному розвитку, утримує доньку. Суду не надано доказів того, що він чинить перешкоди матері дитини у спілкуванні з донькою, вказані обставини підтвердила і сама відповідач, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вказане також кореспондується частинами 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, якою держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, моральної і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

При визначенні розміру аліментів судом враховуються положення статті 182 Сімейного Кодексу України та те, що відповідач працездатна особа, не має виплат по іншим виконавчим документам.

Згідно ч.1 ст. 183 Сімейного Кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_14 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до його повноліття.

Частиною 1 ст. 191 СК України, передбачено, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, а тому стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в сумі 1 211,20 грн. в частині вимог щодо стягнення аліментів та 1073,60 грн. на користь позивача в розмірі понесеного ним і сплаченого судового збору при поданні позову.

Позивач за зустрічним позовом не довела суду необхідності зміни місця проживання дитини, а також того, яким саме інтересам дитини буде відповідати така зміна.

Суд наголошує на тому, що положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, а визначення місця проживання дитини з одним із батьків, який здійснює забезпечення дитині рівня життя, необхідного для всебічного розвитку, не може беззаперечно свідчити про позбавлення іншого з батьків дитини передбаченої законодавством можливості брати участь у її вихованні та спілкуванні з нею. У такій категорії справ узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини.

В даному конкретному випадку суд приходить до висновку, що підтримання існуючого ладу життя дитини, перебування її у звичній, емоційно та соціально прийнятній для неї обстановці, має пріоритетне значення над забезпеченням права позивача приймати участь у вихованні доньки шляхом визначення місця проживання дитини з нею.

Враховуючи викладені обставини, надані сторонами докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .

Відповідно до норм статті 141 ЦПК України суд відносить судові витрати понесені позивачем за зустрічним позовом за її рахунок.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог:Управління зпитань захиступрав дітейКропивницької міськоїради провизначення місцяпроживання дитинита стягненняаліментівзадовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 03.11.2023 року до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 1073,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держависудові витрати по справі в сумі 1211,20 грн.

В задоволеннізустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про визначення місця проживання дитини відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем за зустрічним позовом, віднести за її рахунок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення в повному обсязі виготовлене 26.12.2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 , проживає АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_3 , проживає АДРЕСА_4 .

Третя особа: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, 25006 м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 42215510.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко