Рішення

від 25.12.2024 по справі 552/3420/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3420/24

Провадження № 2/552/2275/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.12.2024 року Київський районний суд м.Полтави і складі:

Головуючого судді Турченко Т.В.,

При секретарі Цимбалюк І.О.,

За участю адвокатів Литовченка Р.В., Стороженко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

27.05.2024 року до Київського районного суду м.Полтави звернувся ОСОБА_1 з позовними вимогами до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення. В позовній заяві вказував на те, що 22 лютого 2024 року в період часу з 14 год. 10 хв. до 14 год. 15 хв. ОСОБА_2 шляхом використання металевого предмета «зубила» та молотка, збив навісний замок вхідних дверей та проник до приватного будинку АДРЕСА_1 , де почав шукати грошові кошти та дорогоцінні предмети, але о 14 год. 30 хв. до будинку повернувся господар помешкання ОСОБА_1 з дружиною ОСОБА_3 , які застали ОСОБА_2 під час вчинення кримінального правопорушення та затримали його, не дозволивши довести кримінальне правопорушення до кінця. 17.04.2024 року вироком Київського районного суду м.Полтави ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст. 15, ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі. В даному кримінальному провадженні він був визнаний потерпілим, так як саме до його помешкання проник ОСОБА_2 зірвавши замки та пошкодивши двері. Завдану йому шкоду він оцінює в розмірі 20000,00 грн. Крім того, в результаті вказаних ОСОБА_2 він зазнав моральних страждань. Після 22.02.2022 року він став погано спати, став постійно підвищуватися тиск, від тепер вони постійно не відчувають безпеки у власній оселі. А тому вважає, що йому була завдана моральна шкода на суму 10000 грн. В зв`язку з чим просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь завдану майнову шкоду в розмірі 20000,00 грн. та 10000,0 грн. моральної шкоди.

Ухвалою суду від 13.06.2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Стороженко С.В. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Литовченко Р.В. в судовому засіданні, позовні вимоги не визнав, в задоволенні яких просив відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши учасників розгляду справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що вироком Київського районного суду м.Полтави від 17.04.2024 року відповідач ОСОБА_2 засуджений за ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення полі.

Вказаний вирок набрав законної сили 18.05.2024 року.

Як вбачається з вироку Київського районного суду м.Полтави від 17.04.2024 року по справі №552/1295/24 року, 2 лютого 2024 року в період часу з 14 год. 10 хв. до 14 год. 15 хв. ОСОБА_2 діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливим мотивом спрямованим на заволодіння чужим майном, скориставшись тимчасовою відсутністю господарів, шляхом використання металевого предмета «зубила» та молотка, збив навісний замок вхідних дверей та проник до приватного будинку АДРЕСА_1 , де почав шукати грошові кошти та дорогоцінні предмети, але о 14 год. 30 хв. до будинку повернувся господар помешкання ОСОБА_1 з дружиною ОСОБА_3 , які застали ОСОБА_2 під час вчинення кримінального правопорушення та затримали його, не дозволивши довести кримінальне правопорушення до кінця.

Позивач ОСОБА_1 є потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.

Як в позовній заяві, так і в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 вказував, що відповідачем ОСОБА_2 було завдано матеріальну шкоду, яка виражається у пошкодженні вхідних дверей в його приватному будинку АДРЕСА_1 . Завдану шкоду він оцінює в розмірі 20000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно до Стаття 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час розгляду справи, позивачем не було надано до суду жодних підтверджуючих документів, які б вказували на те, що матеріальна шкода завдана відповідачем становить саме 20000 грн. Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди не підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача заподіяної моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Аналіз положень ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в т.ч. моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Правило генерального делікту закріплено у ст. 1166 ЦК України стосовно майнової шкоди та у ст. 1167 ЦК України стосовно моральної шкоди.

Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв`язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача.

За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

При з`ясуванні фактів, з якими закон пов`язує відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов`язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Як передбачено п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами та доповненнями, розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови: «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості»

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст.ст. 12, 81 ЦПК України.

Виходячи з викладеного вище, розглядаючи справу у відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України в межах заявлених позовних вимог, приймаючи до уваги обґрунтування моральної шкоди з боку позивача, обставин її завдання з вини ОСОБА_2 , моральних переживаннях позивача, які знаходяться безпосередньо у причинно-наслідковому зв`язку, в результаті скоєного кримінального правопорушення, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу в частині стягнення моральної шкоди та стягнути з відповідача, суму у відшкодування моральної шкоди в розмірі - 5000,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 258-259 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 5000 грн. моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позовних вимоги відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30-ти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Сторони по справі:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбуває покарання в Державній установі «Харківська виправна колонія №43» код ЄДРПОУ 08564558, м.Харків, вул.Таджицька, будинок 17.

Рішення суду виготовлено 26.12.2024 року.

Головуючий суддя Т.В.Турченко