Рішення

від 16.12.2024 по справі 532/2476/24

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/2476/24

2/532/841/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Макарчука С.М., з участю секретаря судового засідання Демидюк О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки за відсутності учасників справи у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 532/2476/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»</a>, треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2023 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»</a> про визнання виконавчого напису від 04.09.2020 № 24726 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості в сумі 22308,58 грн. таким, що не підлягає виконанню; стягнути з ТОВ «ФК «Аланд» на його користь понесені судові витрати.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що в квітні 204 року йому стало відомо, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. було відкрите виконавче провадження № 63365661 від 21.10.2020 за виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. за № 24726 від 04.09.2020 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 22308,58 грн. на користь ТОВ «ФК «Аланд».

Як вбачається з відповіді приватного виконавця, стягувачем виступає ТОВ «ФК «Аланд», а боржником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Предметом стягнення є заборгованість позивача перед ТОВ «ФК «Аланд».

З метою з`ясування причин і підстав виникнення заборгованості та для можливості досудового врегулювання спору він звернувся в телефонному режимі до ТОВ «ФК «Аланд».

В телефонній розмові працівниця установи повідомила, що заборгованість виникла внаслідок невиплачених в строк коштів відповідно до умов кредитного договору.

Враховуючи той факт, що жодних кредитних договорів з ТОВ «ФК «Аланд» позивач не підписував та жодних коштів від них не отримував, виконавчий напис вчинений незаконно і без підстав, за відсутності необхідних документів, визначених Законом, якими підтверджується безспірність заборгованості.

Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, без перевірки нотаріусом безспірності заборгованості за кредитним договором та без перевірки факту завчасної повідомлення позивача як боржника про існування кредитної заборгованості як такої та її розмір. До того ж неотримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором та вчиненням виконавчого напису позбавило можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Приватним нотаріусом Гораєм О.С. виконавчий напис № 24726, виданий 04.09.2020 вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат», Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5 у зв`язку з чим є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 11 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, призначено у справі судове засідання на 16 грудня 2024 року.

У судове засідання 16 грудня 2024 року сторони не з`явилися, повідомлені про дату, час і місце розгляду справи в порядку, визначеному ст. 128 ЦПК України.

Позивачем подане клопотання про розгляд справи без його участі, підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Інші учасники справи про причини неявки та їх поважність не повідомляли, будь-яких заяв чи клопотань з приводу позовних вимог по суті або з процесуальних питань до суду не подавали.

Відповідачем відзив на позов не поданий.

Зважаючи на зазначене, враховуючи приписи ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи на підставі наявних у ній даних і доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем на підставі статей 87-91 ЗУ «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 24726, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 005-26511-270814 від 27.08.2014, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за кредитними договорами 42-К від 06.10.2017 яким перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 11/08/2020-ФА від 11.08.2020, укладеного 27 серпня 2014 року, на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд». Стягнення заборгованості проводиться за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року в сумі 21 808,58 грн, яка складається із: 18436,86 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 0,00 грн. прострочена заборгованість за комісією; 3371,72 грн. за простроченою заборгованістю по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн. за строковою заборгованістю за сумою кредиту; 0,00 грн. за строковою заборгованістю за комісією; 0,00 грн. за строковою заборгованістю по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн. за строковою заборгованістю за штрафами і пенями. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 ЗУ «Про нотаріат» стягнуто плату зі стягувача в розмірі 500,00 грн, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника, ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» складає 22308,58 грн. (а.с. 6).

21 жовтня 2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. на підставі заяви стягувача про примусове виконання виконавчого напису № 24726, виданого 04.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С, відкрито виконавче провадження № 63365661, про що винесено постанову про стягнення з боржника заборгованості в розмірі 22308,58 грн (а.с.4).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-ХІІ виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі й унаслідок цивільно- правової відповідальності, це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону «Про нотаріат»).

Аналогічні правила та умови вчинення нотаріусами виконавчого напису містить й Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку). Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Водночас цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Верховний Суд зазначає, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця.

Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат».

Отже, встановлена законом процедура стягнення боргу підставі виконавчого напису нотаріуса не вважається дотриманою (виконана), якщо боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса стягнення заборгованості здійснюється за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Отже, з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів (правовий висновок, викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, у Постанові Верховного Суду від 22 травня 2020 року у справі № 674/918/17).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом установлено, що 27 серпня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви № 005-26511-270814. Зазначений договір нотаріально не посвідчений, а тому оспорюваний виконавчий напис не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», яка передбачає обов`язкове нотаріальне посвідчення договорів.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 має безспірну заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» за кредитним договором № 005-26511-270814 від 27.08.2014, а також, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису дійсно належним чином переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню із ОСОБА_1 за спірним виконавчим написом, зокрема належним чином завірений кредитний договір, з відміткою про його нотаріальне посвідчення, а також доказів про належне повідомлення боржника про Відступлення права вимоги та про розмір заборгованості та термін її сплати, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису № 24726, вчиненого 04.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 34, 50, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»</a> про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 04 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрованим в реєстрі за № 24726, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»</a> заборгованості в сумі 22308,58 (двадцять дві тисячі триста вісім) гривень 58 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя