Рішення

від 18.11.2024 по справі 638/6623/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/6623/24

Провадження № 2/638/3833/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 листопада 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Щепіхіної В.В.,

за участю секретаря - Рєзніка І. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (надалі позивач) звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/380805/82/557509 від 25.04.2019 у сумі 46 967,72 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 39 372,32 грн. та заборгованості за процентами - 7 595,40 грн., а також стягнення судових витрат та витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що 25 квітня 2019 року відповідач звернувся до АТ «Райффайзен Банк» та уклав кредитний договір № 014/380805/82/557509. Відповідно до умов якогокредитодавець надав позивачльнику кредит у розмірі 46 100,00 грн., а позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом. Строк кредиту становить 72 місяців. 20.12.2022 між АТ "Райфайзен Банк" та ТОВ "ФК"Сіті Фінанс" було укладено договір відступлення прав вимоги №114/2-57-F, відповідно до умов якого первісний кредитор відступило право вимоги до відповідача ТОВ "ФК"Сіті Фінанс". Після відступлення прав вимоги позивачу, останнім не здійснювалось жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором ні на рахунок первісного кредитора ні на рахунок позивача. Внаслідок невиконання умов кредитного договору у відповідача виникла заборгованість у розмірі 46 967,72 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 39 372,32 грн. та заборгованості за процентами - 7 595,40 грн.

17.04.2024 року ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Від представника позивача надійшла до суду заява, в якій зазначено, що він позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 відповідно до ст.128 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В судові засідання не з`явився, про наявність поважних причин своєї неявки відповідно до вимог ч.3 ст.131 ЦПК України суд не повідомив, заяви про відкладення судового засідання відповідач не надав, відзиву на позов не направив.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився у судове засідання без поважних причини, не направив до суду відзив на позовну заяву, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд постановив проводити заочний розгляд справи.

На підставі частини 2 статті 247ЦПКУкраїни у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч.4 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.

Позивач надає банківські послуги відповідно до ЗУ «Про банки та банківську діяльність» на підставі ліцензії Національного банку України від 18.06.2018 року № 10, виданої Акціонерному товариству «Райфайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райфайзен Банк».

Судом встановлено, що 25.04.2019 між АТ "Райфайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №014/380805/82/557509. Крім того, ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування "Кредит готівкою".

Відповідно до статті 1 Кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту 46 100,00 грн., дата повного погашення кредиту 25.04.2019. Процентна ставка фіксована та становить 49,9% річних.

Згідно з випискою по рахунку від 22.01.2024 АТ "Райфайзен Банк Аваль" в повному обсязі виконала свої зобов`язання та перерахувала відповідачу суму кредиту у розмірі 46 100,00 грн..

Відповідно до договору відступлення прав вимоги №114/2-57-F від 20.12.2022 року укладеного між АТ «Райфайзен Банк» та ТОВ «ФК Сіті Фінанс» до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №014/380805/82/557509.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №014/380805/82/557509 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 46 967,72 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 39 372,32 грн. та заборгованості за процентами - 7 595,40 грн..

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за користування. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі. Відповідач, всупереч умов кредитного договору, не здійснює належним чином платежів для погашення суми заборгованості по кредиту, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Відповідно до частини 1статті 509ЦКУкраїни зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, не забезпечив своєчасне повернення запозичених коштів. Такі дії порушують права та законні інтереси позивача, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/380805/82/557509.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями частин 1 та 3 статті 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Проте, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого ухвалою суду строку. В матеріалах справи також відсутні докази неможливості подання відповідачем доказів з об`єктивних причин, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження строк.

Суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання щодо повернення коштів. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів з боку відповідача на спростування зазначених вище висновків, як і доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем та визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позовних вимог в повному обсязі суд покладає судовий збір на відповідача.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 1 400,00 грн..

Згідно зч.8ст.141ЦПКУкраїнирозмірвитрат,якісторонасплатилаабомаєсплатитиу зв`язкузрозглядомсправи,встановлюєтьсясудомнапідставіподанихсторонамидоказів (договорів,рахунківтощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідних клопотань учасники справи не було заявлено.

Представником позивача - адвокатом Титаренко В. В. було долучено до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги №14/06/2023 від 14.06.2023 укладеного між ТОВ "ФК"Сіті Фінанс" та адвокатом Титаренко В. В., копію акту виконаних робіт від 07.02.2024; копію платіжної інструкції №334 від 08.02.2024, відповідно до якої ТОВ "ФК"Сіті Фінанс" перерахувало адвокату Титаренко В. В. суму 1400,00 грн. відповідно до умов договору про надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, приймаючи до уваги надані документі, які підтверджують понесені витрати, суд дійшов висновку про зстягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.525,526,530, 610,612, 634, 1049, 1050, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст.ст.12, 81, 83,141,264,265,273,352,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (код ЄДРПОУ: 39508708, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41) заборгованість за кредитним договором №014/380805/82/557509 від 25.04.2019 у розмірі 46 967 (сорок шість тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн. 72 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом - 39 372,32 грн. та заборгованості за процентами - 7 595,40 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (код ЄДРПОУ: 39508708, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41) судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (код ЄДРПОУ: 39508708, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41) витрати на правничу допомогу у розмірі 1 400 (одна тисяча чотириста) грн. 00 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В.Щепіхіна