Ухвала

від 26.12.2024 по справі 646/14369/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/14369/24

Провадження № 2-о/646/200/2024

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без руху

26 грудня 2024 року м.Харків

Суддя Червонозаодського районного суду м.Харкова Чорна Б.М., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Перший відділ ДРАЦС у м.Харкові, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Червонозаводського районного суду м.Харкова надійшла вищевказана заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Перший відділ ДРАЦС у м.Харкові, в якій вона просить суд встановити факт смерті її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в населеному пункті смт.Ялта Магнушанського району Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про смерть.

Ознайомившись з матеріалами заяви, суддя встановив, що вона подана без додержання вимог, викладених у ЦПК України виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно зі ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Ознайомившись із заявою, вважаю, що наявні підстави для залишення її без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. ст. 294, 317-318 ЦПК України, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

У відповідності до вимог ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду від 2022 року щодо встановлення фактів народження або смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, доказами, що підтверджують факт народження/смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути: - пояснення заявників, свідків; - письмові докази; - речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи, висновки експертів; - копії лікарського свідоцтва/довідки про народження/смерть; - наказ командира військової частини про виключення із особового складу; - скріншоти особистого листування; - дані, отримані з відкритих джерел чи соціальних мереж, які доводять факт ведення бойових дій у конкретній місцевості у певний час; - акти про настання смерті.

Так, підставою для проведення державної реєстрації смерті є відповідний медичний документ, виданий закладом охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, одночасно підтверджуючи достовірність наданої копії доказу.

Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Однак, заявником незасвідчені копії документів, доданих до заяви, а тому задля усунення недоліків у вказаній частині заявнику необхідно надати належним чином засвідчені копії документів, доданих до заяви.

Крім того, як свідчать матеріали справи, заявник не долучила довідку про поховання, фотознімків з місця захоронення, копії договору на замовлення і організацію похорону, висновок про причину смерті, тощо.

Також, в порушення вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України відсутнє підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тими же сторонами з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Проте, заявником не зазначено відомостей про наявність або відсутність у заявника та заінтересованої особи електронного кабінету.

На підставі встановлених обставин, суд вважає необхідним заяву залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків.

При постановленні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи положення статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі встановлених обставин, керуючись статтями 175, 177, 185, 294, 306, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Перший відділ ДРАЦС у м.Харкові, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 (п`ять) днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити заявнику, що в разі не усунення недоліків заяви у вказаний строк, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо розміру судових витрат. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Суддя Б.М.Чорна