Рішення

від 18.12.2024 по справі 707/1023/24

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/1023/24

2/707/609/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2024 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

з участю секретаря Культенко Н.В.

представника первісного позивача адвоката Гачової Т.Г.

первісного відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Білозірської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Білозірської сільської ради про визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

15.04.2024 року ОСОБА_2 через свого представника, адвоката Нікітюк А.М. звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , Білозірської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є батьком позивача. Місце смерті Менська виправна колонія. Місце реєстрації АДРЕСА_1 . Згідно свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 . Відповідно до копії рішення народного суду Черкаського району, Черкаської області від 24.09.1982 року по справі № 2-545-1982, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розірвано шлюб та проведено релаьний розподіл будинковолодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , по 50% кожному. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . В будинку АДРЕСА_1 позивач ОСОБА_2 проживав з моменту свого народження до січня 2018 року, із перервою на період з серпня 1981 року по травень 1993 року, коли проходив навчання та службу в Збройних силах за межами України. Факт проживання та реєстрації ОСОБА_2 за адресою в АДРЕСА_1 , в період з 04.10.1994 року по 29.01.2018 року підтверджується актом обстеження факту проживання без реєстрації від 08.02.2022 року та довідкою №6255 від 12.08.2019 року, які видані Виконавчим комітетом Білозірської сільської ради.

Після смерті ОСОБА_3 в Черкаській районній державній нотаріальній конторі було заведено спадкову справу №10/2020. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось. 16.01.2020 року позивач звернувся до Черкаської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за адресою АДРЕСА_1 . Згідно довідки, виданої 12.11.2019 року Виконавчим комітетом Білозірської сільської ради, за ОСОБА_3 рахується 1/2 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , в якому він був зареєстрований до дня смерті. Інша 1/2 частина житлового будинку належить ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 зазначає, що 04.11.2022 року позивач звернувся із заявою до Черкаської районної державної нотаріальної контори з проханням роз`яснити порядок оформлення спадщини після смерті його батька, на що 04.11.2022 року завідувачем Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н.В. надано роз`яснення щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину, де вказано, що померлим ОСОБА_3 не зареєстровано право власності на вказане майно, а отже відсутній склад спадкового майна. 07.12.2022 року, на підставі заяви ОСОБА_2 , Черкаською районною державною нотаріальною конторою винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . В той же час, на час смерті батька позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину згідно з ст.549 ЦК УРСР, чинного на момент відкриття спадщини, оскільки вступив у фактичне володіння спадковим майном свого батька, а саме вищезазначеного частиною житлового будинку по АДРЕСА_1 шляхом постійного проживання у вказаній половині батька на день його смерті з вересня 1994 року по січень 2018 року та реєстрації свого місця проживання у вказаний вище період часу за вищезазначеною адресою частини житлового будинку батька ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою №6255 від 12.08.2019 року виданою виконавчим комітетом Білозірської сільської ради. Крім того, ОСОБА_2 також прийняв спадщину після смерті батька й шляхом вступу у фактичне володіння особистими речами та речами домашнього вжитку батька, які увійшли до прийнятої ним спадщини.

ОСОБА_2 вказує, що хоча місцем смерті ОСОБА_3 є Менська виправна колонія, де останній відбував покарання з 1993 року, однак останнім місцем його постійного проживання та реєстрації була частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідно довідкою виданою Білозірською сільською радою Черкаського району Черкаської області від 24.01.2014 року №257. У вересні 1994 року ОСОБА_2 повернувся зі служби у Збройних силах додому і оселився в частині будинку, що належала батькові, прописався у будинку, перевіз свої речі та меблі, зробив поточний ремонт, а тому всі особисті речі та речі домашнього вжитку батька, як і належна йому частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , які увійшли до спадщини, були прийняті у фактичне володіння позивача ОСОБА_2 .

За свого життя батько позивача ОСОБА_3 заповіт не склав, тому окрім сина ОСОБА_2 до спадкоємців першої черги цієї спадщини за законом належить також донька відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини (смерті батька) із заявою про прийняття спадщини дл нотаріуса не зверталася, за останнім місцем проживання батька ОСОБА_3 згідно відомостей довідки Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 24.01.2014 року №257 зареєстрована не була та не проживала, що вказує на те, що відповідачка ОСОБА_5 не являється особою, яка згідно з ст.549 ЦК УРСР чинного на момент відкриття спадщини своїми діями прийняла спадщину.

Враховуючи неможливість реалізувати свої спадкові права, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просить визнати за ним право власності на спадкове майно на 1/2 частину будинковолодіння, розташованого в АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 17.04.2024 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та встановлено відповідам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву.

06.05.2024 року від відповідачки у справі ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву. ОСОБА_1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , оскільки прийняте рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 03.10.2019 року було скасоване Постановою Черкаського апеляційного суду від 23.02.2022 року. Крім того, прийняте рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 27.04.2023 року, яке Черкаський апеляційний суд від 17.01.2024 року скасував та ухвалив нове рішення, а саме в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовити.

13.06.2024 року відповідачем ОСОБА_1 до суду був поданий зустрічний позов до ОСОБА_2 , Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права власності на частину спадкового майна. Зустрічний позов обгрунтовано тимиж обставинами щодо родинних відносин сторін з померлим батьком ОСОБА_3 та наявністю після смерті останнього спадкового майна у виді 1/2 частини спірного будинку по АДРЕСА_1 . Позивачка є рідною дочкою померлого ОСОБА_3 та вказує, що вона згідно закону має право на частину спадкового майна, яке складається з частини домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , тобто фактично це 1/4 частина від усього будинку, на яку позивачка ОСОБА_1 просить визнати право власності, так як із своїм рідним братом ОСОБА_2 (первісний позивач) вони вже тривалий час не можуть домовитись щодо розподілу спадщини по закону і по справедливості.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 25.06.2024 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права власності на частину спадкового майна - прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

23.07.2024 року від позивача за первісним позовом ОСОБА_2 надійшла заява про застосування строку позовної давності та просить суд застосувати позовну давність щодо позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права власності на частину спадкового майна та відмовити у позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

08.08.2024 року від позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 надійшла відповідь на заяву ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності. Згідно якої ОСОБА_1 заперечує щодо тверджень ОСОБА_2 щодо пропуску нею строків позовної давності та вважає що вона ніяким чином строк на звернення до суду не пропустила та у своїй зустрічній позовній заяві від 06.05.2024 року змістовно про це написала.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Грачова Т.Г. просила суд задовольнити вимоги за первісним позовом повністю, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити повністю з підстав пропуску ОСОБА_1 строків позовної давності.

ОСОБА_1 просила суд задовольнити вимоги її зустрічного позову до ОСОБА_2 , Білозірської сільської ради про визнання права власності на частину спадкового майна в повному обсязі, та відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 . Вважає вимоги ОСОБА_2 необгрунтованими і недоведеними.

У судове засідання представник Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області не з`явився. Однак в матеріалах справи міститься клопотання від представника сільської ради Стоянова О.М. про розгляд справи без участі представника Білозірської сільської ради та вважають, що зустрічний позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Крім того, у судовому засіданні були допитані як свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_6 є двоюрідною сестрою сторін у справі ( ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ), зазначила що спірному будинку буває часто. У 1994 році ОСОБА_2 повернувся з Росії і жив у батьковій половині будинку, будинок був перебудований та має 2 поверхи. Свідок підтвердила що батько сторін помер у в`язниці, а ОСОБА_2 з матір`ю вели господарство, доглядали за будинком, ставили паркан та будували гараж.

Свідок ОСОБА_7 є сусідом ОСОБА_2 , повідомив суду про те, що успірному будинку проживав ОСОБА_2 з матір`ю, а сестра ОСОБА_1 не проживала в даному будинку, а лише приїздила допомагати матері.

Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, свідків, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 від 24.07.1998 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до копії рішення народного суду Черкаського району, Черкаської області від 24.09.1982 року по справі № 2-545-1982, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розірвано шлюб та проведено релаьний розподіл будинковолодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , по 50% кожному.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 .

Факт проживання та реєстрації ОСОБА_2 за адресою в АДРЕСА_1 , в період з 04.10.1994 року по 29.01.2018 року підтверджується актом обстеження факту проживання без реєстрації від 08.02.2022 року та довідкою №6255 від 12.08.2019 року, які видані Виконавчим комітетом Білозірської сільської ради.

Відповідно до відомостей, які надійшли на запит суду від завідувача Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н.В., після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу №10/2020, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

16.01.2020 року позивач звернувся до Черкаської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно довідки, виданої 12.11.2019 року Виконавчим комітетом Білозірської сільської ради, за ОСОБА_3 рахується 1/2 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , в якому він був зареєстрований до дня смерті. Інша 1/2 частина житлового будинку належить ОСОБА_4 .

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 03.10.2019 року в справі №707/2052/19 встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_2 у вигляді 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , яка відкрилася після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, постановою Черкаського апеляційного суду від 23.02.2022 року по справі №707/2052/19 рішення суду від 03.10.2019 року скасовано.

04.11.2022 року позивач ОСОБА_2 звернувся із заявою до Черкаської районної державної нотаріальної контори з проханням роз`яснити порядок оформлення спадщини після смерті його батька, на що 04.11.2022 року завідувачем Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н.В. надано роз`яснення щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину, де вказано, що померлим ОСОБА_3 не зареєстровано право власності на вказане майно, а отже відсутній склад спадкового майна.

07.12.2022 року, на підставі заяви ОСОБА_2 , Черкаською районною державною нотаріальною конторою винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Крім цього, рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 03.10.2019р. по справі №707/2052/19 було встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_2 післ смерті батька ОСОБА_3 . Однак, згідно постанови Черкаського апеляційного суду від 23.02.2022р. вказане рішення суду першої інстанції скасовано.

Судом апеляційної інстанції у своїх постановах звернута увага на наявність двох спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , а саме його дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , необхідність врахування інтересів обох спадкоємців, та наявність між ними спору щодо розподілу спадщини у виді 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».

Відповідно до п. 23Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідност.392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідност.1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідност.1261 ЦК Українипозивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відносяться до першої черги на спадкування за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

Щодо строків позовної давності, на застосуванні яких наполягає первісний позивач, суд вважає наступне.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_1 подана до суду 13.06.2024р. в рамках розгляду даної цивільної справи (а.с.87-92).

Нормами ст.ст.1269, 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з моменту відкриття спадщини.

Однак, у разі відкриття спадщини до 01.01.2004р. застосовується чинне на той час законодавство. Згідно ст.549 ЦК України (в редакції 1963р.) передбачено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно пояснень сторін, судом встановлено, що ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 не зверталися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. І ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вважають, що вони мали та мають право на спадщину після смерті їх батька, як спадкоємці першої черги за законом.

Згідно п.4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вказано, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали суду свої доводи та докази того, що вони прийняли спадщину після смерті свого батька, і суд вважає такі доводи і докази обгрунтованими.

04.07.2024р. ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину після смерті ОСОБА_3 06.07.2024р. нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н.В. прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема з підстав відсутності складу спадкового майна, оскільки будинок по АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.149).

При цьому, законодавством не визначено строку, протягом якого спадкоємці мають оформити право власності на спадкове майно.

За даними позивачки ОСОБА_1 вона дізналась про порушення свого права на оформлення спадщини в жовтні 2021року, коли з рішення Черкаського районного суду ії стало відомо, що батько на зареєстрував свою частину будинку у БТІ.

Крім цього, суд також враховує положення законодавства про внесення змін до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо зупинення/продовження перебігу строків позовної давності (фактично з березня 2022 року по 30.01.2024р. строки позовної давності продовжились на період дії воєнного стану, а з 30.01.2024р. перебіг позовної давності зупиняється на період дії воєнного стану).

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає безпідставним застосування строків позовної давності до зустрічного позову ОСОБА_1 , та вважає заяву ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності необгрунтованою.

Аналізуючи надані позивачем ОСОБА_2 докази, встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на частину спадкового майна. На думку суду, право на спадкове майно у вигляді 1/2 частини будинку по АДРЕСА_1 мають обидва спадкоємці померлого: як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 , як рідні діти померлого, в рівних частках, по 1/2 кожному згідно закону. В решті позовних вимог ОСОБА_2 суд вважає необхідним відмовити у зв`язку з необгрунтованістю і недоведеністю таких вимог.

Аналізуючи наданізустрічним позивачем ОСОБА_1 докази, встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 під час розгляду справи доведено наявність родинних зв`язків із померлим батьком та право на спадкування майна останнього, як спадкоємцем першої черги. Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимог про визнання права власності в порядку спадкування за законом обґрунтовані та підлягають задоволенню та за нею належить визнати право власності на частину спадкового майна, яке складається з частини домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 .

Що стосується судових витрат. Оскільки позивач за первісним позовом ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору на підставі ст.5 п.9 ЗУ «Про судовий збір», а позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., а тому сплачений ОСОБА_8 судовий збір підлягає компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 141,259-265,273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Первісний позовОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на частину спадкового майна, яке складається з частини домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті вимог первісного позову ОСОБА_2 відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати заОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на частину спадкового майна, яке складається з частини домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Компенсувати за рахунок держави ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1211грн. 20коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24 грудня 2024 року.

Суддя: О. М. Суходольський