Рішення

від 25.12.2024 по справі 317/5711/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/5711/24

пр. № 2/317/1524/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«25» грудня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.,

при секретарісудового засідання Демко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доДолинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа - Запорізька районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Долинської сільської Ради Запорізького району Запорізької області, про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування позову позивач зазначив, наступне, що «13» ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина за законом у вигляді: частки житлового будинку АДРЕСА_1 , паї та частка житлового будинку АДРЕСА_1 , яку чоловік позивачки успадкував після смерті його рідної сестри ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме прийняв, однак не встиг отримати на своє ім`я свідоцтво про право на спадщину за законом. Після смерті чоловіка усе спадкове майно, яке залишилося після його смерті прийняла позивачка шляхом звернення до нотаріальної контори з заявою на прийняття спадщини. Однак, на теперішній час, позивач не має можливості через нотаріальну контору отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно у вигляді - частки житлового будинку АДРЕСА_1 , з причини відсутності правових документів на будинок, що підтверджується Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.01.2022 року за № 56/02-31, на підставі зазначеного позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою від 30.10.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

В ході підготовчого провадження відповідач - Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області жодних заяв по суті справи не надавала, звернулась до суду зі заявою про розгляд справи без їхньої участі, проти задоволення позову не заперечують.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 13.12.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явився, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, на адресу суду надав пояснення по справі, заперечень не має.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Запорізька районна державна нотаріальна контора, у судове засідання не з`явилися, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомили, заперечень не подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої цієї статті).

Відповідно дост. 328 ЦК України,право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2).

Статтею 41 Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.03.2009 ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно до матеріалів спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_3 , вбачається, що вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після її смерті її рідний брат ОСОБА_2 у передбачений законом строк прийняв спадщину у вигляді частки житлового будинку АДРЕСА_1 , проте не зміг оформити її через нотаріальну контору та отримав відмову з причини відсутності правоустановчого документу на спадковий будинок, що підтверджується Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.01.2022 за № 56/02-31.

Відповідно дост. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК Українивизначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно дост. 1220 ЦК України, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього Кодексу) (ч. 2).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого видане Оріхівським відділом реєстрації актів цивільного стану у Пологівському районі Запорізької області Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) від 13.03.2024, актовий запис № 241, серія № НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про одруження виданого Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області від 10.08.1960, актовий запис № 15 серія НОМЕР_2 , позивач є дружиною ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. ч. 2,3ст.1223 ЦК України, вбачається, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ч. 1ст. 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за законом, та єдиним спадкоємцем, хто її прийняв є позивач по справі, дружина померлого, що підтверджується копією спадкової справи № 90/2024 від 26.04.2024.

За вимогами ст.ст. 1268-1270 Цивільного кодексу Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Стаття 1296 ЦК Українивстановлює, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1ст. 1268 ЦК Українивизначено, що спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1ст. 1270 ЦК України,для прийняттяспадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що на момент смерті спадкодавця, до Запорізької районної державної нотаріальної контори звернулася позивачка з питанням прийняття спадщини після смерті свого чоловіка, проте спадкове майно у вигляді: частки житлового будинку АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_2 за своє життя прийняв після смерті рідної сестри ОСОБА_3 , натомість не зміг отримати на вказану частку в житловому будинку з причини відсутності правових документів на будинок. Відтак, після смерті чоловіка позивач, внаслідок відсутності правового документу на частку житлового будинку АДРЕСА_1 не має можливості оформити вказане спадкове майно внаслідок чого отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.10.2024 року за № 1322/02-31, а відтак отримати на своє ім`я Свідоцтво про право спадщину за законом.

Суд встановив, що позивачка прийняла спадщину за законом у передбачений законом спосіб, та успадкувала усе спадкове майно, яке залишилося після смерті чоловіка.

Статтею 41Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод до якої Україна приєдналась 17.07.1997 відповідно до Закону від17.07.1997№ 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316,317,319,321 ЦК України). Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 392 ЦК Українивстановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосуванняст. 392 ЦК Україниє відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права й позов про визнання права власності у разі втрати документа, що засвідчує право власності особи на річ, подається за відсутності можливості одержати у відповідних органах дублікат правовстановлюючого документа.

За роз`ясненнями, наданими у пункті 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.04.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Дійсно, як випливає з наявної в матеріалах справи копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 03.03.2009, власником житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 .

Отже, за відсутності умов для одержання в державного нотаріуса свідоцтва про право на спадщину (відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, право власності спадкодавця не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інших Реєстрах), позивач позбавлений можливості належним чином оформити свої спадкові права. Таким чином, в даному випадку наявні підстави для застосуваннястатті 392 ЦК Україниу спірних відносинах.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами, а тому повністю задовольняються судом.

Позивачем не порушується питання про розподіл судових витрат, а тому підстави для їх стягнення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 211, 247, 258-259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_4 )до Долинськоїсільської ради Запорізького району Запорізької області (70420, Запорізька область, Запорізький район, с. Долиньске. вул. Центральна, б. 37, ЄДРПОУ 24910971), третя особа - Запорізька районна державна нотаріальна контора (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, б. 4, ЄДРПОУ 02884167), про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на часткужитлового будинку АДРЕСА_1 за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.В. Мінгазов