Рішення

від 23.12.2024 по справі 317/2375/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 317/2375/24

Провадження № 2-о/317/80/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

за участі:

секретаря судового засідання Сидоренка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа територіальна громада в особі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про встановлення факту,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Заярну М.А., звернулась до Запорізького районного суду Запорізької області з заявою про встановлення факту та просить встановити факт проживання ОСОБА_1 з бабусею ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 . Після смерті бабусі відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_2 . Вона є єдиною спадкоємицею за законом по праву представлення відповідно до ст. 1266 ЦК України. Після смерті бабусі вона протягом 6-ти місячного строку з дня відкриття спадщини не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважала, що прийняла спадщину, відкриту після її смерті, в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, проживаючи з бабусею на час відкриття спадщини за однією адресою: АДРЕСА_1 . Вона здійснювала за нею догляд, адже у силу свого хворобливого стану та віку бабуся потребувала постійного її догляду та піклування. Вона придбавала бабусі продукти харчування, необхідні ліки, предмети гігієни та побутові товари.

Для відкриття спадкової справи нотаріусу необхідно підтвердити факт проживання зі спадкодавцем за однією адресою на підставі рішення суду, тому вона вимушена звернутись до суду. Спір щодо спадкування відсутній.

У судовому засіданні 12.07.2024 представник заявниці, адвокат Заярна М.А., підтримала заяву про встановлення факту, просила задовольнити з підстав, які у ній викладені.

Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні 07.11.2024 підтримала заяву про встановлення факту, просила задовольнити. Пояснила суду, що бабуся ОСОБА_2 , стала проживати з нею з 10.05.2023 по АДРЕСА_1 . Вони як могли надавали їй допомогу. Бабуся проживала у них до смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Померла вона у них вдома. З травня 2023 року бабуся проживала тільки у них. Спадкоємицею після бабусі є лише вона. Знайомі порекомендували їй не звертатись до нотаріуса у шестимісячний строк, тож вона цього і не зробила. Думала, що вона і так є спадкоємицею. У ОСОБА_2 родичів не залишилось.

У судове засідання 23.12.2024 заявниця ОСОБА_1 та її представник, адвокат Заярна М.А., не з`явились. У заяві від 23.12.2024 представник заявниці, адвокат ЗаярнаМ.А., просила розглянути справу за відсутності заявниці та її представника.

Заінтересована особа участі у розгляді справи не брала. У клопотанні від 18.06.2024 представник заінтересованої особи просив розглянути справу без участі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Заперечень по суті заяви про встановлення факту у даному клопотанні не висловлено.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_1 є її дочкою. ОСОБА_2 була її свекрухою. Коли ОСОБА_2 захворіла, то вона повезла її до лікарні, де їй зробили операцію на серці. Вона пробула у лікарні 3 дні і свідок відвезла її додому. Потім ОСОБА_2 знову потрапила до лікарні, звідки вони її вже забрали до себе додому10.05.2023.

Коли ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , то вона викликала поліцію. ОСОБА_2 хоронили з її будинку. Вона проживає з донькою та онуком. Втрьох вони зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . З лікарні вони забирали її до себе, щоб вона у них жила. В інші періоди ОСОБА_2 з ними не проживала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши у судовому засіданні доводи заявниці ОСОБА_1 та її представника, адвоката Заярної М.А., допитавши свідка та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з приписами ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 25.07.2023 Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4).

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 0984/02-20 від 26.04.2024, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 з 08.07.1999 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з нею за вказаною адресою на день смерті спадкодавця зареєстрованих осіб не було (а.с. 8).

Як видно з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00044737974 від 26.04.2024, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 11).

За змістом свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 07.11.2012 Долинською сільською радою Запорізького району Запорізької області, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 (а.с. 5).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , повторно виданого 30.01.2024 Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 12).

Отже, ОСОБА_2 є бабусею ОСОБА_1 .

Як видно з довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 1604405-2024 від 26.04.2024, ОСОБА_1 з 22.10.2011 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

За змістом свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_4 від 29.12.2015 (а.с. 9) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 51226135 від 29.12.2015 (а.с. 10), за життя ОСОБА_2 належав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Листом № 712/01-16 від 25.06.2024 Запорізька районна державна нотаріальна контора повідомила суд, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ніхто зі спадкоємців за прийняттям спадщини до Запорізької районної державної нотаріальної контори не звертався, спадкова справа не відкривалась (а.с. 41).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 1 статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у ст. 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться. Для того щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 у справі №572/1774/20.

Таким чином, для встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суду необхідно встановити, зокрема, місце проживання спадкодавця на день його смерті; чи було для спадкодавця це місце постійним місцем його проживання або тимчасовим; чи проживав спадкоємець разом зі спадкодавцем до його смерті; характер та період проживання спадкоємця зі спадкодавцем.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст.80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом листа відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області № 4937/44/01/13-2024 від 14.06.2024, 23.07.2023 до відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення зі служби «102», що 23.07.2023 за адресою: АДРЕСА_1 померла бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слідів насилля на тілі немає, на ногах були трофічні виразки, тіло знаходиться в кімнаті на ліжку, проживали разом впродовж трьох місяців. Заявник: ОСОБА_3 . Вищевказане повідомлення зареєстровано до Журналу єдиного обліку ВП № 6 за № 5676 від 23.07.2023, внесено до бази ІПНП та прийнято рішення згідно Закону України «Про звернення громадян», матеріал списано до справи № 84/224 (а.с. 60).

Листом № 178/01-14 від 16.08.2024 сімейний лікар КНП «Долинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_6 надала адвокату ОСОБА_7 наступну інформацію:

померла ОСОБА_2 після чергового стаціонарного лікування, у зв`язку з погіршенням загального стану та неможливістю самостійного обслуговування, була перевезена додому до онуки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 ;

з 20.06.2023 неодноразово оглянута лікарем загальної практики-сімейним лікарем ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 ;

23.07.2023 виявлено труп ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 ;

23.07.2023 видано лікарське свідоцтво про смерть № 13, причина смерті: ішемічна хвороба серця (а.с. 61).

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 401/08-07 від 16.09.2024, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживала без реєстрації з травня 2023 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею за вказаною адресою на день смерті спадкодавця проживали: невістка ОСОБА_3 ; онука ОСОБА_1 ; правнук ОСОБА_8 . Це підтверджується актом від 08.08.2024, складеним депутатом Білою Н.М. та сусідами ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (а.с.62).

Суд констатує, що досліджені у судовому засіданні докази вказують на те, що проживання померлої ОСОБА_2 та заявниці ОСОБА_1 не було постійним.

Так, заявниця ОСОБА_1 пояснила суду, що її бабуся ОСОБА_2 , проживала з нею по АДРЕСА_1 , у період з 10.05.2023 та по день смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 зазначила, що вона проживає з донькою ОСОБА_1 та онуком за адресою: АДРЕСА_1 . 10.05.2023 вони забрали ОСОБА_2 з лікарні до себе додому після операції на серці, щоб та у них жила. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В інші періоди ОСОБА_2 з ними не проживала.

Отже, проживання ОСОБА_2 з заявницею було фактично вимушеним та обумовлено погіршенням стану її здоров`я та неможливістю самостійного обслуговування, що також відображено у листі сімейного лікаря КНП «Долинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області Заруденської Н.В. № 178/01-14 від 16.08.2024.

Спільне проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було нетривалим (менше трьох місяців), що не дає змоги визначити його як постійне проживання.

Суд зауважує, що надані заявником довідки Виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області суперечать одна одній та фактично підтверджують проживання померлої ОСОБА_2 у період з травня 2023 до дня її смерті за різними адресами.

Інших доказів факту постійного проживання спадкодавця із заявницею суду не надано, клопотань про їх витребування не заявлялось.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що заяву про встановлення факту слід залишити без задоволення, оскільки матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували, що заявниця ОСОБА_1 постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Також суд не може не врахувати й наступне. Так, для підтвердження прийняття спадщини в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, на що посилається ОСОБА_1 у заяві про встановлення факту, має значення встановлення факту саме постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Разом із тим, у прохальній частині заявниця просить встановити факт її проживання з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а не факт постійного проживання з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини як того вимагає ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Таким чином, встановлення факту про який просить заявниця не буде мати юридичного значення для реалізації нею права на оформлення спадщини.

Керуючись ст. 315-319 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ), заінтересована особа територіальна громада в особі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (код у ЄДРПОУ 24910971, адреса: 70420, Запорізька область, Запорізький район, с. Долинське, вул. Шкільна, буд. 5-А) про встановлення факту залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.І. Сакоян