Ухвала

від 10.12.2024 по справі 752/14478/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/14478/23

провадження №: 1-кс/752/8930/24

У Х В А Л А

10.12.2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42022100000000375, відомості щодо якого внесені 14.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.ч. 1, 2, 3 ст. ст. 255 КК України, про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, в якому адвокат просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.05.2024 у справі №752/14478/23 (провадження №:1-кс/752/3756/24), а саме з транспортного засобу автомобіля марки «BUICK ENVISION», 2020 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , н.з. НОМЕР_2 ; земельної ділянки кадастровий номер 5122785800:01:001:0521, площа 0,03 га; земельної ділянки кадастровий номер 5122786400:02:002:1289, плаща 0,103 га за адресою: Одеська обл., Лиманський р., с. Фонтанка, вулиця Дачна; квартири загальною площею 63,6 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/3 частки реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1673100051101; 1/3 частки квартири загальною площею 55,8 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1484213651101.

В обґрунтування поданого клопотання адвокат зазначає, що необхідність скасування арешту обґрунтовує тим, що при накладені арешту слідчим суддею неповно з`ясовано обставини у кримінальному провадженні, правового режиму майна, а також було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки в силу ст. 98 КПК України вказане майно не відповідає речовим доказом у кримінальному провадженні. При цьому, адвокат зазначає, що ОСОБА_3 не є підозрюваною у вказаному кримінальному провадженні, а її майно не може бути доказом кримінального правопорушення. Таким чином, накладення арешту на майно ОСОБА_3 грубим чином порушується її законне право власності на розпорядження, користування, що є недопустимим.

В судове засідання представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялась належним чином, про причини неявки слідчого суддю не повідомила.

Разом з цим, до слідчого судді надійшло повідомлення від слідчої СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 про те, що незастосування накладення арешту на вказане майно може призвести до його подальшого незаконного відчуження, а тому просила відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та копії доданих до нього матеріалів, вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Зокрема, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), який застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 132 КПК України).

Зі змісту положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42022100000000375 від 14.07.2022 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 255 КК України.

Із матеріалів клопотання вбачається, що 30.04.2024 ОСОБА_10 вручено повідомлення про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Після чого, 13.09.2024 ОСОБА_10 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України ( в редакції статті від 03.03.2022), а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим в особливо великих розмірах, організованою групою.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.05.2024 у справі №752/14478/23 (провадження №: 1-кс/752/3756/24), накладено арешт рухоме та нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №42022100000000375 від 14.07.2022, з метою конфіскації майна як виду покарання.

При цьому, санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання, серед іншого у виді конфіскації майна.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Таким чином, особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування триває, а тому висновки представника власника майна щодо необґрунтованості накладення арешту майна, є безпідставними з огляду вище зазначене.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42022100000000375, відомості щодо якого внесені 14.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.ч. 1, 2, 3 ст. ст. 255 КК України, про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1