Рішення

від 10.11.2024 по справі 752/20366/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/20366/23

Провадження № 2/752/1920/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.11.2024 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,

секретаря - Бєляєвої К.Д.,

за участю сторони:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Чикиринди М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання членом сім`ї наймача та визнання права користування житловим приміщенням як член сім`ї наймача, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання членом сім`ї наймача та визнання права користування житловим приміщенням як член сім`ї наймача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що ОСОБА_2 проживала спільно в житловому приміщенні її батька - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її батько ОСОБА_3 являвся наймачем житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є єдиним спадкоємцем її батька. Майже все своє життя позивач проживала у вказаній квартирі як член сім?ї її батька, робила ремонт житлового приміщення, сплачувала комунальні нарахування за житло за вищевказаною адресою. 01.08.2023 до відповідача позивач направила заяву з проханням надати можливість проживати в спірному житловому приміщенні. Друга заява була направлена відповідачу представником позивача, проте на обидві заяви надана відмова.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати її членом сім?ї її батька - ОСОБА_3 наймача житлового приміщення по Ордеру за адресою: АДРЕСА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати позивача такою, що набула як член сім?ї її батька - ОСОБА_3 користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.10.2023 року вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

У жовтні 2023 позивач надала до суду уточнену позовну заяву, в якій просила визнати її такою, що набула як член сім?ї її батька - ОСОБА_3 наймача житлового приміщення по Ордеру, право користування житловим приміщенням, за адресою: АДРЕСА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.11.2023 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання членом сім`ї наймача та визнання права користування житловим приміщенням як член сім`ї наймача.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що позивач є членом сім?ї наймача і вона була заселена в житлове приміщення та користувалась ним по ордеру, робила певні комунальні платежі, ремонтні роботи, але вона зверталась із заявами, щоб її зареєстрували як наймача і отримала відмову. Просив позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позову. Зазначив, що наймач свою волю не виявив для приватизації даного майна, тому вважає, що позивач самовільно займає житлову площу.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 17.10.1979 Виконавчим комітетом Московської районної ради народних депутатів м. Києва видано ордер № 30415 серії Б - ОСОБА_3 , сім?я якого складається з одної людини, на право зайняття однієї кімнати загальної житлової площі 17,0 кв.м. у квартирі окремої АДРЕСА_2 . Ордер виданий на підставі рішення виконавчого Московської районної ради народних депутатів від 08.10.1979 № 660/4.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.06.2023, посвідченого державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори, Кушнір О.Д. спадкоємницею зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з: грошових коштів з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться у Акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк», що належали померлому на підставі довідки № 20.1.0.0.0./7-221116/23935 від 21.11.2022.

За змістом частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особизобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.18 Житлового кодексу УРСР управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Голосїївська районна в місті Києві державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади, що діє згідно з Законом України «Про місцеві державні адміністрації» та реалізує окремі делеговані йому повноваження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), визначені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації №121 від 31.01.2011 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень».

Неприватизована квартира, що підтверджується довідкою № 085/26-1188 від 30.11.2023, (яка додана до відзиву), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якої виникло спірне питання, перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києвата в управлінні Голосіївської РДА, на балансованому обліку у Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва».

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.61 ст.64 та ст.65 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного та громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного та громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 64 ЖК України, до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ст. 65 ЖК України, наймач вправі в установленому порядку вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного права з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщення, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до ст. 106 ЖК України повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

Тобто за змістом вказаної норми закону будь-який член сім`ї наймача, що має повну цивільну дієздатність, має право вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення. Виходячи з принципу рівності прав та обов`язків наймача та членів його сім`ї (ст. 64 ЖК), члени сім`ї замішують наймача в договірних правовідносинах найму. Тому право вимагати зміни договору в цих випадках має будь-хто з членів сім`ї наймача, які залишились проживати у приміщенні.

Так, при зверненні ОСОБА_2 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації стосовно надання можливості проживати житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , останній було повідомлено, що вказана квартира не приватизована та в ній ніхто не зареєстрований, що підтверджується довідкою № 100/39-133 від 13.02.2024 та неодноразовими актами обстеження вищевказаної квартири на предмет проживання будь якої особи у вищевказаної квартирі, (що додані до відзиву).

Відповідно до вимог закону вселення та проживання в квартирі може бути здійснено лише у встановленому порядку, членом сім`ї наймача, в розумінні частини другої статті 64 ЖК Української PCP, може бути визнано лише осіб, які вселилися у встановленому порядку та на відповідній правовій підставі постійно проживають в квартирі разом з наймачем.

Як вказано в п. 9 Постанови Пленум Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому (п.9 Постанови).

Згідно із частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд зауважує, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 являвся наймачем житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно Ордеру від 17.10.1979 року, а не власником.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України.

До складу спадщини відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Тому неприватизована квартира (комунальної форми власності), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» представницькому органу територіальної громаді м. Києва Київській міській раді, та не є спадковою масою в розумінні спадкового права.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не набула права користування спірним житловим приміщенням у встановленому законом порядку, тому позов ОСОБА_2 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання членом сім`ї наймача та визнання права користування житловим приміщенням як член сім`ї наймача, - не підлягає задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання членом сім`ї наймача та визнання права користування житловим приміщенням як член сім`ї наймача - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя Ю.Ю. Мазур