Рішення

від 10.12.2024 по справі 757/23530/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23530/24-ц

пр. 2-6438/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Ільєвої Т.Г.

при секретарі - Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу 757/23530/24-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Житло-Сервіс» до Приватного підприємства «ПАО», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 13 746,50 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивачем надавались послуги з утримання житлового комплексу і прибудинкової території та комунальних послуг від 01.04.2010 р., однак відповідачами оплата послуг не здійснювалась, а тому утворилась заборгованість, яку відповідачі не сплачують.

Таким чином, позивач звернувся до суду та просить:

- стягнути з Приватного підприємства «ПАО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Житло-Сервіс» заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 13 746,50 грн.

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмежу відповідальністю «Житло-Сервіс» суму 3% річних в сумі 1100,17 грн. та інфляцію збільшення боргу в сумі 4624,33 грн.

Ухвалою судді Ільєвої Т.Г. від 24.05.2024 р. справу прийнято до свого провадження та відкрито спрощене провадження з розгляду справи, призначено дату судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін.

09.08.2024 представником Приватного підприємства «ПАО» було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вимоги позивача є необгрунтованими, заборгованість є не вірно нарахованою.

З врахуванням зазначеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

11.09.2024 представником позивача було подано відповідь на відзив.

25.11.2024 представником Приватного підприємства «ПАО» були подані заперечення на відповідь на відзив.

Представник позивача в судове засідання подав заяву про розгляд справи без фіксування технічними засобами, вимоги підтримав.

Представник Приватного підприємства «ПАО» в судове засідання подав заяву про розгляд справи без фіксування технічними засобами, заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛО-СЕРВІС», у відповідності до своїх статутних завдань надає власникам житлових та нежитлових приміщень житлово-комунальні послуги, а також послуги з управління.

Багатоквартирний житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 був прийнятий в обслуговування позивачем актом від 01.03.2010р.

Таким чином, позивач є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою забезпечення належних умов проживання та наданням споживачам послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем було укладено договори на: постачання електричної енергії з ТОВ «Київські енергетичні послуги», договір № 3126139ПВ від 17.12.2018р.; надання послуг із вивезення, розміщення та знешкодження твердих побутових відходів, ТОВ «Спецкомунтехніка» договір № 343/22 від 31.12.2021р.

З ОСОБА_1 та ТОВ «Житло-Сервіс» було укладено договір № К5-71НП про надання послуг з утримання житлового комплексу і прибудинкової території та комунальних послуг від 01.04.2010 р.

Між власником нежитлового приміщення НОМЕР_2 ОСОБА_1 та ПП «ПАО» (користувач) було підписано договір про безоплатне користування приміщенням від 01.04.2010р., згідно договору власник передає, а користувач приймає у безоплатне користування приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, що є приватною власністю власника.

Також, відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.04.2011р. до договору № К5-71НП від 01.04.2010р. про надання послуг з утримання жилого комплексу і прибудинкової території та комунальних послуг між ТОВ «Житло-Сервіс», фізичною особою ОСОБА_1 та ПП «ПАО», який є орендарем нежитлового приміщення НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 415,30 кв.м., сторони дійшли згоди, що відповідно до договору оренди від 01.04.2011 р. між власником нежитлового приміщення та споживачем 2 (ПП «ПАО»), останній бере на себе права та зобов`язання споживача за основним договором.

Відповідальність за своєчасну оплату та виконання інших умов основного договору Споживачем 2 (ПП «ПАО») послуг Виконавця за цим договором несе власник нежитлового приміщення Власник (Споживач) ОСОБА_1 .

Відповідно до вищезазначеного саме орендар ПП «ПАО» був споживачем наданих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період стягнення заборгованості за договором № К5-71 НП про надання послуг з утримання житлового комплексу і прибудинкової території та комунальних послуг від 01.04.2010р.

Відповідно до умов Договору позивач зобов`язувався надавати відповідачу-1 послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. В свою чергу відповідач-1 зобов`язувався оплачувати послуги у термін не пізніше 30 числа поточного місяця.

В свою чергу, зобов`язання в частині, що стосується своєчасної оплати за спожиті Послуги підприємством виконані не були. Внаслідок чого у підприємством перед позивачем в період з 01.05.2021 по 30.09.2021р. утворилась заборгованість за послуги в сумі 13 746,50 грн.

Також позивачем було надіслано підприємством на юридичну адресу, претензію- вимогу № 146 від 02.05.2023р. на суму 13 746,50 грн. з додатками, а саме: рахунком на оплату № 4377 від 17.09.2021р. та акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.05.2021- 20.04.2023р., з вимогою оплатити заборгованість в семиденний термін з моменту отримання цієї претензії-вимоги.

Вищезазначену претензію-вимогу підприємством отримав 10.05.2023р., про що свідчить рекомендоване повідомлення з підписом про отримання претензії.

Окрім цього, з огляду на вищевказані норми законодавства та відповідно до п.2 додаткової угоди №1 від 01.04.2011 до договору № К5-71НП від 01.04.2010р., про надання послуг з утримання житлового комплексу і прибудинкової території та комунальних послуг, згідно якого відповідальність за своєчасну оплату та виконання інших умов основного договору Споживачем 2 (орендар ПП «ПАО») послуг виконавця за цим договором несе власник нежитлового приміщення ОСОБА_1 , позивачем нараховано відповідачу -2, 3% річних та інфляційну складову боргу у розмірі: 3% річних за період з 01.05.2021р. по 29.02.2024р. у розмірі 1100,17 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 4 624,33 грн.

Таким чином, загальна сума до стягнення, яку заявляє позивач, становить 19 471,00 грн.

Так, представником Приватного підприємства «ПАО» було зазначено, що у позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 є власником вищевказаного нежилого приміщення №71, відповідно до чого між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір №К5-71НП про надання послуг з утримання житлового комплексу і прибудинкової території та комунальних послуг від 01.04.2010 року.

Разом з тим, між позивачем, Відповідачем 1 та Відповідачем 2 укладено додаткову угоду №1 від 01.04.2011 р. до Договору №К5-71НП, де сторони дійшли згоди, що відповідно до Договору оренди від 01.04.2011 р. між відповідачем 2 та відповідачем 1, останній бере на себе права та зобов`язання споживача за основним договором.

Згідно Додатку 3 до Договору № К5-71НП про надання послуг з утримання житлового кохмплексу і прибудинкової території та комунальних послуг від 01.04.2010 року, яким позивачем та відповідачем 2 узгоджено розрахунок вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 зазначено вартість 5,52 за 1 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення з ПДВ. Додатком 4 того ж Договору Сторонами узгоджено тариф за одиницю виміру за місяць (з ПДВ) 5,52 за 1 кв.м загальної площі нежитлового приміщення.

Позивачем долучено до позовної заяви копію претензії-вимоги №146 від 02.05.2023 року на суму в розмірі 13746 грн. 50 коп. з доданими до неї актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.05.2021-20.04.2023 та рахунком на оплату №4377 від 17 вересня 2021 року, надіслану ним відповідачу 1, на що позивачу надходила відповідь з проханням надати первинні документи, що підтверджують факт виникнення боргу, так як акти звірки підписані з обох сторін відсутні.

При цьому, долученій до позовної заяви претензії, передувала ще одна претензія, надіслана позивачем до відповідача 1 № 44 від 28.01.2022 р. з доданим до неї актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.05.2021-25.01.2022 р, яка містила вимогу на оплату заборгованості на суму в розмірі 13746 грн. 50 коп. Тобто, перша претензія була надіслана позивачем ще у 2022 році, на яку було надано відповідь з проханням надати підтверджуючі документи виникнення боргу, на що жодних документів позивачем,надіслано так і не було.

Разом з тим, суперечливим є той факт, що до надісланої первинної претензії № 44 від 28.01.2022 р. було надано акт звіряння, в якому позивачем зазначено відсутність сальдо, при цьому в акті звіряння, який додано до Претензії № 146 від 02.05 2023 р., початкове сальдо становить суму 8247 грн. 90 коп.

Відтак, оскільки сума боргу не підтверджена, нарахування 3% річних та інфляційних втрат є безпідставним. Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, зобов`язання боржника щодо компенсації інфляційних втрат виникає тільки за наявності належним чином підтвердженої суми боргу. Без належного підтвердження існування самого боргу, будь-які додаткові вимоги слід вважати безпідставними, оскільки вони є акцесорними.

Разом з цим, на зазначені обставини представником позивача було подано відповідь на відзив в яких зазначено, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем до позовної заяви було надано копію Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №206 від 08.04.2016р. «Про внесення змін до тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, шо настає за розрахунковим» яким встановлений тариф 6,62 за 1 кв.м. на послугу з утримання будинку і прибудинкової території для будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, позивач вказує, що підприємством було сплачено за утримання будинку і прибудинкової території за січень, лютий та березень 2021р. за тарифом 6.62 грн. в повному обсязі.

Оскільки тариф був затверджений відповідно вищезазначеним Розпорядженням та в договорі № К5-71НП про надання послуг з утримання житлового комплексу і прибудинкової території та комунальних послуг від 01.04.2010р. не передбачено підписання додаткової угоди при зміні тарифу, така додаткова угода не підписувалась.

Стосовно актів звіряння взаємних розрахунків по договору № К5-71НП від 01.04.2010р.

В акті звіряння взаємних розрахунків за договором № К5-71НП від 01.04.2010 р., який було надано позивачем до претензії - вимоги № 146 від 02.05.2023р. було зазначено вхідне сальдо 8247,90 грн., це сума заборгованості яка виникла до 01.05.2021р. за послуги з утримання будинку і прибудинкової території, яку підприємство відповідно до призначення платежів сплатив: в червні 2021 за січень2021, в липні 2021 за лютий 2021, в серпні 2021 за березень 2021р.

Оскільки вказані оплати були сплачені до періоду стягнення заборгованості, а саме до 01.05.2021р., тому в акті звіряння який було надано до претензії № 44 від 28.01.2022р. за період з 01.05.2021 - 30.09.2021р.р. вхідне сальдо і оплати не вносились.

Таким чином, сума заборгованості за послугу з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 13 746,50 грн. не змінювалась і підприємством до подачі позовної заяви не сплачувалась.

Окрім цього, підприємством не було надано до відзиву на позовну заяву належних доказів на підтвердження сплати заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території за період з 01.05.2021 по 30.09.2021р.

Крім того, після перевірки бухгалтерією рахунку на оплату № 4377 від 17 вересня 2021р., який продублювався піприємтсву в двох екземплярах, але з різними сумами заборгованості на поточний період, вірною є сума боргу 10 997,20 грн. станом на 01.09.2021р. без нарахування за вересень місяць 2021р.

Тому, якщо взяти суму заборгованості 10 997,20 грн. + 2749,30 грн. за вересень 2021р. виходить сума заборгованості за послугу з утримання будинку і прибудинкової території 13 746,50 грн., яку позивач стягує в судовому порядку.

На вказані обставини представником Приватного підприємства «ПАО» було зазначено, що відповідач у відповідний період здійснив наступні платежі, що підтверджує виконання ним своїх зобов`язань, а саме: 09.06.2021 року на суму 15 835,38 грн; 14.07.2021 року на суму 17 786,95 грн, 10.08.2021 року на суму 17 826,56 грн.

Загальна сума перерахованих коштів становить 51 448,89 грн, що значно перевищує суму заборгованості, яку позивач вказує у своїх вимогах, яка і покриває поточну заборгованість.

Окрім того, оскільки сума боргу не підтверджена, нарахування 3% річних та інфляційних втрат є безпідставним. Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, зобов`язання боржника щодо компенсації інфляційних втрат виникає тільки за наявності належним чином підтвердженої суми боргу. Без належного підтвердження існування самого боргу, будь-які додаткові вимоги слід вважати безпідставними, оскільки вони є акцесорними.

З врахуванням встановлених обставин справи , суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. ст. 67, 68 Житлового Кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами, і має вноситися споживачами послуг своєчасно.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг, належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком (включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку); комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно із пунктом 5 частини третьої ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктами 5, 10 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

Згідно зі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно положень частин 2 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

За положеннями вказаного Закону, власником приміщення є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням. У разі спільної власності кількох співвласників рішення щодо управління майном приймається відповідно до закону. Споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Зважаючи на те, що підприємство є споживачем послуг та повинно була здійснювати оплату таких послуг на рахунок ТОВ «Житло-сервіс», однак, вчасно та регулярно платежі на оплату послуг не вносило, що призвело до утворення заборгованості, а тому така заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.

Відтак, суд прийшов до висновку, що вимоги про стягнення заборгованості з підприємства підлягають задоволенню, осільки посилання представника на те, що є переплата не підтверджується належними доказами, оскільки з наданих виписок не вбачається, що грошові кошти сплатувались саме на рахунки позивача з метою сплати комунальних послуг та у відповідності до тарифів.

Положеннями ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

З врахуванням зазначеного, суд вважає, що вимога про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» суму 3% річних в сумі 1100 грн. 17 коп. та інфляцію збільшення боргу в сумі 4624 грн. 33 коп. підлягає задоволенню, оскільки стороною відповідача не було належним чином спростовано позицію позивача та не подано своїх розрахунків.

Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відтак, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, у відповідності до розрахунку представника позивача, оскільки вони є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, також необхідно стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати - сплачений судовий збір.

Керуючись ст. ст. 10, 64, 66, 67, 179, 191 ЖК України, ст.ст. 10,11,76, 81, 263,264,265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Житло-Сервіс» до Приватного підприємства «ПАО», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «ПАО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Житло-Сервіс» заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 13 746 (тринадцять тисяч сімсот сорок шість) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмежу відповідальністю «Житло-Сервіс» суму 3% річних в сумі 1100 (одна тисяча сто) грн. 17 коп. та інфляцію збільшення боргу в сумі 4624 (чотири тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» судовий збір у розмірі 890 (вісімсот дев`яносто) грн. 53 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «ПАО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» судовий збір у розмірі 2137 (дві тисячі сто тридцять сім) грн. 47 коп.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс», адреса: 03038,м. Київ, вул. Протасів Яр,8 Ідентифікаційний код 30167045.

Відповідачі:

Приватне підприємство «ПАО», код ЄДРПОУ 32554391 Юридична адреса: 01024, м.Київ, вул. Лютеранська, буд. 16 .

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 Адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 20.12.2024.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА