Рішення

від 16.12.2024 по справі 466/4525/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/4525/19

Провадження № 2/466/50/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Баєвої О.І.

секретаря судового засідання Комарницької В.-М.В.

за участю представника відповідача Софіщенко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», Державного реєстратора Львівської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Ревакович Ірини Ігорівни про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстраційного запису, поновлення відомостей у державних реєстрах речових прав, -

у с т а н о в и в:

позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46801971 від 10.05.2019 року, реєстратора Ревакович І.І., комунальне підприємство «Реєстрація майна та бізнесу», про проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; скасувати реєстраційний запис від 03.05.2019 року №31490317, вчинений реєстратором Ревакович І.І., Комунальне підприємтво «Реєстрація майна та бізнесу», яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТзОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо»; поновити відомості у державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 ;витребувати з Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що він був власником квартири АДРЕСА_1 .

03.05.2019 року державним реєстратором Ревакович І.І. вчинено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вищевказану квартиру. Підставою вчинення запису про державну реєстрацію стала письмова вимога кредитора про усунення порушень серії та номер: 014/9723/74/56803, та відповідного застереження у договор іпотеки серії та номер 1723, виданого 16.04.2008 року.

Позивач стверджує, що за невиконання кредитного договору №014/9723/74/56803 від 16.04.2008 року на підставі іпотечного договору №5182/9723/325570 від 16.04.2008 року реєстраційний №1723 Сиротяком М.Р., приватним нотеріусом Львівського міського нотаріального округу видано виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 . Позивач вважає, що в межах одних і тих самих договорів кредиту та іпотеки відбулося повторне звернення стягнення на предмет іпотеки.

Окрім того, позивач заперечує факт отримання ним повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб набуття іпотекодержателем майна у власність, із зазначенням загальної суми заборгованості та граничного строку погашення заборгованості за кредитним договором №014/9723/74/56803 від 16.04.2008 року. Рішення про реєстрацію права власності здійснені до заміни судом сторони у справі №2-157711 та виконавчому провадженні про стягнення коштів в межах кредитного договору №014/9723/74/56803 та без підтвердження факту оплати за відступлення права вимоги.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ТзОВ «Фінансова компанія «Інвест Кредо» у задоволенні позовних вимог просила відмовити покликаючись на те, що у зв`язку із грубим порушенням ОСОБА_1 умов Кредитного договору, а саме неповернення кредиту, несплату відсотків та комісій за користування кредитом, ТзОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» в позасудовому порядку врегулювало питанння звернення стягнення на предмет іпотеки, що передбачено умовами Договору іпотеки. Державному реєстратору було надано усі необхідні документи. Всі покликання позивача на те, що державна реєстрація права власності на квартиру вчинена незаконно є надуманими.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович І.І. позовні вимоги заперечила, просила відмовити у їх задоволенні, покликаючись на те, що державну реєстрацію права власності на спірну квартиру було проведено у відповідності до законодавства України та з дотримання усіх норм та приписів, підстав для скасування державної реєстрації немає.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 не з`явивлися, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи те, що судові засідання з розгляду вказаної справи неодноразово відкладалися судом саме за клопотаннями представника позивача, суд розцінює таку процесуальну поведінку сторони позивача, як обраний спосіб захисну своїх інтересів та вважає за можливе розглянути справу у відмутності позивача та його представника.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя. Між тим, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Представник відповідача Софіщенко В.А. у судовому засіданні позовні вимоги заперечила, покликаючись на аргументи, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Просила відмовити у задоволенні позову.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідолялися про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Судом встанволено, що рішенням про дежавну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.05.2019 року державним реєстратором Львівської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Ревакович І.І. зареєстровано право власності ан квартиру АДРЕСА_1 за ТзОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо».

Державну реєстрацію було проведено у відповідності до вимог ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 61 Порядку № 1127 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО», на підставі наступних документів: оригіналу іпотечного договору №5182/9723/325570, посвідченого 16.04.2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Л.І. за реєстровим №1723; повідомлення-вимоги Іпотекодавцю про повернення повної суми заборгованості за кредитним договором №014/9723/74/56803 від 16.04.2008 року; доказів, що підтверджують факт завершення 30-ти денного строку з моменту отримання ОСОБА_1 письмової вимоги - чек, опис вкладення та рекомендоване повідомлення зі ШКІ №0101041767376 (номер повідомлення про вручення №7906802707910).

Щодо покликання ОСОБА_1 про те, що державна реєстрація прав на квартиру АДРЕСА_1 вчинена із порушенням, оскільки відбулося повторне стягнення на один і той самий предмет іпотеки, судом встанволено наступне.

Виконавчий напис №1861 від 30.09.2010 року, виданий приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяк М.Р., на який покликається ОСОБА_1 , було повернуто стягувану.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса не відбулось, вимоги Іпотекодержателя на день звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» задоволені не були, борг ОСОБА_1 погашено не було.

Відповідно до приписів ст. 15,16 Цивільного кодексу України «захист права» особи повинен призвести до поновлення порушених прав та мати вплив на правопорушника.

Так, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у п. 75 рішення у справі «Афанасьев проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N2 38722/02): засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, такі на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

У розумінні ст. 13 Конвенції, єдиний ефективний засіб правового захисту у спірних відносинах - це відновлення становища, яке існувало до порушення права.

За змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ч.1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь- якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов`язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов`язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.04.2018 р. по справі № 761/17280/16-ц).

Більш того, як зазначила Велика палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2019 року по справі № 921/107/15-г/16: «Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості».

Враховуючи те, що видача виконавчого напису №1861 від 30.09.2010 року, який перебував на виконанні понад 8 років та не був виконаний, виявився неефективним способом захисту порушеного права, Кредитор не позбавлений права скористатись іншим законним способом захисту.

Щодо покликання ОСОБА_1 про необхідність укладення між сторонами окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» (в редакції чинній на момент укладення іпотечного договору) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі. або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону в редакції чинній на момент укладення іпотечного договору, зазначаємо, що предметом позовної заяви є скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстраційного запису вчинених державним реєстратором.

Таким чином, за змістом положень ст.36 Закону України «Про іпотеку», відповідне застереження в іпотечному договорі вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Сторони Іпотечного договору №5182/9723/325570, який 16.04.2008 року посвідчено Пилипенко Л.І., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу визначили підстави та умови задоволення вимог Іпотекодержателя із вартості Предмета Іпотеки.

У п. 6.4. Іпотечного договору, серед іншого міститься застереження наступного змісту: «Сторони встановлюють, що положення пункту 6.4. з підпунктами цього Договору, разом з іншими положеннями цього Договору, являють собою повний укладений договір між Сторонами про задоволення вимог Іпотекодержателя в якому Сторони визначили можливі способи звернення стягнення на Предмет іпотеки».

Таким чином, сторони домовилися про застосування позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки. Пункт 6.4. Іпотечного договору свідчить про те, що сторони дійшли згоди, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, який міститься в Іпотечному договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», в редакції, чинній на момент прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Водночас, ч.1 ст. 36 Закону «Про іпотеку» (у редакції, що діяла на час укладення договору іпотеки, до набрання чинності Законом № 800-\/І) передбачала право сторін іпотечного договору на позасудове вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки, що містить відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, або окремого договору про задоволення його вимог.

Статтею 37 зазначеного Закону (в цій же редакції) визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, до якого згідно з частиною другою статті 36 прирівнюється відповідне застереження в договорі іпотеки, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Верховний Суд в постанові від 21 лютого 2018 року по справі №915/297/17 та у постанові від 31 липня 2018 року по справі №826/9658/15 зазначив наступне: нова редакція статей 36, 37 Закону № 898-IV, викладена у підпункті 17 пункту 4 розділу III «Перехідні положення» Закону № 800-VI, не змінює встановлений раніше цими статтями порядок позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки та підстави переходу права власності на нього до іпотекодержателя, а лише уточнює їх. Аналіз наведених норм, як і Закон № 800-VI в цілому, не дає підстав вважати, що законодавець із прийняттям названого закону обмежив коло іпотечних договорів із застереженням про задоволення вимог кредитора, на підставі яких за іпотекодержателем може бути зареєстровано право власності на предмет іпотеки, лише тими договорами, які укладені після набрання чинності цим Законом. Аналогічний правовий висновок міститься і у постановах Верховного Суду України від 10 жовтня 2011 року (справа № 21-131 а 11) та від 18 вересня 2012 року (справа № 21236а12).

Крім того, на підставі вищевикладеної позиції Верховний Суд в межах справи №826/9658/15 дійшов висновку про те, що відмова в реєстрації за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, що виникло на підставі договору (укладеного 03.03.2008 року), який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є протиправною.

Враховуючи наведе вище, судом встановлено, що у сторін не було обов`язку на укладення додаткової угоди чи окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Щодо покликання ОСОБА_1 про те, що ним не отримувалось повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

ТзОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» скеровано повідомлення-вимогу ОСОБА_1 за адресою його проживання, про повернення повної суми заборгованості за кредитним договором №014/9723/74/56803 від 16.04.2018 року, а також іпотечним договором №5182/9723/325570 цінними листом з реокмендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі ШКІ №0101041767376. Вказане повідомлення-вимога вручено ОСОБА_1 20.03.2019 року, Окрім того, вказану вимогу ТзОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» було направлено поштовими відправленнями зі ШКІ №0101041741792, №0101041741784, які також отримані ОСОБА_1 27.03.2019 року та 01.04.2019 року, відповідно.

Таким чингом, твердження позивача про те, що ним не отримувалися повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки безпідставні.

Щодо покликань ОСОБА_1 , як на обгрунтування позовних вимог, на те, що рішення про дежавну реєстрацію було здійснено до заміни судом стророни у справі №2-157711 та виконавчого провадження, суд також розцінює критично, з огляду на наступне.

Станом на день відступлення права вимоги борг ОСОБА_1 за кредитним договором №014/9723/74/56803 від 16.04.2018 року склав 125398286,71 грн. Наявність боргу відповідно до приписів Закону України «Про іпотеку» та Іпотечного договору обумовила виникнення у Іпотекодержателя права на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зіст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2.1. Договору відступлення права вимоги від 12.02.2019 року, укладеного між АТ «Оксі Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» «В порядку та на умовах, визначених Договором, Кредитор відступає за плату Новому Кредитору належні йому права вимоги за Кредитним договором, а Новий кредитор заміняє Кредитора як сторону - кредитора у Кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов`язки за Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору про віступления права вимоги за договором іпотеки, який посвідчено 14.02.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою Н.В. за реєстровим №131 сторони Договору дійшли згоди, що «відступлення права вимоги за Договором іпотеки розповсюджуються в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до Договору іпотеки».

Поряд з цим, ані Законом України «Про іпотеку», ані Законом України «Про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та їх обтяжень» не пов`язують можливість (чи неможливість) реалізації права Іпотекодержателя на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки із заміною старого Іпотекодержателя на його правонаступника у судовій справі чи виконавчому провадженні, в якому значиться старий кредитор.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та їх обтяжень» чітко визначені підстави для відмови у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень - і жодна з них не передбачає відмови у проведенні державної реєстрації прав з тієї підстави, що «оскаржувані рішення та реєстрація здійснені до заміни сторони у судовій справі та виконавчому провадженні».

Більш того, відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Згідно із частиною 4 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 61 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року за №1127 (далі - Порядок №1127) для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Таким чином, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (частина 1 статті 27) та Порядок № 1127 (пункт 61) вичерпно встановлюють обсяг документів які подаються заявником для проведення реєстраційних дій щодо державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем на підставі договору іпотеки, що містить відповідне застереження. Такими документами, у даному конкретному випадку, повинні бути: Іпотечний договір (відповідно до пункту 1 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»); письмова вимога; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30- денного строку з моменту отримання письмової вимоги (відповідно до пункту 61 Порядку №1127). Інші документи Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком № 1127 не вимагаються. (Висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 08.05.2018 року у справі № 809/1141/17).

Враховуючи вищевикладене, необхідність подання державному реєстратору підтвердження «факту оплати за відступлення права вимоги» не передбачена законодавством, яке регулює питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Крім того, ч. 1 ст. 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що дежавну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.05.2019 року, вчинену державним реєстратором Львівської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Ревакович І.І., якою зареєстровано право власності ан квартиру АДРЕСА_1 за ТзОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» вчинено у відповідності до вимог законодавства та на виконання умов іпотечного договору №5182/9723/325570, посвідченого 16.04.2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Л.І. за реєстровим №1723, суд приходить до висновку, що підстав для скасування реєстраційного запис немає. Відтак, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстраційного запису, поновлення відомостей у державних реєстрах речових прав слід відмовити.

Щодо клопотання представника позивача Перунова В.В. поданого 12.12.2022 року про перехід до стадії підготовчого провадження для подання заяви про зміну позовних вимог, судом таке відхилено, оскільки вказане клопотання подано через 3 роки з моменту звернення позивача із позовом до суду на стадії судового розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 5, 12, 81, 82, 84, 141, 223, 263-265, 268 ЦПК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про іпотеку», суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», Державного реєстратора Львівської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Ревакович Ірини Ігорівни про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстраційного запису, поновлення відомостей у державних реєстрах речових прав відмовити.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з моменту проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», ЄДРПОУ 39761587, місцезнаходження: м.Київ, вул.Ярославів вал, 13/2Б.

Відповідач: Державний реєстратор Львівської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Ревакович Ірина Ігорівна, місцезнаходження: Львівська обл, м.Винники, вул.Галицька, 20.

Суддя О. І. Баєва