Рішення

від 20.11.2024 по справі 607/24954/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2024 Справа №607/24954/23 Провадження №2/607/872/2024

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

представника позивача, адвоката Михалюка В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини, виданого Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (до реєстрації шлюбу прізвище - ОСОБА_4 ), з 07 червня 2023 року по 07 листопада 2023 року перебували у зареєстрованому шлюбі. До укладення шлюбу, сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах від яких в них народилася донька ОСОБА_5 .

Після припинення шлюбних відносин донька проживала з матір`ю позивача (бабусею дитини) - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 періодично проживала за вказаною адресою, але враховуючи її аморальний спосіб життя та зловживання спиртними напоями, на день подачі позову відповідачка проживає окремо.

Відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради від 28 квітня 2023 року № 121 дитина ОСОБА_3 з 02 січня 2023 року перебуває на обліку служби у справах дітей управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. Причиною взяття на облік було ухилення матері від виконання батьківських обов`язків.

ОСОБА_8 неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за невиконання обов`язку щодо виховання дитини, за частинами 1, 2 статті 184 КУпАП.

Викладені обставини свідчать про ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Тобто, має місце ухилення матері від виховання дитини, свідоме нехтування нею своїми обов`язками, а тому позивач просить суд позбавити ОСОБА_9 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою судді від 22 грудня 2023 року відкрито провадження у справі № 607/24954/23. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

19 лютого 2024 року на адресу суду надійшла уточнена позовна заява позивача ОСОБА_1 . На обґрунтування цієї заяви позивач просить уточнити вимоги лише щодо третьої сторони, а саме оскільки дитина ОСОБА_1 фактично проживає на території Тернопільської громади, то вважає за доцільне залучити Службу у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради в процесуальному статусі третьої особи,.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 29 лютого 2024 року, суд, з урахуванням змісту ст. 53 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та ст. 56 Цивільного кодексу України, беручи до уваги статус третьої особи, яка є учасником справи, а не його стороною, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання про заміну такого учасника з Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на орган опіки і піклування за місцем проживання дитини, яким є Служба у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради.

Ухвалою суду від 19 березня 2024 року матеріали цивільної справи № 607/24954/23 надіслано Службі у справах дітей Управлінню сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради для надання письмового висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

05 липня 2024 року на адресу суду Управлінням сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради повернуто матеріали цивільної справи № 607/24954/23 з рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1085 від 03 липня 2024 року «Про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав».

Суд протокольною ухвалою від 02 серпня 2024 року закрив підготовче провадження та призначив справу № 607/24954/23 до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Михалюк В. І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Суду пояснив, що позивач з відповідачкою проживали разом без реєстрації шлюбу і від цих стосунків у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_5 . Позивач ОСОБА_1 не службу у ЗСУ. У 2023 році, під час перебування у відпустці, ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_7 . Він думав, що ставлення матері до дитини зміниться, однак відповідачка самоусунулася від виховання їх спільної дочки ОСОБА_5 . Дитина протягом останніх двох років проживає з матір`ю позивача. Жодних перешкод у спілкуванні матері з дитиною не чиниться, навпаки саме позивач є ініціатором спілкування ОСОБА_2 з донькою. Проте відповідачка уникає зустрічей з дитиною, не проявляє інтересу до її розвитку, стану здоров`я, матеріально не забезпечує.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлялася належним чином, відзиву не подала.

Суд вважає, що відповідачка про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради Білінська Христина в судове засідання не з`явилася, проте подала заяву, в якій просила розглядати справу без участі представника управління на підставі наявних матеріалів у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 04 червня 2020 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/14333/23 від 06 жовтня 2023 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 07 червня 2023 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно довідки № 237, виданої ПП «Наш дім» 26 квітня 2023 року, ОСОБА_3 проживає та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , разом із батьком ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_10 .

За змістом рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 121 від 28 квітня 2023 року, продовжено перебування малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під наглядом бабусі ОСОБА_6 за адресою реєстрації і проживання, а саме: АДРЕСА_1 , до вирішення питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 , ОСОБА_1 у судовому порядку. Також вищевказаним рішенням комісії попереджено ОСОБА_8 про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків стосовно доньки, зобов`язано влаштуватись на роботу, брати участь у вихованні та утриманні дитини.

В цьому рішенні зазначено про те, що відповідно до інформації Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області від 20 березня 2023 року № 3459/05/24/1023, 15 березня 2023 року надійшло звернення ОСОБА_6 про те, що 12 березня 2023 року ОСОБА_8 разом з малолітньою онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вийшли з дому і не повернулись. Місце перебування їх невідоме, зв`язок відсутній. 17 березня 2023 року працівниками поліції вдалося розшукати матір з дитиною в селі Колодіївка, Тернопільського району. Вони перебували в будинку у компанії нетверезих чоловіків. ОСОБА_11 була з явними ознаками сп`яніння, а дитина в неохайному вигляді. ОСОБА_8 не змогла надати об`єктивних пояснень, оскільки перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Враховуючи загрозливу ситуацію для життя та здоров`я дитини, малолітню ОСОБА_12 зобов`язалась тимчасово доглядати, виховувати та утримувати онуку.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1085 від 03 липня 2024 року затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Цим висновком органу опіки та піклування, встановлено наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_7 народилася дочка ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 14 квітня 2023 року № 00039277848, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати - ОСОБА_8 , батько - ОСОБА_1 . Відомості про батька записані відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України (походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою).

Як вбачається з листа Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 09 грудня 2022 року № 13245/05/24/10-22, 05 грудня 2022 року в Тернопільське РУ поліції ГУНП в Тернопільській області надійшло повідомлення від ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про те, що її братова ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_1 , пішла з дому із своєю малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , систематично вживає алкогольні напої, неналежно виховує дитину. 07 грудня 2022 працівниками ЮП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області було встановлено місце перебування ОСОБА_8 та дитини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , де перебувала остання протягом трьох днів (дані ситуації трапляються не вперше) та неналежно доглядала за своєю дитиною ОСОБА_1 , а саме вживала алкогольні напої, в даному помешканні був безлад та перебували сторонні невідомі особи.

Наказом управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради від 02 січня 2024 року № 2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взято на облік як дитину, яка опинилася в складних життєвих обставинах, на підставі того, що мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

20 лютого 2023 року працівниками управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з яким ОСОБА_8 (мати), ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 (донька), ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 (бабуся), ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають у квартирі, яка складається з чотирьох кімнат загальною площею 58 кв м. зі всіма комунальними зручностями, для дитини виділено окрему кімнату, у кімнаті наявні іграшки, дитячий одяг, ліжко, дитячі книги.

26 квітня 2023 року працівниками управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_3 , згідно з яким ОСОБА_8 (мати дитини), ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає у квартирі, яка складається з однієї кімнати загальною площею 18,5 кв м., помешкання переобладнане, є ванна, частина коридору перероблено на кухню, в кімнаті зроблено ремонт, наявні речі побуту, санітарно-гігієнічні умови на належному рівні, для дитини є розвиваючі ігри, книги, олівці, фарби, місце для сну та відпочинку.

Згідно з довідкою № 01/04, виданою 04 січня 2024 ФОП ОСОБА_15 , ОСОБА_2 працює в ГК «ГЛОБУС» на посаді прибиральниці.

Як вбачається з листа Служби у справах дітей Козівської міської ради Тернопільської області від 19 березня 2024 року № 61/01-23, на розгляді у службі у справах дітей перебуває звернення мешканця с. Городище Тернопільського району ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про розгляд питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо дитини ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та надання відповідного висновку органу опіки та піклування.

Рішенням виконавчого комітету Козівської селищної ради Тернопільської області від 18 квітня 2024 року № 114 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо дитини ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця АДРЕСА_4 .

Відповідно до характеристики ДП «Фаворит-2» від 22 квітня 2024 року № 9/1, на даний час скарг і нарікань від сусідів на ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , не надходило.

Враховуючи викладене, захищаючи інтереси дитини, керуючись ч. 5 ст. 19, п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, ст. ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», беручи до уваги рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За встановлених судом обставин, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У частині першій статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони у справі, на час народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не перебували у зареєстрованому шлюбі. Реєстрація шлюбу між ними мала місце у червні 2023 року, однак у жовтні 2023 року цей шлюб було розірвано на підставі рішення суду. Спільна дитина колишнього подружжя - дочка ОСОБА_5 проживає з бабусею ОСОБА_6 , яка є матір`ю позивача, та опікується нею з грудня 2022 року, оскільки батько несе службу в ЗСУ.

ОСОБА_7 не піклується про свою дитину - дочку ОСОБА_5 , не відвідує її, не телефонує та не забезпечує належний фізичний, духовний розвиток; нехтує потребами доньки, порушує права дитини на належне батьківське виховання та не виконує батьківських обов`язків; така її поведінка є тривалою та стійкою.

Байдуже ставлення відповідачки до дитини, відсутність зі сторони матері будь-яких дій, які б вказували на її інтерес до дочки ОСОБА_5 , її бажання буди присутньою в житті дитини шляхом її матеріального забезпечення, турботи про її здоров`я і розвиток також підтверджується висновком органу опіки та піклування.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1085 від 03 липня 2024 року затверджено висновок щодо доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Факт неприбуття відповідачки у судові засідання, про які ОСОБА_7 повідомлялась належним чином, також свідчить про відсутність у відповідачки цікавості до своєї дитини.

Відтак, суд дійшов переконання, що позбавлення ОСОБА_7 , батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_1 , відповідає інтересам малолітньої дитини, так як відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а саме: тривалий час не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.

Своєю негативною поведінкою відповідачка показує поганий приклад та нівелює обов`язок батьків виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

У зв`язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку, що відповідачка неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , безпричинно та свідомо самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, не цікавиться її фізичним, духовним, моральним розвитком.

При вирішенні цього спору, суд врахував позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 08 грудня 2021 року, справа № 311/563/20, від 26 січня 2022 року, справа № 203/3505/19.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити та позбавити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Водночас, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові № 459/3411/18 від 29 вересня 2021 року зазначив, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

На підставі ст. 141 ЦПК України слід cтягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 280-283, 352-355Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В АЛ И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.

Відповідачці направити копію заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_3 ,адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба у справах дітей, Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, ЄДРПОУ:43459222 адреса місцезнаходження: бульв. Шевченка, буд. 1, каб. 43 м. Тернопіль, 46001.

Повний текст рішення суду складено 02 грудня 2024 року.

Головуючий суддя Герчаківська О.Я.