Рішення

від 29.02.2024 по справі 761/16443/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16443/23

Провадження № 2/761/2392/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Аббасової Н.В.,

за участю секретаря судових засідань: Сухини А.С.,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент» (надалі - позивач) до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 105 970,06 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 і, як власник квартири, є споживачем житлово-комунальних послуг. ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент» є експлуатаційною організацією та надає послуги з управління та утримання багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позову позивачем вказано, що за Договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № П-42/К-269 від 16.01.2017 року (надалі - Договір) позивач надавав відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку, а відповідач повинен своєчасно оплачувати такі послуги в строк та на умовах, що передбачені Договором. Також за Договором про надання послуг № П-42/К-269 від 16.01.2017 позивач цілодобово 7 днів на тиждень надавав відповідачу послуги з консьєрж-сервісу у житловому будинку, а відповідач повинен своєчасно оплачувати такі послуги в строк та на умовах, що передбачені Договором.

Позивачем вказано, що внаслідок того, що відповідачем протягом тривалого часу порушувалися умови щодо строків та повної оплати наданих послуг з утримання будинку, консьєрж-сервісу загальна сума заборгованості відповідача з урахуванням пені, 3 % річних, індексу інфляції, станом на 31.10.2021 склала 105 970,06 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2023 року справу передано на розгляд судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2023 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

19.06.2023 року до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити. Відзив на позовну заяву обґрунтовано тим, що позивачем не надано доказів надання послуг консьєрж сервісу, та додана до позову довідка про суми заборгованості не є первинним бухгалтерським документом. У період з 03.07.2017 по 10.12.2021 відповідачем було сплачено позивачу 327 860,99 грн., що підтверджується квитанціями. Відповідач вважає, що на момент розгляду справи Договір не є чинним, оскільки позивач з 01.11.2021 року не надає послуги з управління багатоквартирного будинку. Згідно з Актом приймання-передачі багатоквартирного будинку, з 01.11.2021 року ОСББ «Крістал Парк» прийнято об`єкт за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 42 на обслуговування. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем неправомірно двічі було змінено розмір плати за послугу.

24.07.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено, що надані відповідачем квитанції лише підтверджують проведення оплати не в повному обсязі. Також, позивач зазначає, що про зміну розміру оплати повідомляв у встановленому Договором порядку, шляхом розміщення відповідних оголошень.

07.08.2023 року до суду від відповідача надійшли заперечення, в яких зазначено, що позивач протягом дії Договору не направляв відповідачу жодних повідомлень-попереджень щодо наявної суми заборгованості.

Позивач у судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити.

Вислухавши пояснення сторони відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.01.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент» укладено Договір про надання послуг № П-42/К-269, предметом якого є надання послуги з консьєрж-сервісу у житловому будинку з підземним паркінгом по АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 1.1 Договору, позивач зобов`язується цілодобово протягом 7 днів на тиждень надавати відповідачу послуги з консьєрж-сервісу, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити зазначені послуги у строки та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, розмір щомісячної плати за послуги становить 693,33 грн., крім того, ПДВ 138,67 грн., разом 832,00 грн.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, як це визначено ст. 626 ЦК України.

Згідно з п. 2.3. Договору споживач зобов`язаний сплачувати виконавцеві плату за послуги щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, у відповідності до рахунку на оплату, виставленого виконавцем. Такий рахунок є одночасно актом наданих послуг.

Відповідно до п. 2.4. Договору плата за послуги сплачується споживачем шляхом внесення/перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця через установи банків за реквізитами, що зазначені в рахунку для сплати.

Згідно з п. 4.1. Договору у випадку порушення зобов`язань, що виникають з Договору, сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Пунктом 4.3 Договору за несвоєчасну та (або) неповну оплату за спожиті послуги Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.

Відповідно до частини 7 статті 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг (постанова Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 638/11034/15-ц).

В розрізі даного спору зобов`язання відповідача оплатити комунальні послуги урегульовано окремим Договором між сторонами спірних правовідносин, тому зобов`язання щодо сплати за послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території урегульовано цим Договором, тому за його умовами відповідач зобов`язана сплати вартість фактично отриманих нею житлово-комунальних послуг.

Відповідно до положення статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем зазначено, що за період з 01.12.2018 року по 31.10.2021 року відповідач заборгував підприємству позивача по сплаті за послуги консьєржа на загальну суму 105 970,06 грн., з яких: основний борг - 43 433,87 грн., пеня - 35 375,56 грн., індекс інфляції - 22 137,74 грн., 3% річних - 5 022,89 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За наведених обставин, позивачем правомірно пред`явлено вимоги до відповідача як до власника квартири, а надані відповідачем заперечення та докази не спростовують вимоги позовної заяви, зокрема, в частині неправомірності збільшення розміру плати за договором, оскільки таке збільшення прямо передбачене умовами п. 2.6 Договору.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Разом з тим, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№ 530-IX від 17.03.2020 року), на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року зі змінами «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», з 12.03.2020 року на всій території України запроваджено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року зі змінами, з 19 грудня 2020 р. до 31 березня 2022 р. установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

При цьому, нарахування та стягнення 3 % річних та інфляційних втрат на суму боргу, який виник у період карантину, порушує норми матеріального права, оскільки під час карантину штрафні санкції не нараховуються в силу імперативної вказівки Закону № 530-IX.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» нарахування та стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги населенням - заборонено.

Зважаючи на те, що на території України з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року було запроваджено карантин, на період дії якого заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, а також ураховуючи, що з 24 лютого 2022 року в період воєнного стану нарахування та стягнення судом пені, 3 % річних та інфляційних втрат - заборонено, тому нарахування позивачем за спірний період пені, та за період з квітня 2020 року 3 % річних та інфляційних втрат є безпідставним та таким, що порушує норми матеріального права, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи спір, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за вказаним договором, яка утворилась за період 01.12.2018 року по 31.10.2021 року, з урахуванням інфляційної складової, 3% річних та пені підлягають задоволенню частково, з підстав, наведених вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 158,61 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 322, 526, 625 Цивільного кодексу України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", ст. ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» заборгованість за послуги з консьерж-сервісу за договором №П-42/К-269 від 16.01.2017 в сумі 43 433 грн. 87 коп., інфляційних витрат в сумі 1 349,71 грн. трьох відсотків річних в сумі 961,01, грн, а всього в сумі - 45 744, 59 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» судовий збір у розмірі 1 158,61 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент», код ЄДРПОУ 35265826, адреса м.Київ, вул. Лаврська, 16, літ.»В».

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя