Ухвала

від 20.12.2024 по справі 2610/3926/2012

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2610/3926/2012

Провадження № 6-а/761/4/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та його представника Малиновської Елли Станіславівни про визнання бездіяльності протиправною; зобов`язання вчинити дії по справі №2610/3926/2012 за адміністративним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Головного Управління Державної казначейської служби України в м. Києві, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які заявляють самостійні вимоги, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс» про визнання дій/бездіяльності незаконною; зобов`язання вчинити дії; відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями/бездіяльністю,-

в с т а н о в и в:

У липні 2020р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана заява в якій заявники просили суд:

- визнати протиправною виявлену до 28 липня 2020р. бездіяльність Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - Департамент), що полягає у відсутності станом 28 липня 2020р. пояснювальної записки до проекту рішення Київської міської ради - 36077 «Про приватизацію земельної ділянки громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування житлового будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_1 , а також бездіяльність Київської міської ради допущену на пленарних засіданнях 28 липня 2020р. та 30 липня 2020р., що полягає у не розгляді п. 3 підпункту 3.17 Розділу 3 Порядку денного пленарного засідання ХІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання 23 липня 2020р. (не розляд проекту рішення Київської міської ради - 36077), вчинені при виконанні постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012;

- винести окрему ухвалу щодо бездіяльності директора Департаменту (раніше: Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації), який несе персональну відповідальність за невиконання покладених на Департамент завдань, в частині вчинення дій, спрямованих на виконання;

- винести окрему ухвалу щодо бездіяльності Голови Київської міської державної адміністрації Кличка В.В. на пленарному засіданні 30 липня 2020р.;

- зобов`язати Департамент та Київську міську раду вчинити дії у місячний строк, а саме: на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, розробити разом із пояснювальною запискою погоджений проект рішення Київської міської ради про ради про безоплатну передачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування житлового будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_1 та зобов`язати Київську міську раду погодити проект вищевказаного рішення;

- зобов`язати Київську міську раду на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, розглянути погоджений проект рішення Київської міської ради про безоплатну передачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування житлового будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_1 й вирішити відповідно до вимог ст.ст. 3, 19, 58, 129-1 Конституції України по суті вимог заяв ОСОБА_2 від 25 листопада 2003р., ОСОБА_1 від 06 червня 2005р. про приватизацію вищевказаної земельної ділянки;

- зобов`язати Київську міську раду та Департамент подати до суду звіт про вжиті заходи, щодо виконання ухвали суду, винесеної за результатом розгляду даної заяви, не пізніше одного місяця з моменту отримання вказаної ухвали суду.Заява обґрунтована тим після проведення пленарного засідання 07 липня 2020р. заявникам стало відомо про те, що Київською міською радою, Департаментом порушено права заявників ОСОБА_2 , ОСОБА_1 й приписи ст.ст. 3, 8, 19, 129-1 Коституції України, ч.ч. 2, 11 ст. 118 ЗК України, Регламенту Київської міської ради.

Так, заявниками зазначено, що відповідачами тривалий час не вчинено дій, спрямованих на виконання постанови суду від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, яка набрала законної сили, в тому числі і під час пленарного засідання 23 липня 2020р., та пленарних засіданнях, які відбулися 28 липня 2020р. та 30 липня 2020р. (продовження пленарного засідання 23 липня 2020р.) а саме: на пленарне засідання 23 липня 2020р. в порядок денний включено без пояснювальної записки і без написів «ПОГОДЖЕНО» проект рішення №36077 «Про приватизацію земельної ділянки громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 для ведення садівництва, для будівництва індивідуального гаражу на АДРЕСА_1», який не було розглянуто на пленарних засіданнях, які відбулись 28 липня 2020р. та 30 липня 2020р.

З огляду на викладені обставини, заявники просили суд задовольнити вимоги заяви у повному обсязі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020р. призначено вказану заяву до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Заперечення на вказану заяву Київською міською радою та Департаментом до суду не подавались.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, встановив наступне.

Згідно ч.ч. 2, 4, 5 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено ст. 118 ЗК України, згідно ч.ч. 1, 2 якої (в редакції, чинній на момент подачі заявниками заяв від 25 листопада 2003р. та від 06 червня 2005р.) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Статтею 121 ЗК України (в редакції, чинній на момент подачі заявниками заяв від 25 листопада 2003р. та від 06 червня 2005р.) встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, за якими громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільсько господарських підприємств, розташованих на територіїсільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільсько господарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В обґрунтування заявлених вимог заявники послалися на те, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014р., у справі №2610/3926/2012 адміністративні позови третіх осіб з самостійними вимогами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково, а саме:

- визнано відповідь Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації за № 03-20/1576 від 19 січня 2004р. надану ОСОБА_2 , такою, що суперечить нормам земельного законодавства;

- визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради, щодо не розгляду заяв ОСОБА_2 від 25 листопада 2003р., ОСОБА_1 від 06 червня 2005р. про безоплатну приватизацію земельної ділянки, по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язано Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та Київську міську раду у місячний строк з часу набрання постанови суду законної сили, розробити проект рішення про безоплатну передачу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_1 та розглянути на пленарному засіданні заяви ОСОБА_2 від 25 листопада 2003р., ОСОБА_1 від 06 червня 2005р., про приватизацію вказаної земельної ділянки, загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в домоволодінні АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь тісамі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

До проведення пленарного засідання 28 липня 2020р. та 30 липня 2020р. заявникам стало відомо, що Київською міською радою та Департаментом тривалий час не вчинено дій, спрямованих на виконання постанови від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, яка набрала законної сили, а саме: на пленарне засідання 23 липня 2020р. в порядок денний включено без пояснювальної записки і без написів «ПОГОДЖЕНО» проект рішення №36077 «Про приватизацію земельної ділянки громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 для ведення садівництва, для будівництва індивідуального гаражу на АДРЕСА_1 », який не було розглянуто на пленарних засіданнях, які відбулись 28 липня 2020р. та 30 липня 2020р.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. (ч. 3 ст. 14 КАС України).

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950р. Зазначеною нормою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009р. №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.

Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частин 2, 4 вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Суд зазначає, що у ст. 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Вказана правова позиція визначена в постанові Верховного Суду по справі №520/11829/17 від 27 листопада 2018р.

З огляду на викладене, враховуючи обставини, що встановлені судовим рішенням у справі №2610/3926/2012, яке набрало законної сили, а також беручи до уваги те, що в матеріалах справи наявні відомості щодо включення до порядку денного пленарного засідання ХІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання 23 липня 2020р. вирішення питання «Про приватизацію земельної ділянки громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_8 для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, для будівництва індивідуального гаражу на АДРЕСА_1 . (На виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. у справі №2610/3926/2012) (Доп. ОСОБА_9 (Повторно).) та відсутності розгляду вказаного питання, суд приходить до переконливого висновку, що Київською міською радою було допущено бездіяльність, яка полягає у відсутності дій, вчинених на виконання вказаного судового рішення.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для задоволення даної заяви в частині визнання протиправною бездіяльності Департаменту на пленарних засіданнях, які відбулись 23 липня 2020р., 28 липня 2020р. та 30 липня 2020р., оскільки ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2024р. у справі №2610/3926/2012 визнано протиправною бездіяльність Департаменту та надано оцінку обставинам щодо підготовки останнім та поданні Управлінню організаційного та документального забезпечення діяльності Київради проекту рішення про безоплатну передачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування житлового будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_1 без пояснювальної записки та неповного пакету технічних матеріалів, документів, що підтверджують розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що є порушенням приписів ч.ч. 3, 5, 7 ст. 26 Регламенту Київської міської ради, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 07 липня 2016р. №579/579 та призвело до тривалого не виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, яка набрала законної сили.

При цьому судом враховано, що пленарні засідання, які відбулись 28 липня 2020р. та 30 липня 2020р. є продовженням пленарного засідання, яке відбулось 23 липня 2020р.

Беручи до уваги те, що вищевказане рішення суду не виконано, суд вбачає наявність достатніх та необхідних правових підстав для застосування до відповідачів заходів в порядку ст. 382 КАС України, а саме: зобов`язати Київську міську раду та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати до суду звіт про вжиті заходи щодо виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, протягом місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, п. п. 24-27, від 13. Червня 2006р., п. п. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України»№11944/05 від 12 травня 2011р.).

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Ромашов проти України» від 27 липня 2004р., «Шаренок проти України» від 22 лютого 2004р. зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), N 29439/02, від 26 квітня 2005р., та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), N 1811/06, від 19 лютого 2009р.).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено положення ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 370 КАС України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: не виконано судове рішення, яке набрало законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

В даному випадку за наслідками судового розгляду цієї справи суд не вбачає передбачених статтею 249 КАС України підстав для постановлення окремої ухвали, а тому вимоги заявників про винесення окремої ухвали щодо директора Департаменту та Голови Київської міської державної адміністрації Кличка В.В, не підлягає задоволенню.

Виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, які містяться в матеріалах справи, враховуючи тривале невиконання відповідачами судового рішення у цій справі, що порушує права та законні інтереси заявників, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви. При цьому судом враховано, що відповідачем Київською міською радою, в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України (в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі) протягом розгляду вказаної заяви не було спростовано належними та допустимими доказами доводи сторони заявників.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 249, 250, 255, 382, 383 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та його представника Малиновської Елли Станіславівни про визнання бездіяльності протиправною; зобов`язання вчинити дії по справі №2610/3926/2012 за адміністративним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Головного Управління Державної казначейської служби України в м. Києві, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які заявляють самостійні вимоги, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс» про визнання дій/бездіяльності незаконною; зобов`язання вчинити дії; відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями/бездіяльністю - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради, яка полягає у відсутності дій, спрямованих на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, яка набрала законної сили.

Зобов`язати Департамент замельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київську міську раду на найближчому пленарному засіданні виконати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушення закону, невиконання рішення, а саме: відповідно до приписів ч.ч. 3, 5, 7 ст. 26 Регламенту Київської міської ради, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 07 липня 2016р. №579/579 разом з пояснювальною запискою та технічними матеріалами, документами, що підтверджують розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1 , внести до Управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради розроблений проект рішення про безоплатну передачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування житлового будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Київську міську раду виконати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, а саме: після внесення до Управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради проекту рішення з пояснювальною запискою та додатками, розробленого на виконання судових рішень, на найближчому пленарному засіданні розглянути заяви ОСОБА_2 від 25 листопада 2003р., ОСОБА_1 від 06 червня 2005р. про приватизацію земельної ділянки, з прийняттям відповідного рішення.

Зобов`язати Київську міську раду та Департамент замельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати до суду звіт про вжиті заходи, протягом місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

В решті вимог заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: