Ухвала

від 19.12.2024 по справі 761/5715/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/5715/24

Провадження № 2/761/5663/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Мальцева Д.О.,

за участю секретаря: Процко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали цивільної справи за позовом Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) до ОСОБА_1 , третя особа: АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про стягнення безпідставно отриманих коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 19 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху та наданий строк позивачу для усунення недоліків.

06.03.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 10 квітня 2024 року відкрито провадження та призначено проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін за правилами позовного провадження в спрощеному порядку.

Відповідно до протоколу судового засідання від 18.06.2024 року представника позивача не було допущено до участі у судовому засіданні, оскільки відсутні повноваження на представництво, розгляд справи відкладено на іншу дату.

Відповідно до протоколу судового засідання від 08.10.2024 року визнано неявку представника позивача без поважних причин, у разі повторної неявки суд може залишити позов без розгляду.

В судове засідання від 19.12.2024 року представник позивача з`явився, проте при встановленні особи, не був допущений у судове засідання, у якості представника позивача, оскільки відсутні повноваження на представництво у матеріалах справи.

В судове засідання призначене на 19.12.2024 року відповідач не з`явився. Судом вживались заходи належного повідомлення про час та місце розгляду справи відповідача, а саме: рекомендоване повідомлення поштового відправлення повернулося «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило.

В судове засідання призначене на 19.12.2024 року представник третьої особи не з`явився. Судом вживались заходи належного повідомлення про час та місце розгляду справи третьої особи, про що свідчить довідка про доставку електронного документу в підсистему «Електронний суд» від 19.11.2024 року.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов до наступного висновку.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Суд вважає, що системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналіз практики Верховного Суду свідчить, що сама лише довіреність не може підтверджувати повноваження працівника (юрисконсульта) представляти інтереси юридичної особи чи державного органу в порядку самопредставництва. Так, наприклад Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) в ухвалі від 12 лютого 2020 року у справі № 160/2199/19 вказав, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності).

Разом з тим, в ухвалі від 07 лютого 2020 року у справі № 17/495-08 Верховний Суд (Касаційний господарський суд) залишаючи без руху касаційну скаргу вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт). При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень юрисконсульта на представництва інтересів юридичної особи в суді. Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі.

Крім того, в ухвалі від 21 січня 2020 року у справі № 924/440/19 Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) зазначив, що для підтвердження права працівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування діяти в порядку самопредставництва, такий працівник має надати суду: витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або оригінал або копію трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції, в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси без такого доручення.

Проте, у судовому засіданні, представник позивача не надав суду жодних вище перерахованих доказів, на підставі, яких представник може представляти інтереси позивача.

Як зазначено в Постанові Верховного суду у справі № 465/6555/16-ц від 28.10.2021 повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи, однак позивач не скористався таким своїм правом та не подав вказаної заяви до суду.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).

Разом з тим, позивач, відповідно до приписів ст.212 ЦПК України, має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Своїм правом участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду позивач також не скористався.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку позовну заяву Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) до ОСОБА_1 , третя особа: АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про стягнення безпідставно отриманих коштів, залишити без розгляду, через систематичну неявку представника позивача в судові засідання, про причини неявки суд не повідомлено, а у разі явки у судові засіданні, відсутність повноважень на представництво та не подано заяву про розгляд справи за його відсутності.

На підставі наведеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 223, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) до ОСОБА_1 , третя особа: АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про стягнення безпідставно отриманих коштів - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Суддя: