Рішення

від 20.12.2024 по справі 761/32878/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/32878/24

Провадження № 2-а/761/586/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.М.,

при секретарі: Харечко О.В.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

У вересні 2024р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив суд:

- скасувати постанову головного спеціаліста - інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Харік М.І. про накладення адміністративного стягнення 27 серпня 2024р. 2КІ № 0000815321, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 27 серпня 2024р. інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Харік М.І. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0000815321 від 27 серпня 2024р., якою встановлено, що 27 серпня 2024р. об 13:51 год. на вул. Гоголівській, 11/39 в м. Києві транспортний засіб «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 , було зупинено в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушено вимоги цього дорожнього знаку Правил дорожнього руху України (далі по тексту - ПДР України), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

На думку позивача його було притягнуто до адміністративної відповідальності з недотриманням встановленого порядку; постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню. Крім того, позивач зазначив, що факт зупинки автомобіля, в зоні дії відповідного дорожнього знаку не підтверджено належними і допустимими доказами, а також інспектором не враховано зону дії дорожнього знаку 3.34 ПДР України.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2024р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20 вересня 2024р. на адресу суду надійшло клопотання сторони позивача про приєднання доказів.

27 вересня 2024р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, посилаючись на його необґрунтованість. Так, на думку відповідача, позивачем не доведено відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та відповідно не спростовано правомірність дій відповідача при винесенні оскаржуваної постанови. При цьому відповідачем вказано, що зі змісту матеріалів фотофіксації, які у якості доказу відповідачем приєднуються до відзиву на позов, вбачається, що транспортний засіб, який зареєстровано за позивачем було припарковано, в зоні дії дорожнього знаку 3.34, разом з табличкою 7.2.4, чим порушено вимоги цього дорожнього знаку ПДР України, і дане порушення є очевидним, окрім того відповідачем зазначено, що позивач не заперечує зупинку вказаного транспортного засобу за вказаною адресою, в м. Києві, по вул. Гоголівській, 11/39.

02 жовтня 2024р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій сторона позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, наведених у позові, просила суд позов задовольнити, наголошуючи, що при ствердженні відповідачем про порушення позивачем положень п. 3.34 ПДР України, не було надано жодного доказу, при цьому відповідачем не обґрунтував у відповідному відзиві можливість поширення дії знаку 3.34 ПДР України до місця стоянки автомобіля позивача, а тому притягнення позивача до адміністративно відповідальності є безпідставним.

Заперечення на відповідь на відзив стороною відповідача не подавались.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом, що постановою інспектора з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Харік М.І. про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2КІ № 0000815321 від 27 серпня 2024р. притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

З змісту цієї постанови вбачається, що транспортний засіб «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 о 13:51 год. на вул. Гоголівській, 11/39, в м. Києві, було зупинено в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» ПДР України, чим порушено вимоги цього дорожнього знаку ПДР України, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Технічний засіб, яким здійснено фото/відео фіксацію правопорушення: АРМ інспектора.

Сторонами не заперечується, що зазначений вище транспортний засіб на праві власності належить позивачу.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Примітка. Суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Положеннями ст. 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно на ці правовідносини поширюється положення ч. 4 ст. 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Як встановлено судом, при складенні оскаржуваної постанови інспектором проведено фотофіксацію правопорушення в режимі фотозйомки технічним засобом АРМ інспектора, про що відповідно до вимог ст. 283 КУпАП вказано у постанові.

Зі змісту матеріалів фотофіксації, вбачається, що транспортний засіб, який належить позивачу, дійсно було зупинено об 13:51 год. на вул. Гоголівській, 11/39, в м. Києві, що не заперечував позивач, у відповідних процесуальних заявах по суті, а саме транспортний засіб було зупинено в зоні дії дорожнього знаку 3.34 ПДР України.

Згідно ПДР України, дорожнім знаком 3.34 «Зупинку заборонено» визначено: забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Як встановлено судом, по вул. Гоголівській в м. Києві, в напрямку від вул. Бульварно-Кудрявській в напрямку до вул. О. Гончара в м. Києві, встановлено дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено», разом з табличкою 7.2.4 (інформує про перебування у зоні дії знаків 3.34-3.37) ПДР України. Дозволено таблички 7.2.2-7.2.4 і 7.8 розташовувати праворуч знаків, до яких вони відносяться, якщо на одному стояку розміщено два, три знаки. Таблички розміщуються безпосередньо під знаками, з якими вони застосовуються. Таблички 7.2.2-7.2.4, 7.8 у разі розташування знаків над проїзною частиною, узбіччям або тротуаром розміщуються збоку від знаків.

У відповідності з п. 14.5.29, 14.5.30, 14.5.36, 14.9.6 ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування»:

Знак 3.34 «Зупинку заборонено» застосовують, щоб заборонити зупинку і стоянку ТЗ. Його встановлюють з того боку дороги, на якому вводять заборону. На ділянках доріг, де кількість смуг для руху в одному напрямку дві і більше, знак 3.34 потрібно застосовувати там, де, залежно від інтенсивності руху (таблиця 36) під час об`їзду ТЗ, що зупинилися, створюється підвищена небезпека зіткнення.

14.5.30 Знаки 3.35 «Стоянку заборонено», 3.36 «Стоянку заборонено в непарні числа місяця» та 3.37 «Стоянку заборонено в парні числа місяця» потрібно застосовувати, щоб заборонити стоянку ТЗ, в усі дні, у непарні чи парні числа місяця відповідно, й установлювати з того боку дороги, на якому вводять заборону. Для уточнення умов уведених заборон, дорожні знаки 3.34 - 3.37 можна застосовувати з табличками 7.2.2-7.2.6, 7.4.1-7.4.7, 7.5.17.5.6, 7.18, а для доріг з одностороннім рухом і табличку 7.2.7. У разі одночасного застосування з обох боків проїзної частини знаків 3.36 та 3.37 час переміщення ТЗ з одного боку дороги на інший установлюють з 19 год. 00 хв. до 24 год. 00 хв. У випадках, коли потрібно заборонити зупинку або стоянку вздовж одного боку площі, фасаду будинку тощо, і знаки 3.34 - 3.37 не можуть бути встановлені так, щоб усі водії були поінформовані про введену заборону, дозволено установлювати ці знаки разом із однією з табличок 7.2.5 чи 7.2.6 або з табличкою 7.2.7 навпроти в`їзду на площу, під`їзду до будинку тощо, лицьовою частиною в бік водіїв ТЗ, що під`їжджають. Якщо немає потреби поширювати дію знаків 3.34 - 3.37 до найближчого за ходом руху перехрестя чи кінця населеного пункту, то в кінці зони дії цих знаків рекомендовано встановити відповідні знаки з табличкою 7.2.3, а посередині - з табличкою 7.2.4. Дозволено також застосувати табличку 7.2.2 у разі зони дії знаків до 100 м. Знаки 3.34 - 3.37 застосовують без табличок 7.2.2 - 7.2.4, якщо зону їхньої дії поширюють до видимого з місця встановлення цих знаків перехрестя чи кінця населеного пункту. Дозволено застосовувати знак 3.34 разом із розміткою 1.4, а знак 3.35 - з розміткою 1.10.1 згідно з ДСТУ 2587, у цьому разі зону дії знаків визначає довжина лінії розмітки.

Табличку 7.2.4 - для інформування водіїв про те, що вони перебувають у зоні дії знаків 3.34 - 3.37.

Твердження сторони позивача, що зона дії дорожнього знаку 3.34 ПДР України не може розповсюджуватись на місце, де було припарковано його автомобіль є помилковими, оскільки суд вважає, що зона дії дорожнього знаку 3.34, разом з табличкою 7.2.4 ПДР України, діє по вул. Гоголівській, починаючи з перехрестя від вул. Бульварно-Кудрявській в напрямку перехрестя з вул. О. Гончара в м. Києві.

Згідно з ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом зокрема враховано, що позивачем не заперечується факт паркування належного транспортного засобу на вул. Гоголівській, 11/39 в м. Києві, а, відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормами ч.ч. 1-3 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Враховуючи ту обставину, що суд не вбачає підстав для задоволення позову, то судові витрати, не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. 19 Конституції України; ст. ст. 7, 9, 14-1, 22, 33-35, 38, 122, 245, 251, 254, 280, 284 КУпАП, суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ: 34926981, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, корпус 2) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: