Ухвала

від 26.12.2024 по справі 761/48023/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/48023/24

Провадження № 2/761/11377/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Анохін А.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

В своєму позові просить суд:

визнати незаконним та скасувати рішення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про відмову у взятті ОСОБА_1 на квартирний облік, оформлене протоколом засідання громадської комісії з житлових питань при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації від 03.10.2024 року №16;

зобов`язати Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрації у місячний строк з дати набрання рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії законної сили, взяти ОСОБА_1 на квартирний облік

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження, виходячи з наступного.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За приписами ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб з суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Так, предметом позову у цій справі є визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

Тобто, між сторонами виник публічно-правовий спір про зобов`язання вчинити дії, а тому цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів.

Отже, оскільки вказаний спір підвідомчий адміністративним судам, то вищевказаний позов не відноситься до юрисдикції місцевого суду загальної юрисдикції, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи суб`єктний склад правовідносин, предмет та характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що між сторонами існує спір щодо захисту прав та інтересів позивача у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх публічно-владних управлінських функцій, а тому цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

Отже, поданий позивачем позов, відповідно до визначеної КАС України підсудності належить до компетенції окружного адміністративного суду та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку, визначеному КАС України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, то у відкритті провадження слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 186, 258-263, 353, 354, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Андрій АНОХІН