Ухвала

від 23.12.2024 по справі 161/22208/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/22208/24 Провадження №11-сс/802/526/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_7 ,

представника

власника майна - адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 02 грудня 2024 року (ЄРДР №12024030000000321 ),

В С Т А Н О В И В

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 02 грудня 2024 року частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, яке було вилучене 26.11.2024, в ході проведення обшуку житлових, нежитлових, господарських приміщень та інших будівель (споруд), що розміщені в с.Струмівка, Луцького району, Волинської області на земельних ділянках з кадастровими номерами: 0722884800:03:001:7771, 0722884800:03:001:7371, 0722884800:03:001:7774, 0722884800:03:001:7773, 0722884800:03:001:7772.

Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором та слідчим доведено наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України, а саме майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Разом з тим, слідчий суддя не наклав арешт на грошові кошти, оскільки ухвалою слідчого судді від 15.11.2024 відмовлено у наданні дозволу в частині виявлення та вилучення грошових коштів; та відсутня будь-яка інформація про те, що грошові кошти набуті кримінально-протиправним шляхом.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був повністю задовольнити клопотання, оскільки не враховано те, що вилучені грошові кошти знаходились в приміщені цеху де відбувався прийом та забій худоби, їх походження ніхто, в тому числі, власник забійного цеху, пояснити не зміг. У своїй апеляції просить ухвалу слідчого судді скасувати та повністю задовольнити клопотання про арешт майна.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, думку прокурора та слідчого, які підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити, міркування представника власника майна, який заперечив доводи скарги, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частково задовольняючи клопотання, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.

Згідно витягу ЄРДР №№12024030000000321 від 17.07.2024, проводиться досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.236 КК України.

З матеріалів справи встановлено, під час проведення обшуку житлових, нежитлових, господарських приміщень та інших будівель (споруд), що розміщені в с.Струмівка, Луцького району, Волинської області на земельних ділянках з кадастровими номерами: 0722884800:03:001:7771, 0722884800:03:001:7371, 0722884800:03:001:7774, 0722884800:03:001:7773, 0722884800:03:001:7772, було виявлено та вилучено ряд речей, які підтверджують обставини вчинення розслідуваного правопорушення та являються речовими доказами.

Вищезазначене арештоване майно відповідає критеріям, вказаним в ст.98 КПК України, а сам арешт майна накладений з метою забезпечення речових доказів у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 236 КК України, з чим погоджується і апеляційний суд.

Окрім того, як убачається з матеріалів справи обшук проведено 26.11.2024 (а.с.14-26), згідно дозволу на підставі ухвали слідчого судді від 15.11.2024 (а.с.11), такий на вилучення грошей не був наданий.

Отже в силу ст. 168 КПК України гроші - тимчасово вилучене майно.

З клопотанням слідчий в порушення вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, яка передбачає, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено, звернувся лише 28.11.2024 (а.с.34).

У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання, обґрунтовано наклав арешт на частину вилученого майна, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 02 грудня 2024 року, - без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді