Постанова

від 26.12.2024 по справі 161/18372/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/18372/24 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В. Провадження № 22-ц/802/1307/24 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О. І.,

суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою Луцької кооперативної житлово-експлуатаційної контори № 8 житлово-будівельних кооперативів про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату послуг з управління багатоквартирним будинком з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 , поданою від його імені представником ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2024 року,

В С Т А Н О В И В :

18 жовтня 2024 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області задоволено заяву Луцької кооперативної житлово-експлуатаційної контори № 8 житлово-будівельних кооперативів та видано судовий наказ про стягнення солідарно з боржників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Луцької кооперативної житлово-експлуатаційної контори № 8 житлово-будівельних кооперативів заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 9 691,51 грн.

15 листопада 2024 року боржник ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , через систему «Електронний суд» подав суду заяву про скасування цього судового наказу.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2024 року заяву повернуто заявникові.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 від імені боржника ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу учасники справи не подавали.

Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268, ст. 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду скасувати з таких підстав.

Повертаючи заяву про скасування судового наказу, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки подана на підтвердження своїх повноважень копія довіреності б/н від 04 липня 2023 року не посвідчена ні нотаріально, ні у визначених законом випадках іншою особою.

Проте, до таких висновків суд дійшов помилково, з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Статтею 62 ЦПК України визначено документи, що підтверджують повноваження представників.

Зокрема, передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Частиною сьомою статті 62 ЦПК України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У частинах першій, другій та четвертій статті 14 ЦПК України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (ЄСІТС).

ЄСІТС - це система, яка забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

05 жовтня 2021 року почали офіційно функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про ЄСІТС.

Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання підсистеми «Електронний суд», що розміщено за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Тому альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».

Пунктами 30-31 підрозділу 2 розділу III Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), визначено, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Згідно з пунктами 32-35 підрозділу 2 розділу III Положення передбачено, що довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду. Довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення.

Аналіз наведених положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника (постанова Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 486/259/21).

У постанові від 30 червня 2021 року у справі № 380/830/21 Верховний Суд зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.

У постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21 Верховний Суд вказав, що представник учасника справи може подавати на підтвердження своїх повноважень довіреність або ордер в електронній формі, підписані належним електронним підписом. Таку можливість для представника сторони слід розглядати як додаткову конституційну гарантію, передбачену статтями 55 та 129 Конституції України. Сучасний стан електронного судочинства в Україні враховує передові світові стандарти у сфері інформаційних технологій, дає змогу зробити його використання для особи зручним, а суду - уникати надмірного формалізму під час забезпечення доступу такої особи до правосуддя.

Як вбачається із матеріалів справи, до заяви про скасування судового наказу, поданої від імені боржника його представником через підсистему «Електронний суд», додано електронну довіреність, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 на представництво його інтересів в судах України (в тому числі в апеляційних та касаційних інстанціях) у справах цивільного судочинства з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи (а. с. 34) і ця довіреність видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді та має додаватися до документів, відправлених представником засобами Електронного суду, автоматично.

Додана до апеляційної скарги довіреність сформована в системі «Електронний суд», отже до наведених обставин належить застосовувати частину сьому статті 62 ЦПК України.

Суд першої інстанції, застосувавши пункт 1 частини 4 ст. 185 ЦПК України, дійшов помилкового висновку про неналежне оформлення довіреності, керуючись тим, що довіреність не засвідчена нотаріально, оскільки правила засвідчення копій довіреностей, виданих у паперовій формі, не застосовуються до електронних доручень, сформованих учасником справи у підсистемі «Електронний суд».

Ураховуючи наведене, у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення заяви заявнику.

Оскільки при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції зазначені обставини враховані не були, то відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 268 ч. ч. 4, 5, 367, 369, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 , подану від його імені представником ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2024 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий - суддя

Судді